Коли вибір лише один - Єва Басіста

- Ні, я зачинив, - зайшов до квартири та почав скидати кросівки.

- Ну тоді я піду гріти вечерю.

- Дякую, - усміхнувся я.

Весь вечір я намагався триматися. Мене душила думка, що Лариса мене стільки дурила.

- Я завтра маю прийти на роботу на час раніше, - сказала руда, коли ми пили чай.

- Невже? - намагався імітувати здивування.

- Так, ми там проєкт доробити не встигаємо.

- Добре, тебе може підвести?

- Та, ні не треба, я сама доберуся. Не хочу тебе своїми проблемами напружувати.

- Ларисо, мені не важко. Давай тебе підкину

В очах рудої з'явився страх. Вона не хотіла, щоб я її підвозив.

- Чи може в тебе там не проєкт чекає, а коханець? - усміхнувся я.

Лариса зблідла. Мабуть, не треба було так говорити. Ще скасує свою зустріч із Владиславом.

- Та я жартую, - почав я виправляти ситуацію. - Але якщо треба підвести говори.

- Добре, - різко розслабилася вона.