Полтава - Євген Павлович Гребінка

14 - В. Кочубей спершу зробив на Мазепу кілька усних доносів (через мандрівного монаха Никанора та Петра Яценка); коли вони не подіяли, в серпні 1707 р. за допомогою І. Іскри було направлено листа Петрові І через охтирського полковника Осипова та київського губернатора Д. Голіцина.

15 - Гаман (Аман), біблійний персонаж, який палав заздрістю до свого суперника Мордухея.

16 - …гудуть станиці на Дону. - За таємною угодою з Карлом XII Мазепа зобов’язувався схилити на свій бік не лише запорізьких, а й донських козаків.

17 - Очаків - турецька фортеця на Чорноморському узбережжі в гирлі Дніпровсько-Бузького лиману. Вторгнення Карла XII на Україну передбачалося використати для посилення тиску Туреччини та Кримського ханства на Росію.

18 - Лещинський Станіслав (1677-1766) - польський король у 1704-1711 рр. Був обраний королем на вимогу Карла XII, війська якого окупували тоді Польщу. Відвівши від себе перед Петром I звинувачення у зносинах із С. Лещинським, Мазепа насправді уклав з ним таємну угоду, за якою Україна мала стати польською провінцією. Після поразки Карла XII в Полтавській битві С. Лещинський утік до Франції.

19 - Іскра Іван Іванович (? - 1708) полтавський полковник з 1696 р. Брав участь у походах проти турецьких, польських, шведських загарбників. Прихильник Росії, протидіяв зрадницьким планам І. Мазепи, який 1703 р. позбавив його полковництва.

20 - Дульська (Дольська) - княгиня (за першим чоловіком Вишневецька), через яку Мазепа підтримував зв’язок із польським королем С. Лещинським.

21 - Маскуючи свої цілі й приховуючи навіть від найближчого оточення справжній зміст укладених ним таємних угод, Мазепа намагався здобути підтримку козацької старшини обіцянками зробити Україну самостійною державою.

22 - Орлик Пилип (1672-1742) - генеральний писар у 1702-1708 рр., співучасник зради Мазепи. Після Полтавської битви втік до Туреччини, згодом брав участь у татарських набігах на Україну. 1611 р. за кордоном був проголошений «гетьманом» України. З 1614 р. перебував у Швеції, Польщі, Туреччині та інших країнах, прагнучи організувати збройну інтервенцію проти Росії.

23 - …в чужбині, що зовуть Сибір. - Дружина й сини В. Кочубея також були заарештовані Мазепою, але вислати їх не встигли. Після викриття зради Мазепи їм повернули всі маєтки.

24 - …його обличчя кат шматує… - Як відзначено в щоденнику Петра I (цитованому Пушкіним у примітці до цього рядка поеми), 9 листопада 1708 р. «персону (куклу) оного изменника Мазепы вынесли и … оную персону бросили в палачевские руки, которую палач, взяв и прицепя за веревку, тащил по улице и по площади даже до виселицы, и потом повесили» (див.: Пушкин А. С. Полн. собр. соч. в 10-ти т., т. 4, с. 308).

25 - Палія притеребили… - Повернутий Петром I із Сибіру, С. Палій брав участь у Полтавській битві; козацькі полки під командуванням С. Палія та І. Скоропадського разом із російською кіннотою О. Меншикова захопили в полон під Переволочною близько 16 тисяч шведських солдатів.

26 - Чечель - прибічник Мазепи. Захищав Батурин від російських військ, якими командував О. Меншиков. За наказом Петра I був страчений у Глухові 10 листопада 1708 р.

27 - …доля не була плоха. - Можливо, в своєму перекладі Є. Гребінка спробував виправити неточність, припущену Пушкіним, який вважав, що запорозький кошовий К. Гордієнко був страчений Петром I 1708 р. після викриття зради Мазепи (див.: Пушкин А. С. Полн. собр. соч. в 10-ти т., т. 4, с. 292, 307). Насправді К. Гордієнко, співучасник зради Мазепи, втік разом із ним та Карлом XII у Бендери і продовжував домагатися підкорення України Туреччині.

28 - …не нарвських бачить неотес… - Йдеться про капітуляцію російських військ під Нарвою 19 листопада 1700 р. в одній з перших битв російсько-шведської війни 1700-1721 рр.

29 - Мазепа брав участь у походах Петра I 1695 та 1696 рр. на турецьке укріплення Азов під час російсько-турецької війни 1684-1699 рр. за вихід Росії до Чорного та Азовського морів.

30 - Розен Густав-Фрідріх (1688-1769) - шведський генерал.

31 - Шліппенбах - шведський генерал, у Полтавській битві командував кіннотою; був узятий в полон військами О. Меншикова.

32 - Шереметєв Борис Петрович (1652-1719) - фельдмаршал, сподвижник Петра I. У Полтавській битві командував центром російської армії.

33 - Брюс Яків Вілімович (1670-1735) - російський державний діяч, сподвижник Петра I, брав участь у кримських та азовських походах. У Полтавській битві командував артилерією.

34 - Боур (Баур) Родіон Хрістіанович (1667-1717) - генерал російської армії, колишній шведський ротмістр, що перейшов на бік Росії під час Нарвської битви 1700 р. У Полтавському бою командував правим флангом російських військ.

35 - Рєпнін Аникита Іванович (1667-1726) - генерал, сподвижник Петра I. У Полтавській битві командував центром російської армії. Рядком крапок у перекладі Гребінки позначено пропущену згадку про фаворита Петра I - Меншикова Олексія Даниловича (1673-1729), який був сином придворного конюха:

И счастья баловень безродный,

Полудержавный властелин.

36 - Войнаровський Андрій (? - 1740) - племінник І. Мазепи, співучасник його зради. Після Полтавської битви втік у Бендери, згодом підтримував П. Орлика, намагаючись організувати інтервенцію Туреччини або західноєвропейських держав проти Росії. Заарештований