Люборацькі - Свидницький А. П.

137 - «Православное исповедание» - один із основних підручників у семінарії. Повна його назва - «Православное исповедание преосвященного митрополита Петра Могилы».

138 - Сусід, фанти, пастор (польськ.).- Ред. - молодіжні ігри.

139 - Пташка (польськ.).- Ред.

140 - Ходить пташка … горобець (польськ.).- Ред.

141 - Ходить ведмідь (польськ.).- Ред.

142 - ...зелені свята… - Зелені, або так звані русальні, свята, які мали язичницьку традицію, у православних збігалися із релігійним святом трійці і відзначалися на п’ятдесятий день після великодня.

143 - Поки ще в семінаріях ходили в клас і після обід, семінаристи, само собою не всі, мали за звичай оставатися в класі, не йти б то на обід додому, щоб більше часу мати на учення.

144 - Поки ще в семінаріях ходили в клас і після обід... - Під час навчання Свидницького в Подільській семінарії заняття тривали шість годин: чотири до обіду і дві після перерви (кожен урок по дві години). Починаючи з 1856 р. заняття скоротилися і відбувалися лише зранку (кожен урок по півтори години).

145 - Перевернена приповістка: «Вгобзи́! то дасть тобі алілую» (Київ).

146 - ...поносити татуня.- У першодруку до цих слів І. Франко подав пояснення: «Поносити, в Галичині також понясити або понисити - згадувати, споминати; напонисити (Нагуєвичі) - нагадати».

147 - ...нешеретованої... - У першодруку до цього слова подається примітка І. Франка: «Нешеретований, місцевий говір, зам[ість] неширотований, несіяний крізь сито».

148 - От дівчина! Золото, не дівчина!.. Далебі золото! богом присягаюсь, золото. Що то значить наука! А була б дурна, як овечка (польськ.).- Ред.

149 - ...збули синка... - тут: прогнали донощика.

150 - ...аж в кінці второго розряду... - Учні семінарії відповідно до успішності ділилися на три розряди: ті, хто вчився на «відмінно», відносились до першого розряду; ті, хто добре засвоїв програму,- до другого; «мало понятные и неспособные» - до третього. Семінаристи вищого відділення - філософи, які скінчили курс по першому розряду, удостоювались звання студента. Належність до того чи іншого розряду давала право семінаристові претендувати на певну церковну посаду.

151 - ...зведи мене, нового Ізраїля, із цього нового Єгипту! - Тут герой роману перефразовує вираз із Біблії про муки іудеїв в єгипетському полоні. Своє становище у семінарії Антосьо ототожнює із цим полоном.

152 - ...лямку терти.- У першодруку до цих слів подається примітка І. Франка: «Лямкою зоветься линва, котрою тягнуть байдаки горіводою, се робота дуже важка, через те й усяке бідування зовуть: тягти або терти лямку».

153 - Хто б догадався за літ тридцять назад, що в Бутові не буде де від сонця сховатись... - Достовірність цих спостережень над винищенням місцевих лісів підтверджується даними історика Поділля, який писав, що «в часи литовського і польського володарювання в Подолії майже четверта частина її території була зайнята лісами, в них нерідко місцеві жителі ховались, як у неприступній фортеці, від татарських набігів» (Семашкевич М. Историко-географический и этнографический очерк Подолии. Каменец-Подольский, 1875, с. 51). В 70-х роках XIX ст., за словами цього ж автора, на Поділлі ліси займали тільки дванадцяту частину всіх земель.

154 - От вам і поповичі!.. (польськ.).- Ред.

155 - Соломон (бл. 976-935 до н. е.) - цар Ізраїльсько-Іудейської держави, зображений у старозавітних книгах великим мудрецем, героєм багатьох легенд.

156 - ...вне разряда... - тобто без гарантованого права обіймати посаду священика.

157 - ...у нее внук сирота и дочь сирота. - У списку помилково: «У меня внук сирота и дочь сирота». Так можна було сказати лише про Люборацьку. Виправлено нами.

158 - ...під рукоположєніє.... - тобто для висвячення архієреєм на священика.

159 - «Ісаіє, ликуй» - церковна пісня, яку виконували під час весільного обряду.

160 - Цей єдиний відомий на сьогодні список зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (далі - ІЛ), ф. 3, № 3663. Про історію його створення див.: Зубковський І., Богаєвський А. Анатоль Свидницький у Миргороді (Із згадок його учнів).- Література. Зб. 1. К., ВУАН, 1928, с. 156.

161 - Франко І. Молода Україна. Частина перша. Провідні ідеї й епізоди. Львів, 1910, с. 39.

162 - Сиваченко М. Є. Анатолій Свидницький і зародження соціального роману в українській літературі. К., 1962, с. 300-359.

163 - Див., зокрема: Зеров М. Літературні митарства «Люборацьких».- У кн.: Свидницький А. Люборацькі. К., 1927; Зеров М. Анатоль Свидницький, його постать і твори - У кн.: Свидницький А. Оповідання. К., 1927, Герасименко В. Я. Анатолій Свидницький. К., 1959; Сиваченко М. Є. Анатолій Свидницький і зародження соціального роману в українській літературі. К., 1962; Крутікова Н. Є. Прозові твори А. Свидницького. -У кн.: Історія української літератури. У 8-ми т. К., т. 3, 1968.

164 - Пызы - род гречневых галушек - подавались без юшки, облитые чесноком, как пампушки; а шупонею звался род винегрета - смесь фасоли, гороху, картофеля, помазанная постным маслом.