Люборацькі - Свидницький А. П.

34 - ...в Боршаді... - Нині м. Бершадь Вінницької області.

35 - Таке просільне м’ясо - овечина.

36 - Цуговими називають подоляни тих коней, що годяться в коляску.

37 - ...силу Навіна... - тобто Ісуса Навіна, за біблійними переказами, полководця, з яким пов’язано ряд чудес - зупинка місяця і сонця, камінний град з неба, розвалена від звуків труби стіна м. Ієрихона, яке тримало в облозі військо Навіна.

38 - Та й Мартин Задека пише багато.- Йдеться про автора популярної серед провінційної шляхти і духовенства першої половини XIX ст. книги із тлумаченням різних снів «Древний и новий всегдашний гадательный оракул, найденный после смерти... старца Мартина Задеки».

39 - ...друга пречиста... - церковне свято восени на честь богоматері (8 вересня за ст. ст.).

40 - Бувайте здорові, батьківські пороги... - Варіант цієї рекрутської пісні (під назвою «Бувайте здорові, соснові пороги») відомий у записі С. Руданського (див.: Народні пісны в записах Степана Руданського. К., 1972, с. 209).

41 - ...їй стукнула тридцята паска... - тобто тридцять років (паска печеться один раз у рік - на великдень).

42 - ... рече і биша - біблійний вираз: скаже і буде.

43 - Підождуть (польськ.).- Ред.

44 - Люльку! (польськ.).- Ред.

45 - Слухаю! (польськ.).- Ред.

46 - Шановні панове (польськ.).- Ред.

47 - Ой зачула моя доля... - Наведений Свидницьким текст рекрутської пісні має й інший, менш художньо досконалий варіант початку (див.: Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (З Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). К., 1974, с. 656).

48 - ...скузувати. - До цього слова І. Франко у першодруку дав пояснення: «excuzer - уневинювати».

49 - По-тамошньому піти на Басарабію - те ж саме, що в лівобіцькій Україні: в заброд.

50 - ...піти на Басарабію... - тобто у бессарабські чи молдавські степи, куди українські селяни масово втікали, щоб позбутись кріпосницького гніту.

51 - Погане місто під самим Кам’янцем, що й люльки не купити.

52 - Мовби кобеняк, тільки з відкотистим коміром; іноді й без кобки, як дитячий. Шляхетська одежина.

53 - Що пан купує? Що пану треба? До мене, пані! до мене, пані! у мене кращий крам (польськ.).- Ред.

54 - Хвала Ісусу Христу (польськ.).- Ред.

55 - З ким маю честь познайомитись? (польськ.).- Ред.

56 - А, попадя! Прошу сідати… Це дочка пані? (польськ.).- Ред.

57 - Так, моя дочка (польськ.).- Ред.

58 - Певне, вчитись? (польськ.).- Ред.

59 - Дуже приємно!.. А вона вміє по польськи? (польськ.).- Ред.

60 - Ай-ай-ай! Який сором!.. У мене навчиться. Чи шановна пані не з Солодьків? (польськ.).- Ред.

61 - А! Я чула від пана Росолинського (польськ.).- Ред.

62 - Йди, серце, познайомся з панянками, з подругами. Йди, котику! (польськ.).- Ред.

63 - Поклич сюди Касю, Масю… (польськ.).- Ред.

64 - О! які ж вони! Я ж їм дам! (польськ.).- Ред.

65 - Ставай на коліна, вклякни (польськ.).- Ред.

66 - По-селянськи (польськ.).- Ред.

67 - «Богородице», «Отченаш», «Вірую в бога отця» (польськ.).- Ред. Тут: католицькі молитви.

68 - Хтось іде! хтось іде! (польськ.).- Ред.

69 - Це моя попадя плентається (польськ.).- Ред.

70 - Яка попадя? (польськ.).- Ред.

71 - Люборацька, яка ж! (польськ.).- Ред.

72 - Здається, це мати твоя? (польськ.).- Ред.

73 - Я ж сказала, що моя попадя (польськ.).- Ред.

74 - Оселючилась (польськ.).- Ред.

75 - Дякую, мамо, не хочу (польськ.).- Ред.

76 - А що це буде, мила! трошки тіста, цибулі й олії? (польськ.).- Ред.

77 - Книш! (польськ.).- Ред.

78 - Як генвар звуть січень, то февраль - лютий; а як той лютий, то февраль - палютий.

79 - ...московський вітер... - вітер з північного сходу.

80 - Вже й дух минув, і Купайло... - тобто пройшли зелені свята (по-іншому - духів день, трійця) і свято Івана Купали. Останнє свято (в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст.) ще в давніх слов’ян означало уславлення повної перемоги сонця, краси й благодаті в природі. Було улюбленим святом сільської молоді, яке завершувалось всенародним гулянням (хороводами навколо обрядового дерева, стрибанням через багаття, киданням у воду вінків, гаданням і купанням).

81 - ...в гайдамаччину ножі освятив, ще в першу... - Йдеться про народно-визвольний рух XVIII ст. проти феодально-кріпосницького гноблення і національно-релігійних утисків з боку польської шляхти. У 1702-1704 рр. повстанці під проводом полковника Семена