Люборацькі - Свидницький А. П.

Свидницький Анатолій Патрикійович

ЛЮБОРАЦЬКІ

279

Друкований текст для вичитування взято з:

Анатолій Свидницький. Роман. Оповідання. Нариси.

Київ, «Наукова думка», 1985.

Серія «Бібліотека української літератури»

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

Книга оцифрована в рамках проекту

«СУСПІЛЬНЕ ОЦИФРУВАННЯ»

Вичитування тексту: Оксана Боров’як

© Форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2021

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2021

1 - Тобто в Київській окрузі. Умань була розташована на межі Київської і Подільської губерній (нині Черкаська область).

2 - Не дозволяю (польськ.).- Ред.

3 - Тут йдеться про польські сейми, на засіданнях яких досить було одного заперечного голосу шляхтича, щоб не затвердити ту чи іншу ухвалу.

4 - Всі такі панотці біду знали, виростали в громаді, то й шанували громаду і громада їх; та й панів не цурались... - Детальний опис взаємин між православним священиком і громадою та польськими панами на Поділлі міститься в статті А. Свидницького «Прошлый быт православного духовенства» («Киевлянин», 1869, 7 серпня, № 92; 9 серпня, № 93). Оскільки вона дає багато для розуміння побуту героїв «Люборацьких», в кінці книги в примітках наводимо уривок із цієї статті.

5 - Для прожиття (польськ.).- Ред.

6 - Пекльованої чи по-подолянськи також петльованої.

7 - ...вірив в пана, як турчин в місяць... - Це зіставлення письменник будував на основі народних уявлень про обожнення турками-мусульманами місяця.

8 - Бутвиння, що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп - тощо.

9 - …на московське... - тобто церковнослов’янською мовою, якою тоді відбувалися відправи в церкві.

10 - ...з якихось книжок вичитував,- що під кінець світа, як вже матиме анцихрист народитись... - Есхаталогічні пророкування викладаються в Біблії.

11 - ...ждали того Кирика й Улити... - Йдеться про церковне свято (15 липня за ст. ст.), під час якого бурсаків розпускали по домівках.

12 - Такі пироги. Бувають з сиром, з кабаком, а як весною,- то з луком (дикий часник) і тоді звуться мандзарі.

13 - Софа.

14 - От настане маковея.- Йдеться про одне із останніх літніх свят, що завершували збір садовини і сільськогосподарський цикл загалом. Відзначалось 1 серпня за ст. ст. і називалось ще святом медового або першого спаса.

15 - Коса (польськ.).- Ред.

16 - Начоси.

17 - Панотче (польськ.).- Ред.

18 - Достойна, поважна (польськ.).- Ред.

19 - Панотченьку (польськ.).- Ред.

20 - ...на спаса... - в одне із трьох церковних свят з середини серпня, якими завершувався літній період сільськогосподарських робіт.

21 - В квитку пишеться, скільки хур дозволено вивезти. - Подібна «квиткова» процедура, що характеризувала взаємини пана із залежним від нього священиком, описана А. Свидницьким в статті «Прошлый быт православного духовенства».

22 - Місто на Шпаковім тракту і на річці Кодимі.

23 - Така загорожа.

24 - Димар.

25 - Землянка.

26 - ...в Гетьманщині... - тобто на Лівобережній Україні (сюди входили Лівобережжя Дніпра та м. Київ), яка за Андрусівським перемир’ям 1667 р. відійшла до Росії і певний час мала свого виборного гетьмана. Назва «Гетьманщина» широко побутувала в XIX ст.

27 - Мовби сковзанка, мовби іграшка на льоду - зрештою небезпечна. В Гетьманщині про колесо не чути: нема великих таких вод, та й лісу бракує на тички.

28 - Осел.

29 - Мовби московські коньки, тільки з ребер робляться і треба підганятись закованою палицею, що джоган, або джигун зветься.

30 - ...ордані діждались... - тобто релігійного свята водохреща (6 січня за ст. ст.).

31 - Sub - під, aqua - вода, разом підвода - subaqua. Таких кованих слів чимало ходе поміж дітворою. А то ще є і цілі вирази - спадки тих часів, як мусили балакають по-латинськи. Ото як один школяр ускаржився начальству на свого комбрата: ego sedo собі in caminco (камінчик); ille прийшов, me трутив, ego покотився, caput розвалився, а sanguis цюр-цюр-цюр. Чи не це навіяло п. Котляревському: Eneus noster і пр.

32 - ...школяр ускаржався начальству на свого комбрата…- Зміст цієї скарги, викладеної макаронічною мовою, такий: «Я сиджу собі на камінці. Він прийшов - мене зачепив. Я покотився - голова розвалилась, а кров цюр-цюр-цюр».

33 - Чи не це навіяло п. Котляревському: Eneus noster і пр. - У строфі із початковим рядком «Енеус ностер магнус панус» в «Енеїді» І. П. Котляревського справді пародіювалась макаронічна мова українських студентів XVIII ст. В український текст вони вставляли латинські слова або ж