Люборацькі - Свидницький А. П.
82 - ...після Коліївщини... - тобто після народно-визвольного антипоміщицького повстання 1768 р. на Правобережній Україні. За своїм масштабом це було найбільше повстання на Україні у XVIII ст.
83 - ...що в Ганщині жили... - тобто у володіннях польського магната Грохольського. Нині ця місцевість входить до селища Вороновиця на Вінниччині.
84 - Цапину бороду! (польськ.).- Ред. - Так шляхта прозивала православних священиків, які за звичаєм носили бороди.
85 - Як живеш! (польськ.).- Ред.
86 - Нічого мені робити - вітатися з тобою! (польськ.).- Ред.
87 - Де це ти навчився? (польськ.).- Ред.
88 - Чекай же, лайдаче! (польськ.).- Ред.
89 - Візитом (польськ.).- Ред.
90 - Чув новину: приходський батюшка помер! (польськ.).- Ред.
91 - Де й завжди (польськ.).- Ред.
92 - Біжи, сину... - Таке звертання до дівчаток іноді вживане на Україні.
93 - Жирний.
94 - Нічого собі (польськ.).- Ред.
95 - Мені? Було б за ким шкодувати! (польськ.).- Ред.
96 - То що з того? (польськ.).- Ред.
97 - Ні (польськ.).- Ред.
98 - Ніколи (польськ.).- Ред.
99 - Була дурна (польськ.).- Ред.
100 - Я не кажу, а пану вільно думати, як хоче (польськ.).- Ред.
101 - Овес поміш з січкою або з пшеничною половою.
102 - ...вже й Петра... - релігійне свято 29 червня за ст.ст.
103 - Тепер мали жати пани богослови... - тобто складати іспити.
104 - Толкучий ринок.
105 - І Антосьо вже був у третім класі.- У списку помилково: «у четвертому класі».
106 - Карточкою звуть цидулку, що записують, хто шалив в класі чи в церкві.
107 - Таке зело. Воно жовтенько цвіте і має довге та міцне коріння.
108 - О, вовченя! (польськ.).- Ред.
109 - Так і повинно бути. Гарно! Ото гарно! (польськ.).- Ред.
110 - И ты, Брут, против меня! - Антосьо перефразовує крилату фразу римського імператора Ю. Цезаря, який вигукнув її, побачивши у колі своїх убивць улюбленого друга Брута.
111 - А ти, гицелю! Як ти смієш? Та я тобі не Орися! (польськ.).- Ред.
112 - І ти, Брут! (лат.).- Ред.
113 - Міх.
114 - Так подоляни звуть драбинясті вози, що снопи возити; чумацький віз там зветься васаг.
115 - Грубіян (польськ.).- Ред.
116 - Вже тиждень минув (польськ.).- Ред.
117 - А я по-російському не вмію (польськ.).- Ред.
118 - Вчать, та все по-польськи (польськ.).- Ред.
119 - Ні, ми географію не учимо (польськ.).- Ред.
120 - Закон божий, писати, вишивати, танцювати (польськ.).- Ред.
121 - Чому ж пан не вчиться? (польськ.).- Ред.
122 - Прошу (польськ.).- Ред.
123 - Дякую (польськ.).- Ред.
124 - Дуже дякую (польськ.).- Ред.
125 - Кармалюк Устим Якимович (1787-1835) - видатний керівник селянського руху на Поділлі, герой українського народу.
126 - ...від цісарського (остріяцького) кордону... - тобто від кордону, який відділяв Подільську губернію Росії від Галичини, що входила до Австрійської держави.
127 - ...з дешевої лягла... - тобто заснула, впившись дешевої горілки.
128 - Розпустили нас на масницю... - тобто напередодні так званого великого (великоднього) посту (в кінці лютого або на початку березня). На масницю, за язичницькою традицією, святкували проводи зими й зустріч весни, влаштовували поминки покійників та обряди, пов’язані з магією плодоношення.
129 - ...на пущання... - тобто на останній день масниці, коли дозволялось їсти скоромну їжу.
130 - Книш ловив мишу, під стінами ловив щурів, під дахами ловив птахів! (польськ.).- Ред.
131 - За що, пане, б’єш? (польськ.).- Ред.
132 - Що я пану зробив? (польськ.).- Ред.
133 - Барки - вид бороди. Передня часть, що під шиєю, всякої одежини, похібна в бійці, як хочеш збороти. От і зветься вона барки.
134 - Так прозивають реторів. А то ще бургіями, бургійцями, оратаями, витіями тощо.
135 - Старші в семінаріях щомісяця подають відомості «о поведении» учеників кожен свого участка. В деяких семінаріях такі звуться благочинні, а старший особно єсть на кожну стацію. В Кам’янці ж зарівно і то старший, і то, тільки то частний, а то квартирний.
136
