Люборацькі - Свидницький А. П.

и стали мечтать о возвращении унии и восстановлении Польши. Начали толковать крестьянам о превосходстве униатов пред православными священниками, принуждающими ходить на панщину, о превосходстве самой унии пред православием и т. д. Изредка, чего прежде не бывало, можно было услышать «Jeszcze Polska nie zgineła». А ксендзы во всеуслышание начали проповедовать, что лучше совсем не молиться, нежели молиться в православном храме. Снова поднялось панство и начали возобновляться минувшие проделки: начали ходить слухи, что тот-то пан высек схизматика попа, тот диакона, третий весь причт и т. п. и все безнаказанно. Без сомнения, не все ходившие толки были справедливы до точности, но шляхта верила им беспрекословно, и священники, хотя обзавелись лучшею одеждою и лучшею кухнею, проиграли в мнении прихожан и неприхожан. Прежде крестьяне только не уважали их или мало уважали, а теперь стали презирать, как «опанывшихся». А так как пан и поляк у подолян понятия тождественные, то народная историческая ненависть к ляхам перенесена и на священников. Чем могло бы кончиться все это, видно из известного крестьянского восстания весною 1855 года.

Таких чувств своих крестьяне ни перед кем не скрывали, особенно, когда язык развязывался под влиянием водки. На основании поговорки «Що у тверезого на уми, то у пьяного на языци» евреи-шинкари передавали панам слышанное от нескольких нетрезвых, как мнение всей громады, а паны, уже сами собою, выдумали, что все православное население края недовольно православием и Россиею. А предполагая, что неблагоприятное для польских стремлений настроение народного духа создало и поддерживало только духовенство, т. е. вообразивши, что народ наш мертвая сила в руках каждого агитатора, они не сомневались, что настало время для действия в пользу восстановления Польши [с] помощью сильнейших и коренных врагов ее - потомков и соплеменников гайдамак. При такой своей ошибке, при большинстве чиновничества, состоявшего из поляков, последние сделались наглее прежнего в обращении с православными священниками. Священники, в свою очередь, обдуманно или необдуманно, заключились сами в себе и не упускали случая доказать справедливость поговорки: «Трапляеться, що и вивця кусаеться». На чьей стороне был перевес, можно будет судить тогда, когда будут обнародованы разные выходки с той и другой стороны. Что же касается нас лично, то мы того мнения, что паны выигрывали, когда дело заходило до разбирательства в судах, а священники выигрывали, расправляясь по-домашнему».

 

 

 

_____________

ПОЯСНЕННЯ СЛІВ

 

 

Азія́т - тут: жорстокий

Ака́фіст - церковна служба із величальними піснями

Акци́зний - чиновник, що наглядав за виробництвом і продажем горілчано-винних виробів

Алілу́я - вигук-славлення бога у церковних відправах; тут: церковна проповідь

Арцера́бин - головний рабин (священнослужитель) у євреїв

 

Бага́та кутя́ - переддень різдва, святий (багатий) вечір

Бакаля́р (бакала́р) - тут: учитель із студентів

Балагу́ла - критий дорожній візок; візник

Бандурува́тий - нерозумний, тупий

Ба́рки - груди

Ба́чка - тут: батюшка

Башта́н - тут: картярська гра

Бе́бехи - нутрощі, тельбухи; перини, подушки тощо

Беке́ша - рід свити

Бендюги́ - химери

Би́стра - хвиля

Бігу́н - тут: завіса

Біле́т (відпускни́й) - посвідка про дозвіл їхати на канікули

Благочи́нник - служитель культу, старший над священиками кількох парафій

Блазню́к - тут: маля

Бри́жі - складки на одязі

Брязкоти́ння - жіночі прикраси

Буванобі́жжя - минуле

Буга́й - птах

Бурга́р - болгарин

Бургі́єць - учень класу риторики у семінарії

Бурді́єць (бурді́й) - благенька хата; халупа

Бурно́с (бурну́с) - одяг типу плаща або накидки

 

Вакаціюва́тись- проводити канікули

Вакува́ти - байдикувати, ледарювати

Вальки́р (ваньки́р) - бічна кімната, відокремлена стіною від великої кімнати

Варени́ця - виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматок тіста, який іноді варять і без начинки

Ва́шець - шанобливе звертання до старшої людини; ваша милість

Вгобзи́ти (угобзи́ти) - позолотити, зробити достаток

Вдво́зі (удво́йзі) - удвох

Вели́кий піст - піст після масниці перед великоднем, який тривав майже сім тижнів

Вери́тель - особа, що видає доручення

Верства́ - східнослов’янська міра відстані, що становила 1,06 км

Ви́гріти - тут: визирнути

Видава́ти - здаватися

Ви́курувати - вилікувати

Вику́рювати - виживати

Ви́рецетувати - відчеканити

Ви́ступці - дрібний крок

Ви́тресуваний - вишколений

Ви́христ (ви́хрест) - той, хто перейшов у християнство з іншої релігії

Ви́штатуваний - тут: застібнутий

Ви́штатуватись - вирядитися, нарядитися

Відно́га - відгалуження

Ві́дпуст - тут: церковна служба, відправа під час храмового свята

Візо́к - тут: картярська гра

Війт - сільський староста

Віка́рій - тут: заштатний священик

Вста́рчити (наста́рчити) - задовольнити потребу в чомусь

Ву́рда (бу́рда) - варений невитриманий сир

Вчи́стити - тут: вдарити

В’яз