💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Класика » Байки - Леонід Іванович Глібов

Байки - Леонід Іванович Глібов

Читаємо онлайн Байки - Леонід Іванович Глібов
раз з сусідом пан у гай

І Щук звелів у став понапускати.

«На біса Щук пускаєш, пане-брате? -

Озвавсь сусід,- ось потривай!

Ти гірше тільки тим нашкодиш -

Усіх Лящів позводиш:

Їх Щуки заїдять…»

«Даремна річ! - хазяїн став казать,

Та й усміхнувся після того,-

Жалкую, чом давніш не звів…

А ти ж, сусіде, чув од кого,

Що я охочий до Лящів?»

 

1858

БИЛИНА

 

 

Сказав раз Кущ Билині:

«Билинонько! Чого така ти стала,

Мов рибонька в’яла:

Пожовкла, не цвітеш,

Живеш, як не живеш,

Твоя головонька от-от поляже?»

«Ох, Кущику! - Билина каже,-

Я на чужині…»

 

Хто щиро поважа родину,

Свій рідний край,

Тому не всюди рай:

Чужина в’ялить, як Билину.

 

1858

ЦІКАВИЙ

 

 

Раз край дороги, Влас копиці волочив.

Вродило сіно - весело й робилось…

От як надвечір сонечко схилилось,

Мій Влас полуднувати сів.

Глядить - щось їде по дорозі…

Йому й байдуже, хто на возі…

Коли зближається - аж то Кіндрат,

Всесвітній кум і сват.

«Здоров, Кіндрате! - Влас гукає,-

Куди це бог носив?»

«А на базар пашню возив»,

Кіндрат йому мовляє.

«Що ж,- Влас пита,- чи справивсь молодцем?»

«А бач, вертаюсь порожнем…

Та що балакать нам про теє…

Ось попитай, що бачив я!

І, матінко моя!

Я бачив в городі такеє,

Що тільки в казці розказать.

Дивлюся - люди аж кишать…

Що, думаю, за чудасія?!

Покинув віз коло Гордія,

А сам побіг, щоб поглядіть…

Всі кажуть: треба заплатить.

Віддав я копу - ніде дітись…

Та вже ж було на що й дивитись:

Яких я бачив там звірюк,

Довготелесих та страшних гадюк,

Комашечок… А овечата?

Подивишся - аж сміх бере:

Такі малесенькі, як кошенята…

Хоч німець грошики й дере,

Та вже ж і диво, пане-брате!»

«А бачив бугая, Кіндрате? -

Питає Влас,- учора був

У городі наш титар,

З ним їздив і Микола-писар…

Од них я чув,

Що є бугай над бугаями,

Неначе добрий віз з снопами…»

«Який бугай? Я бугая

Не вгледів якось, пане-брате…»

«Овва! Такий же ти, Кіндрате!»

 

Таких Кіндратів бачив я,-

Уміють добре прибрехати…

Та цур їм! - лучче не чіпати…

 

1859

КУПЕЦЬ ТА МИШІ

 

 

Один купець хороший дворик мав.

Щоб де було свій крам складати

Та всякую бакалію ховати,

Він у дворі комору збудував.

Купує мій купець, купує та складає;

Всього багато накупив,-

Усяк хазяїн добре знає,

Що іноді Мишва проклята виробляє,

Купець се знав та й напустив

Десятка півтора Котів.

Коти засіли за мішками;

Мишва притихла; все як слід,

Бо де не виглянь - всюди Кіт.

Гаразд управились з Мишами,

Так друге лихо завелось:

Знайшовся злодій між Котами:

Мишей не чуть, а краде хтось.

Дознавсь купець, що пахне не Мишами,

Не розпитавсь та й став кричать:

«Е, треба ж їм гаразд всім прочуханки дать!»

Почувши се, Коти не довго ждали,

Взяли та й повтікали.

Пронюхала Мишва, що вже нема Котів,

Та швидше до мішків -

І почала хазяйнувати,-

Не стільки їсти, як псувати.

Напорала мишва купцеві баришів,

Аж плаче він біля своїх мішків.

Дурний купець, та й годі!

А нащо ж всіх порозганяв,

Коли один злодюга крав?

Як не піймав, то й не кажи, що злодій.

 

1859

ТОРБИНА

 

 

У темному кутку, де рогачі стояли,

Де віник ставили та трісочки складали,

Лежать Торбині довелось.

Давно її покинув хтось.

Лежить порожняя Торбина,

Неначе драная ряднина:

Її і в руки не беруть,

А іноді і сміттям приметуть.

Долежалась-таки Торбина -

Настала й їй щасливая година:

Хазяїн взяв,

Повнісіньку червінцями й напхав.

Неначе пані на перині,

Лежить Торбина в гарній скрині!

І по селу, й по хуторах,

І по купцях, і по панах -

Пішла про неї слава всюди:

Її шанують хитрі люди.

На неї дивиться усяк

Так весело та ласо так,

Як циганча на добре сало.

Та й що ж? Сього торбині мало:

Розчванилась вона,

Глузує над людьми, базіка,

Вибріхує таке, що на,

Неначе пані превелика!

А люди слухають, мовчать,

Бо хороше червінчики бряжчать.

А як Торбинка спорожнилась,-

Де в біса й слава тая ділась:

Без грошей торба - чортзна-що!

 

Велике діло, братця, гроші!

З грошима й дурні прехороші!

Є в дурня гроші - він і пан;

Є в його дорогий жупан -

І розум є; всі поважають,

На покуті його саджають;

Той йому сват,

Той йому брат;

Його в бояри, в куми просять

І першу чарочку підносять.

Сказать би дурням тим,

Що як капшук у них прорветься -

Розійдеться їх слава, як той дим,

І панство пишнеє минеться!

 

1859

ГОРЛИЦЯ Й ГОРОБЕЦЬ

 

 

Воркувала Горлиця у садку,

У куточку тихенькому, на бузку;

Жалкувала сизокрила, що вона

Незчулася, як минула і весна,

Не вгляділа, як одцвівся і садок,

І черешні, і вишеньки, і бузок;

Сумувала, що прийдеться восени

Десь шукати ще іншої сторони.

Підлабузнивсь до Горлиці Горобець,

Наче справді запорозький молодець:

«Ой послухай, голубонько, не журись,

Ти на мене, молодчика,

Відгуки про книгу Байки - Леонід Іванович Глібов (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: