Кров по соломі - Медвідь В'ячеслав

Віктор льотчики загинули 11(28) липня Минка помер одинадцять годин вечора 12(29) липня Петра Павла празник 13(30) липня Минку хоронили 18(5) липня була свайба Бутенкової Люби

21(8) липня дощ 22(9) липня дощ 2(20) серпня Іллі празник

8(26) серпня свайба була у Лени Шевченко 14(1) серпня Маковея

19(6) серпня Спаса 4(29) вересня в Новому Бузі Ал... був помер 11(29) вересня Усікновеніє Глави двадцять пять років Ліді і Валі дівчатам день народження 12(30) вересня Олександра Невського 13(31) вересня помер Хрущов 18(5) вересня дощ 20(7) вересня дощ помер Зима 27(14) вересня Воздвиження

самі, а розписав сам секретар, прийшов додоми і розписав; ой, люди, яке то було весілля; якраз було грязько, та ще впало небагато снігу, та така багнюка; а гармошка там скрипить, і барабанчик там лупотить; тупають в тій грязюці, мов чорти; моя подружка Оля його краще любила, як я; от і вона явилася, непрошена гостя, як казав уже мій Гриць; наказував дуже "не клич теї лепетухи"; а от вона й сама прийшла, твоя кохана подружка, зара буде чіплятися..." —

ще баба Марусичка не жила з ними, то Яринка так коли піде до неї, — йти треба було вуличкою та яром, а далі лісок; як весною, то їй любо ще й на квіти пороздивлятися, птахів послухати, занести бабі що там чи помогти, хоч Яринка не дуже й любила ту бабу Мару-сичку; але що ж ти зробиш, як мати бере посилає, то й мусиш іти; але й баба не раз зайде, вона не любила невістку, й та ніколи не мала ласки від свекрухи; та що вона там була винна, як помер чоловік Гаврило й через якийсь час вона прийняла Максима; ще й раз було так налякала Яринку, що вона в запічок заховалася й плакала довго; це як поздавав її вітчим усе хазяйство в колгосп, то хіба не прибігла Марусичка й не виказувала йому, що нащо це він такий гріх учинив, чортові душі повіддавав, записавши в колгосп; ну то себе вже, а нащо й дитину, і це ж її душа чортові продана, і будуть її чорти на сковороді жарити; отож, вона плакала й голосила у запічку, так їй себе було жалко, що це ж і її душа вже чортам попадеться, бо це вітчим поздавав коні й борони, й усе у колгосп і записав у колгосп і її з усім хазяйством, —

ще вона трохи за це згадала, — там була дочка Лукія; любила до них ходити; куток називався Стобунівка; любила ходити у город їхній, за ним ставочок починався; огірків, моркви накраде у беріжку, помиє у воді, наїсться; любила над тим ставочком сидіти; там кладочка була; хата під цинковою бляхою, до ставочка грядочка й до дороги — не дуже й було; дід Максим подав заяву на троє душ; баба Гендзюрка прийде й "нащо й ти чортові душу віддав, дитину"; а вона в запічок залізе та пла-а-аче; коли це кажуть, Мар'яну Пичачку висилати будуть, не хочуть в колгосп іти; три дні сиділа у них; чого, — випроводжала; у скриню складали, в ящики, все забрали; дядько Семен, тітка Марія, Лукія дочка, син Сенька, Надя, молодша од Лукії на п'ятнадцять років, — отаке-го було, бігало, "на тобі цю сковорідку та будеш згадувати тітку Мар'яну"; на Далекому Сході опинилася; дядько помер, а Надя десь ділася; вона вже в Кодні була, як тітка приїхала в гості; така баба — кацапка така!; Женя каже "знаєш, хто є? — тітка Пичачка"; чогось до матері не

зайшла; двері відчинені надвір, люди сидять; Женя каже "вгадайте, хто прийшов"; "небось не знаю, небось не знаю"; а Лукія в Сибіру замужем, трактористкою робить, одинадцятеро дітей; найстарший син Микола Мар'янин десь у Києві був музикантом, а жінка його в хаті чогось жила — звідки Пи-чаки виїхали; віруюча була, з сестрою все ходила в церкву співать; зараз признається, як побачить; "я ж його й не цуралася, їздцла; вже він мене не понімав; а проте я його їздила хоронити"; дочка каже "приїжджайте до нас"; продала хату, а потім побачила київську культуру, прийшла у свою хату й сидить день, два; "ми вас не хочемо, бабцю"; дочка каже, що мама нас опозорила, втікла; каже цим уже людям "діти нічого проти не мають, що я в село поїхала"; вона собі на похорони ходить; а тітка Мар'яна згодом померла; до сина їздила в Київ; вони там золото мили, й ковтали; їх просвічували, — всеоднак проносили й мали; а в матері були золоті копійки; приїхала Явдоха сестра, Люсіна мати; "купиш Яринці"; "добре"; в Ходорків пішли, на підводі до Попельні; їсти хочеться; у Попельні стали за чаєм у чергу засолодженим; душ скільки стоять за тобою за шклянкою; вона так пила, що в роті пухир зробився, попекла; "то, дурне, чого ж ти так спішила"; "а як — давай, давай"; мати сказала, щоб Ярину брали з собою, куди йтимуть; двадцять п'ять рублів золотом дала; вони в Києві поговорили ввечері, домовились і полягали спати; вона рано спить, а вони вже вправилися; десь, видно, дістали гроші, — сонечко встало; "а гроші" питає; "йдьом на базар, ми вже все зробили"; купляють пальто, чотириста сімдесят рублів, хутром обшите, вузьке, далі бавовняного шарфа і шиті валянки без галош; і Гані

14(1) жовтня Покрова зранку похмуро було 18(5) жовтня дід Адам помер 19(6) жовтня я до Галі поїхала 22(9) жовтня Крушинський Іван Омелянович 1(19) листопада за радіво заплатила по перше два місяці положено 4(22) листопада Казанська 6(24) листопада Катерини 7(25) листопада гарний день теплий 8(26) листопада день гарний 17(4) грудня у Варвари Ольга Куз... померла 18(5) грудня Сави ... Люськи свайба 19(6) грудня Николая

1972

13 січня мороз сильний

14 січня мороз

9 травня до обід гарна погода після обід сильний дощ

1 червня корова перегулювала

2 червня два дні корова перегулювала 28 серпня пугач кричав

5 грудня Головко помер

27 грудня другий сніжок з морозом і вітром

1972

12(30) січня сильний вітер

купили простеньку блузочку трикотажну; посадили на Попельню, а звідти сама вибиралася на Білоцерківський шлях, і з Попельні до Яропович; там звертати — тридцять кілометрів; зима, неділя була; ні душі не стріла, цілий день ішла; а ці валянки без галош злазять; два ступіні зробиш, і злазять; на халяві йдеш, позмерзалися; а мати в хаті з кимсь "х-і, Яринка йде, як же це сама, що тітка й у Ходорків не провела; бо-оже, щоб це рідна сестра!"; з тиждень лежала, мозолів натерла; забрали золото; вона в тому пальті й заміж виходила, і на Далекій Схід їздила; а всеодно приїжджали з торбами, і в кожну дай; приїжджала й Люся з золотими зубами; "а, це з мого золота" думала мати; згодом така хазяйка стала; варення роками стояло; хвалиться "в случай войни, у мене на два года запаса"; чоловік був Сіряк Михайло, а її — Бодзор; Люся приїде; дайте поносить, така хустка шовкова, спідниця; на весіллях погуляє; ще вони в Ходоркові жили, а потім переїхали в Київ; Люба ображалася, — Яринка дівочитися почала; вони мали забрати її в Київ, у майстерню; тітка набере всього "ну, я тебе в другий раз заберу"; вона жде, що тітка забере; а тітка Явдоха "може, вони поженяться, гарний хлопчик, то я ще не заберу"; була б київська, а так що; мати знов дала двадцять п'ять рублів золотих; баба Марусичка золото за пазухою тримала; злізає з печі, впаде, стукнеться з-за пазухи; а мати гріха боялася, віддасть; "ох, годино моя"; а дочки надбігали, й украли; мабуть, від Гаврила що осталося; та материне було; у матері такі персні були, з камінцями; Максим "що, я голодати буду, давай"; поїде, привезе у клумачку трошки; "ти їй там хоч на плаття купи", а він — нічого; Люба сама трохи жила у матері її; "як собі то спідничку з полотна, а мені з рядовини" досі згадує; Максим казав "побачиш сироту на дорозі, підкинь ногою, ну не бери, бо потім тобі першим ворогом стане"; та й трохи правда; тітка Олька матері одказала, а мати сердилася "в мене тоді й рядовини не було", а у війну трьох на возику привезла; сама пішла в Київ, на камінцях нашукала в торбу шматочок і вернулася; Максим зума сходив; два рази їздив та все золото вивозив; городські хитрі були, все золото витягли, тепер є дітям за що виїжджати; а вона сидить плаче; вітчим знав, що вона його не любила, і він її не любив; у голодовку після садочка в лікарні робила; насіння коноплі товкли, розводили водою; процідять на сито, але й не цідили, щоб більше було; і вона прийшла, всипала каші пшоняної, залляла сім'яним молоком, насипала цеї каші, жмакає, це лушпиння на зубах; а вітчим ходив, руки за спиною; ходить, та прийшов над мискою каже "ти гіоїст"; а вона плакала,

ложку на стіл і більше у рота не взяла; пішла з хати; коли пішла у кіно, там почула, підійшов чоловік до вікна і сказав жінці "ти егоїст"; він молодший був від матері на сім років; мати між двох вогнів; "батько" не каже; клуня була до Окраїнців; тільки крикнула "та-а-т", а він бігом радий, а побачив, що вона в росі лежить; до матері каже "не треба, оно її з пам'яті викинуло"; і більше мати не заставляла; то вже потім каз^в "Ірочка, Ірочка"; але як сядеш їсти, він отако рукою підіпреться й дивиться, смалить папіроси; і Ганю вчив ноти "до-ре-мі", і вона не хотіла, то він і перестав учити; подружка Оля, його баришня, крала сир, а Гриць побачив; а мати її вже пухнути почала; а він рядно бачить (серпіянка — стіл, дощана накривка, віддушували, та й треба було щодня прати); а вона надушила, пішла додоми, дома витрушує; а він на двері; вигнав Олю; прийшов, матері каже "хай Ярина йде"; з садочка вона пішла в поле; Тадік, секретар, каже "перевели в Андрушівку", кавалер Олі; каже вона "напиши листа, що мене за молочаря видають, а я хочу за тебе"; вона пише "тільки за тебе хоче йти"; після дощу вийшла на город і поле; гарно; буряки; коли хтось по городі свиснув, то це Тадік, третя хата до церкви, по лівий бік Оля жила; побачила, тоже біжить, нахабна була; усі втроє зійшлися; а він то не знає, в чому справа; він був сирота, батько десь у Києві женився, а Оля одна у батьків, гуляла; а він "все буде харашо"; а вона то знає, — на проводи тепер їздить до батьків; така горбата, беззуба; через тиждень весілля, весною, — яке весілля!; троє дівчат дружок, і душ десять, гармошка тирлі-тирлі; вони дружки, а Грицько з хлопцями; його заїло, в тому садку полягали і насміхаються, що це така любов була;

13(31) січня мороз сильний 14(1) січня Новий рік ясний мороз 18(5) січня Капітоліна Капачка померла Миколюкова Вані

19(6) січня Хрещення 24(11 ) січня Вітуськи день народження вісім років

28(15) січня не було сну 31(18) січня Матвій Васильович Захаров помер маршал 5(23) лютого Порфирію Кузьмичу сімдесят п'ять років вісім років лежить хворий

6(24) лютого Іван Маляренко помер п'ять годин сонячно і мороз

8(26) лютого Івана хоронили тепло і сонце і мороз 9(27) лютого до обід ясно після обід похмуро

10(28) лютого порося привіз

12(30) лютого Устя померла Восіятська Тасьчина свекруха 13(31) лютого Устю хоронили

14(1) лютого Масляна 15(2) лютого Стрітення похмуро і калюжі були і тепло 16(3) лютого холодно і мороз 17(4) лютого мороз 18(5) лютого у Каті корова отелилася 19(6) лютого у Вериної Наташі Тутової свайба

Грицько не витримав; пика повна на сметані; прискочив, у одного боярина вирвав з рук; танцював гидко, притисне до себе, і коліньми; мало бійка не вийшла; вона його не любила — через вітчима; вона тікати додоми, а він за нею; то й наречена біжить; "а ти чого прибігла"; "не гуляй з ним" до неї "у нього тільки зуби гарні, а він не гарний"; вигнав її, вона пішла догулювати; Грицько сепаратора помагає крутити, щоб рука дотулювалася; а вона аж на сеператор лізе; мати борщу наварить, сало було, квасоля; він просить "тітко Маріє, наваріть борщу"; йому молочне набридало; вони не дуже голодували, але голод відчувався; "а ти втекла"; а Ганю Лагутиху проводжав; Ґараджонога; та й розкаже, що та наговорювала, щоб він до Ярини не ходив, бо вона ряба; прийде до матері; "всі женяться"; "то й ти женися"; "зробіть весілля"; "а ти попробуй її всватать"; вітчим комірником був, пуд муки виписав; сир голандський; сиру виписали в Андрушівці на маслозаводі; кролів своїх забили, п'ятеро чи скільки; вареників з сиром наварили; пущі нічого не було; тітки прийшли; Олька з Роздолів; мати переказала їй хлопцями; тільки до швачки пішли, вона шила плаття; сірий ситець і біла бая — три плаття пошила на Стобунівці; навіть до хрещеного батька зайшла; посиділа; не обізвалася, що це весілля; Вільчинська Ганя, тітка Олександра, Олександра Січинська, Ковалевська сусідка; у Грицька три хлопці, і в неї стільки дівчат; а вона рахує гроші за сироватку; двадцять копійок відро в селі продавали людям, і гроші клали в торби, підписували, й потім за місяць торбу здавали; а Гриць каже "подивись-но, що в шухляді"; а лєнти бах угору; йому пайок давали на роботі; в котлі зварить гороху; "бери їж" каже "я буду варити"; а вона бідони помиє, фартуха з себе й бігом; а він у вікно дивиться; а Олька під тином вистежувала; у батьків турецький тютюн ріс під хатою; і слухає; а батько вночі сцять іде, вони сидять, а він до тютюну, а вона відсунулася; батько "тьху" матом і тікати в сіни, а Грицько за коромисло і в тютюн; "зара як бахну, й очі повилазять"; у клубі стінну газету робили; такі вечори були; Олька вірші написала "поквапилася на сироватку за молочара заміж"; а вона з клубу, а він за нею "я її вб'ю"; вельон не вдягала, — балакають у потемках, чи вдягати; чобітки їй тітка Олександра на шнурках подарувала; а Гриць іде — чорні кортові штани і толстовка, і білі ґудзики; йде, і три хлопці ведуть; вона в сільраду не пішла; а секретар, двоюрідної сестри чоловік, посадовив за столом, а вона "пишіть мене Миколайчук"; Гриць зразу так надувся; але моргнув, мабуть, скеретареві, — всеодно записали; Ліончук Тьома возив з

радгоспу в молочар молоко; став потім торгувати у магазині; на фінській убили; конх-вети були всякі, хто їх тоді купував; дівчата й дві тітки вбралися: Ковалевська капелюха, а тітка Ганна — у діда, чоловік її робив у лісі, спецовку його вділа, як дід; пішли до Тьоми в магазин просити на весілля; залізли за прилавок, стали гребти у вузли; він їх повиганяв; вона ті цукерки днів три їла; вогко надворі; вийшли танцювати; Олька прийшла ♦ потягла танцювати Грицька, а він якось впав, у грязюці срака; кажуть уже "Малашка, Малашка", матір так звали, "вперла його у багно"; після цього вона розсердилася; узнали з чужих сіл, йдуть, щоб дали їсти; одне пустили, друге, уже черга; каже "йдім у молочарню з Тьомою"; і бідон з-під сироватки, поставили у сінях, і ділили; підходять, у платочок чи бумагу; "я розплачуся", Гри-цько сам голод пережив, вірив голодаючим; а Олька послі бігала, до себе тягла; а ввечері каже "ти ночуй у мене"; така сучка; збирається на Котельню; вона думає, що буде там робити; чуже місто, чужі люди, та й хазяйка не знати яка попадеться; бо ж їй дорогою розказував Грицько, що там одна хазяйка і двоє дітей, а їхня кімната третя через їхній хід; це їй не дуже подобалося, але що подієш; от вони й приїхали, заходять до хати, зразу ввійшли в ґаночок, а далі у кухню; біля самих дверей висить колиска, а в колисці з пів року чи більше сидить дитина, в якомусь ганчір'ї, брудне бідне як зверху, так і знизу; думає, Боже ти мій, де ж твоя мама; це повірити — нікого немає; зайшли в третю кімнату; стоїть один стіл, на всю ширину кімнати, а з другого боку така само завширшки шафа; видко, в кімнаті робили, бо такі меблі не вносяться і не виносяться; занесли вони свою скриню і ліжно, і влаштувалися добре;

1(17) березня

у Федора отелилась

корова

4(20) березня у Лени отелилась корова 14(1) березня ясний день

22(9) березня Сорок Святих

23(10) березня у Колі отелилась корова 24(11) березня похмуро дощ 6(24) квітня у Козиренкової Олі народилася донька 7(25) квітня Благовіщення Страсна П'ятниця 8(28) квітня квочка повинна лупити Вовина родила Валя 9(27) квітня Пасха ясний день ранком холод

15(2) квітня радіво стало 17(4) квітня дощ 18(5) квітня дощ 25(12) квітня зозуля перший раз 28(15) квітня дощ 1(18) травня дощ 2(19) травня ввечері дощ 9(26) травня гарна погода до обід після обід сильний дощ 10(27) травня Віті день народження Кушніру

а Воротинц...