Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис - Автор невідомий
В Іп. І Хл. «ярыцѣхъ», — це слово більше в літопису не зустрічається; нема цілковитої певності, що це були саме лати.
(обратно) 241В Іп. І Хл. «сѣдло от злата, жьжена», — як видно, дерев'яну основу сідла було оббито мідною позолоченою бляхою; мідь покривали розчиненим у ртуті золотом і нагрівали на вогні; утворювалася міцна золота плівка.
(обратно) 242В Іп. «кожюх», у Хл. «кожоух»; ясно, що це був не кожух (від слова «кожа»), а легкий одяг, жупан, каптан.
(обратно) 243В Іп. хибно «со воемъ», у Хл. «съ вуемь».
(обратно) 244В Іп. І Хл. слова «на воиноу» в реченні хибно повторено.
(обратно) 245Оскільки Тевтивил і Єдивид були синівцями Миндовга, тобто синами його брата Довспрунка (з літопису відомий лише один брат Миндовга), то Довспрункова дочка була другою жоною Данила.
(обратно) 246В Іп. «Оуслонимъ», у Хл. «Слоним».
(обратно) 247В Іп. «божий дворянѣ», у Хл. «божий дворяне», — тобто «слуги бога», рицарі.
(обратно) 248В Іп. «заеячемоу богоу и Мѣидѣиноу»; сполучник «и» тут зайвий, бо далі йде (не зовсім виразне) пояснення, що Медейна, литовський бог — покровитель лісу, був і заячим богом.
(обратно) 249Пробощ — парафіяльний ксьондз; у Ризі він був найзначнішою після єпископа (біскупа) духовною особою.
(обратно) 250В Іп. «Вирьжань», у Хл. «Виржань».
(обратно) 251Тевтивил — син литовського князя Довспрунка; оскільки тут Викинт названий вуєм Тевтивила (дядьком по матері), то Тевтивилова мати, жона Довспрунка, була сестрою Викинта.
(обратно) 252В Іп. І Хл. хибно «Висимотъ».
(обратно) 253Отже, дочка половецького хана Тігака була жоною Мстислава Даниловича.
(обратно) 254В Іп. І Хл. хибно «имѣешь».
(обратно) 255Запозичене з «Хроніки» Іоанна Малали (кн. 18) міркування про характер роботи літописця включене в інше складне речення, що робить цю конструкцію найгроміздкішою в усій книзі. У місті Антіохії існувало місцеве досить поширене літочислення (початок цієї ери припадав на осінь 48 р. до н. е.); греки вели умовний лік часу за олімпіадами, себто чотирьохлітніми періодами між олімпійськими іграми (перша олімпіада відбулася 776 р. до н. е.); Юлій Цезар у римському (юліанському) календарі ввів високосний рік — кожен четвертий рік повинен був мати не 365, а 366 днів. Літописець збирався орієнтуватися також на «Хроніку» Євсевія Памфіла, історіографа, котрий у синхронному порядку виклав події від «сотворіння світу» до 323 р. н. е. Вписані пізніше в Іп. дати виявилися, як правило, неточними; у Хл., як зазначалося, датування нема.
(обратно) 256Рикс — див. прим. 12 до 1229 р.
(обратно) 257Як говорилося в прим. 2 до 1252 р., після смерті австрійського і штірійського герцога Фрідріха II різні можновладці претендували на австрійські (в літопису — «німецькі») землі.
Гору взяли племінниця покійного герцога Гертруда та її чоловік Герман V. Але Герман незабаром помер, і частина австрійських баронів та духовенство підтримали чеського королевича, згодом короля, Пржемисла II Оттокара, котрий восени 1251 р. вступив до Австрії і проголосив себе герцогом австрійським. А на Австрію і далі претендував Бела IV. Оскільки Гертруда, овдовівши, перебувала за велінням папи Іннокентія IV під опікою Бели, він вирішив видати її за Романа і таким чином втягнути Данила у війну за австрійську спадщину.
(обратно) 258Гертруда була не сестрою герцога Фрідріха, а племінницею, дочкою його старшого брата Генріха Бабенберга.
(обратно) 259Ідеться про угоду між Данилом і королем Белою IV, за якою Бела мав допомагати Романові, котрий став мужем Гертруди, здобути Австрію. Весілля відбулося навесні 1252 р. в замку Гімберг під Віднем.
(обратно) 260Ідеться про город Особологу і про замок воєводи Герборта Фульштейн.
(обратно) 261За польськими джерелами, зустріч Данила з папськими послами відбулася наприкінці серпня 1253 р.; враховуючи відстані й повільний темп повернення додому, можна твердити, що Данило прибув до Холма на свято Другої пречистої (8 вересня); день пам’яті (успіння) Іоанна Златоустого, Данилового патрона (див. прим. 5 до 1259 р.), припадає на 14 вересня.
(обратно)