Українська усна народна творчість - Мар'яна Б. Лановик

Іграла зіронька, іграла, З ким ти, дівочка, гуляла? І гуляла? — З тобою, хлопчичок, з тобою, і з тобою, Під зеленою вербою, і вербою. Над холодною водою, і водою, Під колючою грушею, і грушею, З тобою, хлопчик, з душею, і з душею.

Маївки, як і більшість жанрів календарної обрядовості, є творами усної народної пісенності, де дійство поєднується зі словом, вони нерідко виконуються у формі діалогу.

Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики, пов'язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов'язане з духами землі і води, то у русальних піснях широко відображені не лише їх архетипи, а й образи, що їх супроводжують: ночі, місяця, берега, річки, криниці, верби тощо. Так, образ місяця в піснях-замовляннях виявляє зв'язок із астральним культом і є невід'ємним атрибутом русалчиних гулянь (вважалось, що при місяці вони виходять із води і водять хороводи):

Ой вигляни, срібний місяцю, із-за хмароньки, Бо повинна вийти з води сестра-русалонька. Розпрощалася вона зі світом, моя мила, А сьогодні повинна вийти, бо зелена неділя.

Частий мотив цих творів — прохання русалками у жінок полотна, сорочок чи наміток:

Сиділа русалка на кривій березі, Просила русалка у жіночок наміток, У дівочок сорочок: —      Жіночки-подружки, дайте мні намітку!..

Щоб задобрити русалок, жінки у ці дні самі розвішували по деревах дарунки.

Хоча русальні пісні сповнені глибокого ліризму, поетизації образів лісових, польових та водяних істот, вважалось, що русалки можуть завдавати багато шкоди людям і навіть забрати їх із собою «на той світ». Частим у цих творах є мотив загадування русалкою загадок людині, з якою вона зустрілась:

Ой біжить, біжить мала дівчина.        Загадаю тобі три загадочки, А за нею та русалочка:         Як угадаєш — до батька пущу, Та послухай мене, красна панночко, Не угадаєш — до себе возьму.

Тут образ дівчини-семилітки перегукується із відповідним казковим персонажем. Усі ці загадки, як і їх відгадки, архетипні, сягають корінням глибокої давнини, сповнені сакральним змістом, сприймаються як такі, які може відгадати лише посвячена людина:

А що грає — голос має?        Щоб я того не д'гадала: А що плаче — сліз не має?    Скрипка грає — голос має, А що біжить без пригону?   Сокіл плаче сліз не має, А що світить в ясну пору?   Вода біжить без пригону, А що в'ється круг деревця?  Місяць світить в ясну пору, А що горить без полум'я?     А хміль в'ється круг деревця, А що росте без кореня?        Сонце горить без полум'я, —              Хіба би я не дівчина,    —              Камінь росте без кореня.

Але дуже часто ці пісні завершуються тим, що «Дівчина загадочок не вгадала, Русалочка дівчину залоскотала».

Завершувались Русалії урочистими проводами русалок із села, що супроводжувалось подекуди водінням дівчини, її ритуальним поливанням, проводами до води (що, очевидно, є заміною колишнього жертвоприношення, після якого вона сама «ставала русалкою»). Тема проводів русалок теж знайшла своє відображення у русальних піснях:

Проводили русалочки, проводили, Або:  Проведу я русалоньку до бору, Щоб вони до нас не ходили,  А й сама вернуся додому. Да нашого житечка не ломили,    Ми свою русалоньку проводили. Да наших дівочок не ловили. Гіркою осикою заломили.

Як у весняний період, у час Зелених свят та Русалій були і свої особливі ігри. Серед хлопців поширеними були бої, перебої та перегони. Бились один на один чи група проти групи. Ці ігри були дуже різноманітними за своїми правилами — учасники могли битись