Парадокс любові - Паскаль Брюкнер
Сексуальне життя наділяють новою функцією — бути критерієм подружнього щастя. Оскільки з-поміж усіх своїх колишніх завдань шлюб зберіг тільки зобов'язання квітнути, за його стан відповідає еротизм, оракул новочасної доби. Секс не лякає, навпаки, він заспокоює, завдяки йому кохання стає зчисленним, біжучі миті особливої інтенсивності обертаються незабутніми епізодами. У затишку спальні коханці складають іспит зі щастя, доводячи перед судом своєї душі, що їм добре удвох. Що становить собою кіно категорії «X», як не останню галузь домівництва поруч із кулінарією та садівництвом? Хто дивиться ці фільми, крім пар, які прагнуть надати пікантності власним інтимним стосункам, якщо тільки не знімають себе самі — наодинці чи разом із сусідами, — щоб розмістити в Мережі найкращі епізоди своїх забав? І оскільки почуття не є протилежністю бажання, а обоє вони, мов ті близнята (струми ніжности і чуттєвості однаково минущі), міцність шлюбних зв'язків перевіряється шалом тілесного поривання.
Застосовується особлива педагогіка розгальмування, яка має на меті звільнити нас від гніту стриманості й непевності. Фахівці провадять спеціальні курси навіть у вищих сферах державної влади[51], навчають стимулювати проміжжя, підтримувати тазове дно, відкривати чакри (енергетичні центри), прилучають до мистецтва інтимних пестощів. Пізнанню тіла іншого передує вивчення себе, мастурбація стає пропедевтикою злягання, вправою з контролю над собою і самопізнання. Допомога медиків, психіатрів, тренерів — усі засоби годяться, щоб викликати шал чуттєвості. Позашкільний предмет включає в коло своєї діяльності й школа, й підприємства, зобов'язуючись із гарантованим результатом культивувати цей неораний лан. Все ж краще, ніж колишнє невігластво, проте ця еволюція робить сексуальне життя двох людей справжнісіньким героїзмом. Учені працюють над математичною моделлю втіхи, відкривають лабораторії шлюбної метеорології, хваляться, що за п'ятнадцять хвилин можуть передбачити розлучення[52], розробляють алгоритми щастя. Інтерес до дослідження невідомого континенту лібідо підстьобується турботою про необхідність будь-що наздогнати практичні упущення в цій царині.
Ми перебуваємо в полоні туристичної казки про країну еротики. Коханцям, які вирушають у мандри, пропонують два типи маршрутів — класичний: позиція місіонера, гарантований комфорт; авантюрний, що дарує цілу гаму відчуттів: шмагання по дупі, посипаній пудрою, кохання втрьох, содомія тощо. Йдеться про знайомство з найбільш розпущеними формами сексуальної практики, як ото туристи здійснюють ознайомчі екскурсії в далекі краї, на Карибські острови, до Китаю чи Танзанії. З ким же й удатися до розпусти, як не з солодкою своєю половиною, яка знає вас, пестить і гарненько приголубить після шаленого сеансу садомазохізму. Сучасний шлюб, який за зовнішньою благопристойністю ховає нестримний шал, став утіленням двозначності: це образ конформізму і заразом найганебнішої розпусти. Він широко практикує те, що можна назвати сентиментальною соромітністю, суміш красномовства і неймовірного лихослів'я, пестливих фраз і стидної лайки. Нічний столик обертається філією секс-шопу, складом предметів туалету і різних протезів (нагадаємо, що найкращі фантазми зазвичай дуже примітивні). Не має значення, що всі ці відхилення від норми здебільшого дуже помірні й, попри повсюдну розпущеність, мають конфіденційний характер. Головне те, що, поширюючись через засоби масової інформації, вони стають частиною колективної уяви і формують загальний горизонт сучасної сексуальності.
4) Мимовільна цнота
Сучасне подружжя страшенно лякає перспектива виродження їхнього спільного життя в союз двох євнухів, які скидаються на «два вагони, покинуті на залізничній колії, котрі зіштовхуються в любовному акті» (Зеруя Шалев). Цим можна пояснити ролі сексолога, тренера, екс-порнозірки на кшталт Брижіти Лае, які завдяки радіо та газетам зробилися вчителями насолоди, що їхня місія полягає в тому, аби позбавити своїх клієнтів почуття провини і з легкістю посвятити їх у таємниці ласолюбства. Ласе передчуття, притаманне шеф-кухареві, який ділиться з вами кулінарними рецептом, поєднується у них із поважністю експерта, який провадить вас за руку заплутаним лабіринтом. Педагоги й заразом великі знахарі, вони комбінують моделі, запозичені з двох царин: виховання й посвяти, звідси й повчальний тон, в якому серйозність поєднується з фіглярством, а інтимні теми тлумачаться шляхетною, вчительською мовою. Ці шлюбні консультанти відмовляються від будь-якого наміру приголомшувати (за винятком кількох «молодіжних» радіостанцій, де, як і раніше, вдаються до стилю класичної вільності), вони не хочуть бути руйнівниками, а дивляться у майбутнє і пропонують кожному засвоїти свою клавіатуру чуттєвості.
«Розбудіть ваше бажання»[53] — отак щомісяця, кожного триместру благають часописи та ілюстровані журнали, так лякає нас крах лібідо. Сучасні коханці вдаються до екстравагантних закладів, поєднуючи інтенсивність і тривалість, воду і вогонь, хоча ризикують згубити й те, і те. Адже час може зруйнувати найпристрасніші наші поривання. Хоч який би гарячий був темперамент, все ж таки він урешті холоне. Нестерпно визнавати мені, що я бажаю іншого не так гаряче, як раніше, тож я лютий на нього за те, що він уже нездатен розбудити в мені того пристрасного поривання, яке поглинало колись мене цілком. Нестерпно констатувати поступову нейтралізацію нашого еротичного потенціалу. Звинувачувати в цьому треба не іншого, такого ж бідолашного смертного, як і я, а кволість нашої тілесної конституції. Тривале сексуальне життя є однією з найбільш зворушливих утопій сучасного світу; трагічним боком її є згасання бажань, навіть якщо їх підтримують, немов священний вогонь. Сумно спостерігати, як двоє людей, котрі не могли й п'яти хвилин побути наодинці, щоб не накинутися одне на одного, врешті-решт співіснують собі спокійнісінько, без чуттєвих бур, за винятком хіба що коротких інтермедій. Намагання вдаватися до сексуальних зловживань у високих сферах чуттєвості залишиться одною з найбільш хвилюючих сторінок історії кохання на Заході. Цнота, що постала з вичерпанням апетитів, набагато ефективніша, ніж будь-яке пригнічення. Вона свідчить про те, що ми безсилі орудувати «біологією пристрастей» (Жан-Дід'є Венсан).
5) Прегарний шал подружнього кохання
Екстравагантність нашої доби засвідчує відчайдушна мрія: все в одному. Одна-єдина істота мусить зосереджувати в собі всю повноту моїх прагнень. Хто може відповідати цим стремлінням (до того ж, є особистості з багатим внутрішнім світом, а є такі, що паразитують на вашому)? Приголомшливе зростання розлучень в Європі, всупереч загальному переконанню, випливає не з нашого еґоїзму, а з притаманного нам ідеалізму, — неспроможності жити разом, пов'язаній з трудністю залишатися самотою. Не від розчарування гине шлюб, а від надто вже високої самооцінки. Не лишилося нічого, крім кохання, «разючого погляду бога» (Андре Бретон), і в цьому й уся проблема. Човен перевантажений, на нього покладаються надмірні надії,
