Українська усна народна творчість - Мар'яна Б. Лановик
В. Гнатюк детально аналізує різні ритмічні відхилення від традиційного коломийкового розміру, вважаючи найпоширенішим такий, де перший рядок має коломийковий розмір, а другий козачковий:
А там в лісі / при дорозі / злапав комар муху: Тихо, тихо, не кричи, / бо задушу тя вночи.
Дослідник також підкреслює, що «хоч коломийковий розмір такий одностайний, мелодії коломийок незвичайно різнорідні й багаті і числяться не на десятки, а на сотки. У збірнику пісень д-ра Івана Колесси, записаних в однім селі, приходить 41 коломийкова мелодія».
Як чітко усталена віками вироблена форма коломийка характеризується рядом властивих їй рис, має специфічну поетику жанру пісенної мініатюри. Перш за все це стосується сталих поетичних формул, які часто виконують роль традиційного зачину (наприклад: «Ой летіла зозуленька...», «На високій полонині...», «Ой легонька коломийка...»). Перший рядок тісно пов'язаний з другим на основі аналогії чи контрасту, тому найпоширенішим є прийом паралелізму з усіма його різновидами:
— традиційний фольклорний паралелізм із картинами природи:
Я гадала, молоденька, що сонечко сходить, А то милий, чорнобривий по городі ходить. Ой дощ іде, роса паде на білу березу, А я свому миленькому сорочку мережу;— психологічний паралелізм:
Як ми вірно ся любили, сухі дуби цвили, А як ми ся розлучили — зелені зів'ели. Сухе листя скоро горить, а сиреє курить, Молодеє веселиться, а старе ся журить;— заперечний (контрастний) паралелізм:
Ой зацвіла файна квітка на плоті, на плоті, Ой змарніло біле личко на панській роботі. Гей у моїм городчику ружа розцвітає, Чи вже наша, мій миленький, любов пропадає?З-поміж інших художньо-поетичних засобів найуживанішими в коломийках є порівняння:
В тебе очка чорненькії, як терн на галузі, Личко таке рум'яненьке, як калина в лузі. Та ми собі заспіваєм, дві сестриці рідні, Дзвенять наші голосочки, як дзвіночки срібні.Оскільки коломийки виділяються в окремий жанр за формою, а не змістом, то серед них зустрічаються тексти дуже різноманітні за тематикою. У переважній більшості вони не виходять за межі родинно-побутової сфери, однак є ряд коломийок суспільно-побутового змісту.
Збирачі коломийок вказували на труднощі їх класифікації та систематизації. Одна з перших спроб класифікації жанру належить Ф. Колессі, який у праці «Усна народна словесність» виділяв такі тематичні групи:
1. Про пісні і співи:
А я ходжу при Дунаю та так си думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю. Ой шуміла дібровонька від вітру буйного, Ой ще буде в'на шуміти від голосу мого.2. Про танці й музики:
Коб-mo мені до неділі, буду танцювати, Дам музиці паляниці — буде добре грати. Чи ти мене, моя мамко, купала в романці, Що я така охочая в неділю до танців.3. Дівоцькі — про любов:
Не спала я тої ночі, не спала на волос, Я гадала, чи не вчую миленького голос. Не спала я тої ночі, гадала гадочку, Кому маю привернути свою головочку.4. Парубоцькі:
Заграй мені, музиченько, я буду співати, Щоби було моїй любці легко танцювати. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав, Як я твою цілу хату калинов обтикав.5. Із суспільним підкладом:
Ой не ходи, багачику, горою за мною, Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.Ця класифікація недосконала,
