ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє - Тім О’Райлі
У випадку Neuralink новою індустрією є системи ефективного обміну інформацією між людським мозком та комп’ютером. «Ви вже стали цифровими надлюдьми», — сказав Маск про доповнену реальність, яку дають цифрові пристрої. Він також наголосив, що наші інтерфейси до цих пристроїв — занадто повільні, бо доводиться друкувати на клавіатурі чи вимовляти команди вголос. «Безпосередній зв’язок за рахунок нейрокомп’ютерного інтерфейсу пришвидшить взаємодію»457.
Такі технології викликають багато запитань і тривог, так само як будь-які інновації зі штучним інтелектом. Подібно до інших надзвичайно потужних технологій, вони увійдуть у широкий вжиток лише після того, як переживуть проблемний «підлітковий вік». Та, гадаю, згодом ми таки знайдемо їм застосування, що допоможе людям жити довше, щасливіше й активніше.
У дитинстві я «ковтав» фантастику — роками читав по роману на день. І тривалий час майбутнє розчаровувало мене. Людство досягало меншого, ніж я очікував. Проте сьогодні я бачу, що ми наближаємося до моїх дитячих мрій.
І все це завдяки штучному інтелекту. Йдеться не про якийсь незакономірний етап у розвитку людства. Штучний інтелект — не ворожа людям машина з майбутнього, яка лишить усіх нас без роботи. Це крок уперед, який поширюватиме дедалі важливіші знання, тобто справжнє джерело добробуту людства. Не варто боятися технологій. Їх треба задіювати продумано й цілеспрямовано — щоб вони були цінними для суспільства, а не завдавали шкоди. Наразі штучний інтелект підсилює людський, та аж ніяк не замінює.
«Уже маємо приклад того, як еволюціонували шахи, бо молодий чемпіон світу Маґнус Карлсен виробив нові стилі гри, скориставшись моделями шахових програм штучного інтелекту, — розповів Браян Джонсон. — Те, як нині взаємодіють люди і дрони, засвідчує, що завдяки штучному інтелекту ми творитимемо незбагненні комбінації, обзаводячись новими видами мистецтва й науки, багатіючи й здійснюючи відкриття». Так само як Ілон Маск, Браян Джонсон переконаний, що треба використовувати нейротехнології так, щоб підсилювати людський інтелект (ЛІ) і ще ефективніше застосовувати штучний (ШІ). «Для того щоб реалізувати весь потенціал ЛІ+ШІ, — пояснив він, — треба суттєво прискорити здатність людей сприймати, обробляти й використовувати інформацію»458. Хоч до омріяного Браяном збагачення людського інтелекту далеко, підприємці вже залучають людські суперсили за рахунок доповненої реальності ШІ.
Пол Інґліш, співзасновник туристичного пошуковика Kayak, через який багато турагентів лишилися без роботи, має новий стартап Lola. Цей ресурс спрямовує турагентів на чатбот, заснований на штучному інтелекті, і середовище машинного навчання, завдяки чому виходить напрочуд ефективне поєднання вмінь людини і машини. Мету стартапу Lola Пол окреслив так: «Хочу зробити людей мегакрутими»459. На його переконання, так само як гросмейстер у співпраці з шаховою комп’ютерною програмою переможе будь-який найрозумніший комп’ютер і будь-якого найрозумнішого чемпіона, тревел-консультант у парі з ШІ впорається з більшим напливом клієнтів і даватиме кращі рекомендації. Такий турагент випереджає колег, що не працюють у доповненій реальності, та й мандрівників, які самостійно шукають пропозицій і порад на традиційних пошуковиках.
Коли роботу турагентів підсилюють Kayak і Lola, виходить, що колись вузькоспеціалізовані знання втілюються в інноваційних інструментах. Це відкриває абсолютно нову перспективу. Сайт Kayak автоматизував процеси, замінивши турагентів пошуковою системою із самообслуговуванням. Lola повернула людей до роботи, щоб покращити рівень обслуговування. Кращий рівень обслуговування нині означає, що люди задіяні більше, а машини й автоматичні послуги — менше.
Такої самої думки Сем Лессін, засновник і виконавчий директор стартапу Fin, що розробив заснованого на штучному інтелекті персонального асистента. «Представники технологічної спільноти часто запитують мене, коли ж команду, яка працює над асистентом Fin, повністю замінять штучним інтелектом, — писав він мені в емейлі. — Та річ у тім, що мета діяльності Fin — не автоматизація заради автоматизації. Насамперед ми прагнемо забезпечити найкращий клієнтський досвід... Технологіям, очевидно, відводиться велике значення. Проте люди теж є важливими гвинтиками в системі, і саме завдяки їм клієнти отримують послуги найвищого рівня. У Fin технології потрібні найперше для того, щоб фахівці мали змогу вкладати якнайбільше часу й зусиль у роботу, яка вимагає виключно людських умінь: інтелекту, креативності, емпатії».
Повернімося до «Закону збереження вигідних прибутків» Клейтона Крістенсена. Коли один продукт зазнає товаризації, другий набуває більшої цінності. Машини товаризують певні види людської праці, а саме рутинної, механічної, тому суто людські вміння набувають більшої цінності.
Головним завданням наступного покоління підприємців, та й суспільства загалом, буде пошук можливостей посилити цінність людської праці.
Автоматизація може не тільки поліпшувати рівень послуг, які надають люди, а й створювати дешеві, а тому вигідні, види діяльності. Молодий британський програміст якось отримав несправедливий, на його думку, штраф за паркування. Усього за кілька годин він написав програму, щоб було зручно оскаржити штраф. Звільнившись від сплати, він усвідомив, що це корисний сервіс. Відтоді сервіс «Не плати» (DoNotPay), який Джош називає «роботизованим юристом», допоміг користувачам скасувати понад 160 тисяч штрафів460. Згодом Джош розробив чатбот на месенджері фейсбуку, щоб автоматизувати процес подачі заявок біженців на притулок у Сполучених Штатах, Канаді й Об’єднаному Королівстві461.
Є ще багато таких сфер, за які раніше ніхто не брався, бо це вимагало завеликих витрат (як-от, сервіс для скарг на штрафи), але дешевші процеси суперечать бізнес-моделі деяких компаній. Програміст Тім Гван — юрист за другою освітою — розповів мені, як, працюючи в юридичній фірмі, сам призвів до того, що відпала потреба в його роботі. «Я щодня отримував кілька завдань, а вечорами вдома писав програми, щоб наступного разу вони виконували завдання за мене, — поділився Тім.
