Слідами історії бердичівського єврейства - Павло Скавронський

Путівник створено в рамках освітніх дій міжнародного проекту «Захистимо пам’ять», що здійснюється в Україні громадськими організаціями, профільними міністерствами та за фінансування Уряду та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини. Проект має на меті захист та впорядкування місць масової загибелі і поховання українських євреїв в часи Другої світової війни, збереження пам’яті про них та інші жертви нацизму, виховання в учнів шанобливого ставлення до історії взагалі та історії єврейства зокрема.

Керівником проекту по створенню туристського путівника «Слідами історії та культури Бердичівського єврейства», його редактором і упорядником є директор Музею історії міста Бердичева, голова Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Скавронський Павло Степанович, а учасниками даного проекту є учениця 10 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 м. Бердичева Кропивницька Наталія Володимирівна та учениця 10 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 м. Бердичева Кулачок Ангеліна Петрівна. Карту схему Бердичева з позначеними на ній пам’ятками єврейської історії та культури виготовив картограф Скавронський Віктор Павлович.

В процесі роботи над проектом було опрацьовано багато різних джерел інформації та літератури та визначено і коротко описано такі пріоритетні, на думку авторів, туристичні об’єкти, які розкривають історію та культуру єврейської громади міста Бердичева: Музей історії міста Бердичева, місце масового розстрілу громадян на території бердичівської фортеці, пам’ятний знак на місці розташування єврейського гетто (1941 р.), стелла праведникам світу, місця масового розстрілу мирного єврейського населення біля Любомирки, Радянського (Романівки), Романівки та Хажина, могила Криворуцького П. М., приміщення синагоги, приміщення Хоральної синагоги, будинок, де жив в дитячі та шкільні роки скульптор Криворуцький П. М., приміщення колишнього комерційного училища, Бердичівський міський театр, музей єврейства м. Бердичева, територія розташування в минулому найстарішого в Бердичеві єврейського кладовища, вулиця Шолом Алейхема, усипальниця Леві-Іцхака бар Меїра Бердичівського на єврейському кладовищі кінця XVIII — середини XX ст., пам’ятник «Жертвам фашизму» на території єврейського кладовища, вулиця Цадика, вулиця Поліни Гельман.

Починається довідник короткою історією Бердичівського єврейства. В кінці путівника подано додаткову інформацію для туристів: рекомендовані комплексний та тематичні маршрути автобусної екскурсії по Бердичеву та його околицями, заклади харчування на екскурсійному маршруті, карту-схему міста з позначеними екскурсійними об’єктами та іншу корисну інформацію.

Майже усі статистичні цифри про кількість розстріляних нацистами в Бердичеві та його околицях громадян в цілому по місту та в різних його частинах в період Другої світової війни подаються у відповідності до акту Бердичівської міської комісії по розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників і їх співучасників у м. Бердичеві.

Творчий невеликий колектив проекту сподівається, що путівник буде корисним як для науковців, освітян, краєзнавців, музейних працівникі і школярів, так і для багатьох туристів, які подорожують нашим краєм і цікавляться минулим Бердичева та конкретно історією єврейської громади міста. Подані в ньому детальні екскурсійні оповіді стануть мандрівникові за гіда, а більше двадцяти фотознімків та ілюстрацій — зручним візуальним доповненням. Книга містить поради, які допоможуть зробити подорож по Бердичеву та його околицях легкою і комфортною.

Авторський колектив доклав максимум зусиль, щоб надати читачам найточніші відомості на час передачі путівника до друку. Але, слід зважати на те, що наведені номери контактних телефонів можуть змінюватися.

Зауваження, відгуки та пропозиції щодо змісту путівника «Слідами історії та культури бердичівського єврейства» можна надсилати за адресою:

площа Соборна, 25,

Музей історії міста Бердичева, м. Бердичів,

Житомирська обл.,

13300.

В інвентарному описі власності Федора Тишкевича від 7 жовтня 1593 р. згадується єврей, який орендував млин на річці Гнилоп’ять до 1599 року за 100 копійок в рік. Це є першою писемною згадкою про євреїв Бердичева.

Перші відомості про єврейську громаду Бердичева відносяться до 1712 р., коли було затверджено кагал. А це свідчить про проживання в містечку в той час вже значної кількості євреїв. В 1765 р. за офіційним переписом населення в Бердичеві проживало 1220 євреїв, а в 1787 р. — 1500. В останній чверті XVIII ст. Бердичів став одним з центрів хасидизму на Україні, а після 1793 р. — і на території Російської імперії. В 1785 р. равином Бердичева був обраний і залишався ним до самої смерті в жовтні 1809 р. один з засновників хасидизму Леві-Іцхак бар Меїр. В 1811 р. в Бердичеві були посмертно видані його праці, а його могила до цих пір є місцем паломництва хасидів зі всього світу. В кінці XVIII ст. в Бердичеві була заснована єврейська друкарня, і незабаром місто стало одним з центрів єврейського книгодрукування в Україні і Російській імперії.

В першій половині XIX ст. в Бердичеві працювали крупні єврейські фірми: Манзона, Ефрусі, Горвіца, Френкеля, Трахтенберга та інші. «Бердичів, — писав Київський генерал-губернатор І. Фундуклей, — єврейське місто. Християни складають в ньому 1/8 частину населення, а 7/8 припадає на євреїв».

В середині XIX ст. в Бердичеві проживало більше ніж 41 тис. жителів. З 50-х років XIX ст. в заняттях єврейського населення збільшилась роль промислових підприємств, ремесел та промислів. Серед бердичівських ремісників-євреїв були: ювеліри, кравці, швеці, сідлярі, годинникових і рушничних справ майстри, різьбярі, столярі, фортепіанники, токарі, ковалі, слюсарі, бондарі, теслярі, малярі, склярі, мідники та інші майстри. У 1848 р. в місті налічувалось близько 5 тисяч ремісників-євреїв. Лише візників нараховувалось до тисячі чоловік. Життя і праця більшості бердичівських ремісників та майстрів були важкими.

В 1850 р. було відкрите перше, а в 1860 р. друге казенні єврейські училища 1-го розряду, до яких потім додались декілька приватних училищ. Освіту отримувала невелика частина єврейської молоді, переважно із заможних верств населення. Одним з особливо діяльних ентузіастів просвіти бердичівських євреїв був д-р Ротенберг, дякуючи зусиллям якого було відкрито гімназію і засновано громадську бібліотеку. Однак на початку XX ст. грамотних євреїв було не більше 18 тис. осіб, тобто 44% єврейського населення міста.

В XIX ст. Бердичів як і раніше був твердинею хасидизму, оплотом опору емансипації та асиміляції. В той же