Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків - Олексій Анатолійович Кононенко
Прапорщик Говдя:
– Я собі жінку невеличку взяв. І розмір ноги у неї маленький. Щоб ближче до плити стояла…
– Пане художнику, ви можете намалювати мій портрет в оголеному вигляді?
– Звісно! Зараз я роздягнуся…
– Професоре, це правда, що ви лупцюєте свою дружину?
– Неправда. Я не професор.
– Чоловіче, брав би приклад з сусіда, він дружині на день народження норкове хутро подарував!
– Подумаєш! Я їй подарував золоту каблучку.
– Ти чому заснув?! – застукав бригадир вахтера.
– Мабуть, на дощ…
– Надзвичайно підступні люди ви, чоловіки! До шлюбу носите нас на руках, а потім…
– …а потім ми вас возимо на шиї!
– Ярославе, ти як собі хочеш, а я тобі більше не буду давати грошей, – каже батько синові. – Після того, як ти одружився з тією кікіморою, ти для мене помер.
– Тату, дай тоді на похорон.
– Пам’ятаєш, Іване, ми вперше зустрілися з тобою он в тому лісочку. А зараз його вирубують. – І навіщо? Тепер вже пізно…
– Мій син з кожним днем все більше стає схожим на мене!
– І що, з цим вже нічого не можна зробити?
– Тату, а чому ти оженився на мамі?
– Ось бачиш, – звертається чоловік до дружини, – навіть дитина цього не розуміє…
– Ось я вам відрізала і зважила 300 грамів ковбаси…
– Якщо ви вже зважили і свій палець, то відріжте мені і його.
– Якби ви подивились, як на ній лежить ця сукня, купили б відразу!
– Ат! Щоб дивитись, як вона лежить без сукні, я вже плачу втричі більше!
– А я вчора з Галиною цілувався!
– Бачиш, а казав – не п’єш!
– Скажи чесно, Михайле, чому ти приймаєш на роботу лише одружених чоловіків, а холостякам відмовляєш?
– Все діло в тому, що одруженим не звикати, коли на них кричать, а я дуже нестриманий…
– Василю, а скільки тобі років?
– Перехідний вік: пенсію ще не дають, а жінки вже не дають…
– Дивись, яке бабине літо! Краса!
– Які баби! А яке літо!
– Мені повезло, дружина чудово готує! – каже одружений холостякові.
– Я радий за тебе, але запам’ятай: їжа холостяка різноманітніша за їжу одруженого, тому що одружений їсть те, що готує йому одна жінка, а холостяк – те, що готують різні… і плюс він сам!
– Петре, чому ти такий сумний?
– Та слова переплутав, а дружина на розлучення подала… Уявляєш, вона мені сніданок у ліжко, каву, а в мене як вирветься: «Ти мені все життя споганила!»
– Свідок! Ви бачили, що дружина б’є свого чоловіка праскою по голові, і не вжили ніяких заходів!?
– Навпаки. Я зателефонував своїй нареченій і сказав, що наше весілля відміняється!
– Ти чому не обідаєш, казав же, що голодний, як вовк?
– А де ти бачила, щоб вовки картоплю їли?
– Ти де, гультяю, був учора вночі?
– Це брехня! Хто тобі сказав?!
– Чому ваш син до цих пір парубкує?
– Він не такий ідіот, щоб одружитися на тій дурепі, яка погодилася б вийти за нього заміж.
– Іване, поглянь, яка сумна курочка ходить.
Може, зварити з неї суп?
