Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків - Олексій Анатолійович Кононенко
– Ти думаєш, це її розвеселить?
– Любий, якби ти знав, як мені хочеться чорної ікри!
– Купи кабачкову, вона зверху завжди чорна.
– Слухай, Петре, я переспав із твоєю жінкою і вона завагітніла… Тепер ми з тобою родичі?
– Ні! Тепер ми з тобою квити!
– Любий, здається, ти скоро будеш татусем!!!
– Голубонько, точніше, – «здається, будеш» чи «здається, ти»?!
– Рідненький, хіба тебе зовсім не цікавить чому я плачу? Хочеш, скажу?
– Ні! Ні в якому разі! У мене немає таких грошей!
– Іване, ти мене любиш?
– А що ж я роблю, по-твоєму?
– Милий, наша нова служниця спалила яєчню. Ти не задовольнишся поцілунком?
– Що поробиш… Клич її сюди.
– Моя сестра з глузду з’їхала. Вона переодягнулася чоловіком і пішла служити в армію. Але ж їй доведеться ходити в лазню з чоловіками. Хто-небудь обов’язково здасть.
– Та хто ж здасть?!
– Милий, давай зустрінемося з тобою о п’ятій? – Гаразд. А коли ти прийдеш?
– Як дорого тобі обходиться відпустка на морі?
– Коли як. Якщо їду з дружиною, то доларів 500–700. А коли один, то вдвічі дорожче.
– Любий, що ти скажеш, якщо ми справимо весілля на Різдво?
– Ах, облиш, люба, навіщо псувати свято?
– Коханий, ти яких дівчат більше любиш, розумних чи красивих?
– І тих, і інших. Я й тебе люблю…
– Ти любиш мене? – ніжно запитує Єва в раю у Адама.
– А що робить… – приречено зітхає Адам.
– Я не п’ю, не курю, добре заробляю і для мене не існує дівчат, окрім вашої доні!
– Юначе, я зроблю все можливе, щоб ви на ній не одружились. Ще не вистачало, щоб моя дружина ставила мені вас у приклад!
– Де ти провів відпустку?
– Першу половину в Ялті. А другу… у венди-спансері…
– Нині в моді цнотливі дівчата.
– Та хіба ж за модою встигнеш…
– Як ви можете у ваші вісімдесят років одружуватися з шістнадцятилітньою?
– Ви праві. Почекаю ще зо два роки.
– Тату, скільки коштує одруження?
– Не знаю, синку, я ще досі сплачую.
– Лікарю, за всяку ціну, врятуйте йому життя!
– Про ціну ми поговоримо окремо.
– Перш ніж вийти за тебе заміж, я хочу піти до ворожки, щоб дізнатися, чи будеш ти мені вірний.
– Піди, люба, дізнайся. Мені це й самому цікаво.
– Твоя дружина така ж чарівна, як і раніше?
– Так, тільки зараз це займає у неї на дві години більше.
– Тобі не надокучило холостякувати, Грицю?
– Ні! Те, що годилося моєму дідові та батькові, подобається і мені.
– Ну як, любий, смачно?
– Непогано! Але наступного разу, сонечко, не забудь до солі додати трохи супу.
– Коли я піду до іншого чоловіка, ти будеш жаліти?
– З якого це переляку мені жаліти чужого чоловіка?
– Милий, скажи, а скільки жінок було у тебе до мене?
– Клянусь, люба, ти моя перша жінка! Інші всі були