Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції - Олексій Анатолійович Кононенко
Лікар:
– Скажіть, а чи вам доводилось хоч раз в житті пережити нервовий стрес?
Пацієнт:
– Так, лікарю… Одного разу на моїх очах мотор «мерса» промивали чистим спиртом!
Куми випивають і дивляться Формулу-1.
– Куме, от чому вони їздять так швидко?
– Тю на тебе! Хто приїде першим – той матиме приз і купу грошей!
– Ну це зрозуміло, він матиме. А інші куди поспішають?
Батько розказує синові казку:
– Їде колобок від бабусі і дідуся на «мерсі»…
Син:
– Чекай, тату, у нього ж ручок немає, ніжок немає… Чим він керує?
Батько:
– А хто його знає. Мабуть, банком…
Автоінспектор:
– Техпаспорт, будь ласка.
– У мене його немає…
– Не зрозумів. Як немає? Автомобіль ваш?
– Мій. Тут таке діло. Ми з дружиною розійшлися і розділили майно. Мені дістався автомобіль, а їй – техпаспорт.
На екзамені автоінспектор запитує:
– Які машини можуть їхати під заборонні знаки?
– «Швидка допомога»… Пожежна… Цементовоз…
– Чекай, чекай! Який цементовоз?!
– Ну, той, що ментів возить!
– У нас на заводі є така прикмета: якщо головний інженер бігає по заводу і кричить, значить знову зібрали не мотор.
– А що?
– Оте, що кричить, – те й зібрали.
Аварія на перехресті. Один водій кричить іншому:
– Ти, чудило, чому поворот не включив?
– Навіщо?! Я тут завжди повертаю!
«Стукнулись» «мерc» і «Жигулі». З «мерса» виходить крутелик, дивиться на машини і каже до водія «Жигулів»:
– Да, браток, попав ти.
– Бачу…
– Ким ти хоч працюєш?
– Я – типограф.
– А я, по твоєму, тоді, типу, хто?
Вадик купив нові «Жигулі». Поставив у дворі і на лобовому склі причепив записку: «Магнітоли немає». Вранці дивиться – на капоті великим цвяхом прибита інша записка: «Так купи!».
Автоінспектор:
– Ви що, знак не бачили?
– Вибач, командир, я такий п'яний, що дорогу ледве бачу.
Вадик:
– Якщо з «Жигулів» перестало текти масло, значить, воно закінчилося.
Вовочка побачив біля школи вивіску: «Збав швидкість – попереду школа!», і коментує:
– Ото розумники! Можна подумати, що в ту школу хтось бігом біжить!
Дівчинка розповідає подружкам:
– Мій тато курив – і помер, моя мама курила – і померла, а мій пудель не курив – і теж помер… Усі вони загинули в автомобільній катастрофі.
Кореспондент бере інтерв'ю у директора Горьковського автозаводу:
– Скажіть, чим займається ваш завод?
– Ми випускаємо ГАЗи.
Автоінспектор: – Пішоходи бувають двох видів: швидкі і мертві.
Вадик посадив пса в «Жигулі», щоб охороняв. Вранці прийшов – коліс немає. На склі записка: «Пса не карай, він гавкав».
– Коли ви побачили, що у вас украли автомобіль?
– Учора ввечері. Вийшов з ресторану, відкрив дверцята, сів за кермо, хотів рушити, а… машини немає.
Таксист підвіз пасажира до місця і, ніби здивовано, говорить:
– Ну, це ж треба, забув лічильник увімкнути!
– Дрібниці! Не переживайте! Я взагалі гаманець вдома забув.
– Вирішив машину застрахувати, прийшов у страхову компанію, запитав. А вони мені: «Застрахуємо! Застрахуємо!»…
– А чому ж ти не застрахував?
– Та… У них там луна така…
– Тату, нашу машину дядьки вкрали!
– Ти запам'ятав цих негідників?
– Ні. Я запам'ятав номер машини.
Таксист:
– Яка гарна штука «лежачий поліцай»! І швидкість регулює, і переїхати приємно.
В машині. Вона репетує:
– Ідіот! Гад! Сволота! Ми тільки-що кішку переїхали!
Він:
– Переїхали, переїхали… Може, ти пустиш мене за кермо?
– Синку, ну що ти бачив, коли з мамою катався на машині?
– Одних «ідіотів» і «ненормальних», які увесь час лізли під колеса…
– Ти вже навчилася водити авто?
– Поки що ні, але пішоходів і велосипедистів уже терпіти не можу!
На курсах по водінню автомобіля закінчили проходити теорію.
– Які є питання? – звертається до аудиторії викладач.
– Питання одне, – відгукується блондинка із-за першого столу, – де ті коні, які будуть тягнути мою тачку?
– Куме, учора у нас із жінкою ледве до розлучення не дійшло! Я машину хочу купити, а вона – хутро норкове!
– Ну і чим діло закінчилося?
– Домовились… Купили хутро і тримаємо в гаражі.
Автоінспектор зупиняє авто і уважно його оглядає:
– Да-а. Цю колимагу я навіть машиною не назвав би…
Водій:
– Отож я й на права не здаю…
Автоінспектор спиняє «Жигулі»:
– Що в багажнику?
– Нічого.
– Плати штраф! Багажник для багажу, а не для «нічого»!
Автоінспектор до водія:
– А чому це ви зупинилися у забороненому місці?
– Та ось колесо спустило.
– Де? А-а-а, дійсно спустило… Чекай, так воно ж тільки знизу спустило!
Вадик:
– Я п'яним за кермо не сідаю… Хіба тільки поганяти…
На перехресті «Жигулі» «в'їхали» в «мерc». Водій «мерса» підходить до водія «Жигулів», а той голову руками обхопив, на кермо похилився. Водій «мерса»:
– Ну чому ти так побиваєшся, братан? Ти ж тільки що іномарку купив!
Біля залізничного переїзду – пробка. Машини сигналять, водії лаються. З будки виходить дід:
– Потерпіть хлопці, потерпіть! Потяг запізнюється на три години!
Таксист:
– Нова система «Екологічно чистий транспорт»: вихлопна труба виведена в салон.
Інструктор автошколи:
– Пані, я вас вітаю! Сьогодні ви вперше обігнали вантажівку з відкритими очима!
Автоінспектор:
– Будьте обережні з водіями, які хочуть проїхати годину за сорок п'ять хвилин!
Автоінспектор:
– Найголовніше правило при переході вулиці – не переходити вулицю на той світ!
– Слухай, Василю, а чому це ти з такою бегемотихою щойно танцював? Важкувато ж 150 кілограмів крутити?
– Та завтра машину беру. Класна. Але велика. Гідропідсилювача у керма немає. То я й примірявся, як я з нею справлятимуся.
Інспектор зупиняє вантажівку і до водія:
– Ти що, п'яний? Я тебе втретє зупиняю і втретє кажу, що у тебе з кузова щось сиплеться!
Водій:
– Та ти мене десять разів зупини, а я тобі одне й те скажу: зима, ожеледиця, пісок посипаю.
– Чуєш, подруго, вчора шеф собі новий «Мерc» купив.
– Який?
– БМВ!
Директор банку до секретарки:
– Викличте моє авто, люба!
Секретарка до начальника охорони:
– Подайте тачку головному!
Начальник охорони до начальника гаража:
– «Мерc» шефа до під'їзду!
Начальник гаража водієві:
– Колимагу нашій мавпі!
Оголошення.
«Цілодобово! Автомобілі на будь-який смак! Стоянка без охорони біля мерії».
Батько із сином купили старенького «Москвича». Наступного дня автомобіль зламався. Батько дістає засмальцьоване керівництво з експлуатації і каже:
– Синку, тепер це наша Біблія!
– Ні, батьку, – усміхається син, – тепер
