Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції - Олексій Анатолійович Кононенко
– Ат! Аби вона там у носі не длубалась…
Таксист:
– Якщо звечора рибу добре прикормити горілкою, вранці вона гарно йтиме на пиво!
– Алло! Хто це? Міліція?! Ах ти! Класно! А таке питаннячко… Це якийсь конкретний мент чи вся міліція зразу?
Таксист:
– Якби не дорожні знаки, ніколи б не здогадався, що це дорога!
Дільничний:
– Прийняти людину такою, якою вона є, може тільки земля!
Старшина:
– Я вже знаю, якщо у рояля тільки чорні клавіші, треба підняти кришку.
Старшина:
– Якщо Микола вчора випив пляшку горілки, а я дві, і сьогодні ми обидва виглядаємо абсолютно однаково, то навіщо пити менше?
Кум Василь недорого купив кобилу. Привів додому. Дає їй сіна, води, а та не їсть, не п'є.
– Якщо вона ще й воза пертиме, то добре вклав гроші! – хвалиться Василь.
Братки ідуть у джипі. Один дзвонить на довідку:
– Дайте телефон масажного салону!
– У нас немає. Такі телефони в газетах.
Браток:
– Вона каже, тіпа, щоб ми замість цього читали газети!
Таксист:
– Мій кум Василь – людина, яка дивиться в майбутнє. Його посилаєш за пляшкою, а він приносить дві!
Молодиця на іномарці заїхала в автосервіс. Механік запитує:
– Що у вас?
– Смикається і глохне!
Механік відкриває капот, під ним записка: «Вона їздити не вміє. Я платити не буду. Чоловік». Механік закриває капот:
– Вибачте, нічим допомогти не можу. Пошукайте інший автосервіс.
Молодиця ображено:
– Що за невезіння – вже у шостому сервісі відмовляють!
Учитель питає учня:
– Що таке одна кінська сила?
– Це швидкість, якої досягає кінь вагою 1 кілограм і зростом 1 метр.
– Де ж ти бачив такого коня?
– Його мало хто бачив. Він у Парижі, в палаті мір і ваги.
Сержант Петренко:
– Жінка і діти мене бояться. Лікар сказав, що це природно, і сховався за шафу. Хтось може мені це пояснити? Рахую до трьох!
Бабуся до дільничного:
– Чому країна, яка перемогла таку страшну армію Гітлера, не може впоратися з горілкою?
Дільничний:
– Так, той, горілка ж першою не нападає.
Із щоденника початкуючого бандита:
1 вересня, 10.00. Ми закидали банду із сусідньої вулиці яблуками.
1 вересня, 11.00. Банда із сусідньої вулиці закидала нас огризками.
В метро:
– Петре, а хто той чоловік, з яким ти так приязно обнімався?
– Зараз вийдемо з метро, подивлюся в його гаманець, може там є візитка.
В залі судових засідань. Суддя:
– Ми вже двадцять років з вами тут періодично зустрічаємось. За цей час могли б і виправитися.
– А ви за цей час могли б і міністром юстиції стати!
У віконце кіоску засовує пику конкретний браток:
– Алло, я – Дірол! З тебе триста баксів, і я захищатиму твої зуби з ранку до вечора!
Продавець:
– Ви тепер наша «криша»?
– Тільки вдень. Вночі прийде Карієс!
З міліцейського повідомлення:
«На хлібозавод № 8 уночі залізли грабіжники. Хлібозавод зустрів їх хлібом-сіллю: хлібом – просто з печі, сіллю – прямо з двостволки сторожа».
Два кілери чекають свою жертву біля під'їзду. Один:
– Дивись, он іде, зі своєю вдовою…
Сержант Петренко:
– Якщо Бог чогось не дав, то і міліція не відбере!
Молоде подружжя обмірковує плани весільної подорожі.
– Може, поїдемо пароплавом? – пропонує він.
– Ні, мене закачує.
– Дрібниця! Кохання виліковує від усього!
– Так. Але як ми повертатимося?
Дочка отримала права водія і вирішила вперше в житті покатати батька. Той швиденько погодився і сів на заднє сидіння.
– А чому ти не сідаєш зі мною? – запитує дочка.
– Я чекав цього моменту з тих пір, як ти була ще зовсім маленькою. Тепер моя черга сидіти позаду і стукати колінами в сидіння.
Таксисти між собою:
– Твоя на дієті? Худне?
– А що, помітно?
– Ага. Очі голодні.
У суді розлучають пару, малого сина запитують:
– З ким би хотів жити, з татом чи з мамою?
– А хто забирає комп’ютер?
Жінка до сержанта Петренка:
– Я тобі двадцять разів сказала: винеси сміття!
– А я тобі двадцять разів відповів: зараз винесу!
Таксист у магазині:
– Ці черевики з Італії?
– Із самісінької!
– У них звідти йшли?
Поїзд зійшов з колії. Найбільше постраждав вагон з депутатами. Доки рятувальники приїхали, місцеві жителі всіх вже похоронили.
– А що, живих не було?
– Деякі пробували було казати, що вони живі, але ж усі ми знаємо цих політиків – вони завжди брешуть!
– У вас страхування надійне?
– Так! Минулого тижня дружина одного таксиста отримала страховку за двадцять хвилин до того, як він потрапив у аварію!
Чоловік прийшов до тями після катастрофи. Озирнувся, побачив біля себе дружину, запитує:
– Я в раю?
– Ні, мій любий, я ж тут.
Чоловік і дружина мовчки ідуть в авто. Дружина:
– Про що думаєш?
– Та я про своє…
– Ти б краще про моє подумав!
Через десять хвилин, як швидкий потяг вирушив, у останній вагон на ходу залазить захеканий парубок і безсило падає на перше ж вільне місце. Дідок докірливо коментує:
– Ну, молодь пішла! Було колись, відстанеш від поїзда, наздоженеш – і нічого, ще сила лишалась до молодиці позалицятись!
– Діду! – видихає повітря хлопець. – Я відстав від поїзда ще вчора!
Сержант Петренко:
– 1 січня – це такий день, коли цілий день, як один довжелезний ранок!
Водій маршрутки:
– Що можна чекати від країни, в столиці якої офіційно позначена кінцева зупинка – «За крайнім жовтим будинком»?!
Заняття в дитсадку. Тема «Автодорожній рух».
Вихователька:
– Хто король далеких трас?
Діти:
– КамАЗ!
– Хто простий веселий хлопець?
– «Запорожець»!
– Їжте кашу «Геркулес» – купить тато…
– «Мерседес»!
– За кермом бандитський тип, а машина в нього…
– Джип!
– Чи помер, а чи живий, штраф здирає…
– Постовий!
– Ви тут, хлопці, сидите, а у вас на дошці пошани старшину відідрали!
– Капітан! Айсберг по курсу корабля!
– Айсберг? Дорогувато буде…
«Учора в Києві через пробки до витверезника доправили зовсім тверезого клієнта».
Газета «Нічні вісті».
«В столиці різко скоротилася кількість ДТП. Це сталося після того, як комунальні підприємства міста у якості реагента під час ожеледиці почали застосовувати клей «Момент».
