Жахослов - Стівен Джонс

– Я особлива, – прошепотіла вона. Вона наполягала на цьому. – Особлива.

А потім… раптове полегшення.

Сьюзен зосередила в одній точці увесь свій гнів. Увесь сором, усю провину, і довгі-довгі роки розчарування. І стиснула все це в крихітний клубок думки.

Пульсація болю в її голові була настільки приємною.

Рут розплющила очі. У них не було подиву і не було страху.

Вона дивилася вгору на тітку, а тітка дивилася на неї згори вниз, і Сьюзен гадала, хто з них здригнеться першою, обіцяючи собі, що це буде не вона: вона не дозволить собі похитнутися, ніколи, нізащо.

* * *

Роберт Ширмен – письменник і сценарист, імовірно, найбільше відомий завдяки відродженню племені далеків у першому сезоні оновленого серіалу «Доктор Хто», який транслювався на каналі BBC і здобув премію BAFTA. П’ять збірок його оповідань здобували такі винагороди, як Світова премія фентезі, Премія Ширлі Джексон, Читацька премія університету Едж-Гілл і три Британські премії фентезі.

Р

РІЗНИК, – а, чол. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м’ясо. 2. Продавець м’яса, м’ясник.

Найближча етимологія: різати, різникувати, різьбити, різь, різьба, зарізати – рос. резать, біл. рэзаць, д. – рус. ръзати, п. rzezać, ч. řezati, слц. rezat’, верх. – луж. rězać, ниж. – луж. rězaś, полаб. rezě, болг. режа, макед. реже, серб. – хорв. резати, словен. rézati, ст. – слов. ръзати, праслов. rězati, пов’язане з raziti «разити», споріднене з лит. réžti «різати; ударяти», réžis «смуга; наріз; надріз», rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок», гр. ρήγνυμι «ламати, розбивати», інд.-євр. urēg/urōg «ламати».

Синоніми: м’ясник; вбивця, душогуб, зарізяка, горлоріз, різун, патрач, згубник.

Приклад: «Назвемо його просто – Джек-різник…»

Різник

І

Кіт не бачив першої жертви, але констебль Райт сказав йому не перейматися – ця мала ще гірший вигляд.

У жінки було перерізане горло – і це було не так страшно, зважаючи, що він уже бачив подібні випадки, – але її спідниці (Кіт бачив при світлі лампи, що через холоди вона носила одразу кілька спідниць: зелену, коричневу, чорну і ще якусь із червоною оборкою) були частково закасані, частково розірвані, і пухке черевце немолодої жінки було оголене й розрізане, розверзаючи перед очима криваву безодню. Вивалені кишки були перекинуті через обидва плеча; окремий шмат кишківника сантиметрів шістдесят завдовжки, відрізаний, валявся окремо, наче той, хто це зробив, спочатку мав на нього особливі плани. Густа грива темного хвилястого волосся слугувала подушкою, на якій покоїлася її голова зі спотвореним обличчям. Рвані рани на ньому не були схожими на ті, що зазвичай дістають повії від своїх сутенерів і невдоволених клієнтів. Відчувалося, що вбивця дотримувався задуму, і це непокоїло Кіта навіть більше, ніж запах сечі й лайна, який ішов від нещасної жінки, що була вже не в тому стані, аби дбати про щось чи намагатись прикритися, рятуючи залишки скромності. Ні, подумав Кіт, насправді його непокоїло те, що вбивство цієї жінки було настільки неприхованим, а сама вона – такою жахливо беззахисною.

На Генбері-стрит було тихо, хоча Кіт знав, що це лише тимчасово. Констебль Нед Воткінз просвистів у свисток лише мить тому, і скоро тут буде повно «синіх мундирів», журналістів, переляканих повій і просто роззяв. Доки юного Воткінза нудило в кутку випитим пивом і пирогом зі свининою, Томас Райт, присівши навколішки і роздивляючись тіло, видав короткий звук – мовою поліції він означав упізнання когось знайомого. Так принаймні звик розуміти це Кіт. У цьому звуку лунали розпач, розчарування, відраза, гнів і, що характерно, брак подиву – наче цю людину він і очікував побачити.

– Це Енні Чепмен. Темна Енні, – сказав Райт і плюнув. – Воткінзе, малюче, ану зберися.

Але Воткінз нічого не міг із собою вдіяти – навіть коли його шлунок вже був геть порожній, блювотні позиви в нього не припинялися. Райт похитав головою, а тоді кивнув Кіту.

– Давай, малюче, ти швидкий. Жени прямо до Ебберлайна і Самого на Леман-стрит – хоча, якщо пробігатимеш повз «Десять дзвонів», зазирни туди й глянь, чи наш добрий доктор Баґстер Філліпс ще там. Раптом пощастить – все одно доведеться викликати його.

Кіт кивнув і відвернувся, радіючи можливості спрямувати нервове напруження на користь справі. Та нагорі одразу ж налетів на констебля Ейрдейла, що сунув на нього своєю тушею, – найкремезнішого, найнеприємнішого полісмена в усьому Вайтчепелі (а слід було докласти неабияких зусиль, щоб вирвати це звання в конкурентів). Кіт відштовхнувся від його тулуба, мало не приземлившись на власний зад.

– Дивися, куди преш, недоумку, – проревів здоровило-поліціянт.

– Облиш його, – гаркнув Райт. – Він лише виконує мій наказ. Біжи, хлопче.

І Кіт ринувся в ніч, чуючи, як за спиною глузує Ейрдейл:

– Що? Ти наказав йому налітати на мене?

Повітря було прохолодним, але Кіт відчував, як палає обличчя – не лише від збентеження, але й від нестерпності побаченої наруги над жінкою. Як там назвав її Райт? Чепмен, Енні. Перша була Мері Енн Ніколз. Хоча Кіт не бачив її, та він бачив бідолашну Марту Тебрам, наскрізь проштрикнуту ударом багнета. І все одно вона не мала такого жахливого вигляду, як Енні Чепмен з її розпанаханим черевом. Він потер рукою живіт, відчуваючи наплив співчуття.

Доводилось йому читати і звіти про Ніколз, сидячи перед інспектором у його кабінеті. Ще в дитинстві Кіт майстерно навчився читати перевернуті тексти, що було даниною як щирій цікавості, так і інстинкту самозбереження. Він рано засвоїв, що єдиний шанс зав’язати розмову з батьком – це обговорювати все, що преподобний Касвелл читає за сніданком (незважаючи на протести дружини).

Швидко зазирнувши до «Десяти дзвонів», він не побачив ані сліду хірурга з поліції Вайтчепела, відтак дійшовши висновку, що добрий доктор пішов нарешті додому й ліг спати. Кіт помчав далі й майже зовсім видихався, коли нарешті опинися на ґанку поліційного відділку. Перестрибуючи через три сходинки, він злетів нагору, махнув рукою сержанту на вході й кинувся по