Факультатив для (не) літаючої гарпії - Крістіна Логоша

Мадді запитливо подивилася на мене, я згідно кивнула. Декілька мішечків лягли в візок. Ми пройшли до іншого стенду з обсидіановими кулонами та прикрасами — камінь, що збільшує силу кварти. Набір опинився поряд із сіллю. Я зупинилася біля знайомого каменю.

— Змійовик.

— Так. Його більше беруть для того, щоб приховати своє місцезнаходження. На безконтактних турнірах його не використовують.

Ми пройшли далі, і мій погляд зачепився за монету, біля якої стояло двоє охоронців. Вона виглядала дуже посередньо, але така варта викликала інтерес.

— Що то за монета?

— Це нерозмінна монета. Якщо нею розплачуватись, вона завжди повертається до господаря. Дуже рідкісна та цінна...

Охоронець розповідав про переваги товарів, а я розглядала артефакти, змушуючи нервувати їхню охорону. Незабаром наш візок виявився завантажений так, що ледве за нами встигав. Гном провів нас до письмового столу, почав заповнювати якусь книгу та переносити записи на папір.

— Що він робить? — пошепки спитала Мадді.

— Виписує дозволи на використання магічних артефактів.

— Отже, є банк даних, який зберігає інформацію про власників магічних речей?

— Звичайно. Все документовано. Я веду суворий облік не одне десятиліття, — вклинився в нашу розмову охоронець.

— А можна якось дізнатися імена власників змійовиків?

Мадді незрозуміло подивилася на мене.

— Тільки якщо до нас звертається слідчий комітет із ухвалою суду. Це конфіденційна інформація.

Я дуже засмутилася, і Мадді це одразу помітила.

— Покажи їй список, — наказним тоном промовила чоловічка гнома.

— Але ж це порушення закону! — чинив опір він.

— Такі чесні на біржі допомогу з безробіття отримують.

Змінившись в обличчі, гном опустив погляд, посилено почав гортати книгу і щось черкати на окремому листку. Мадді підбадьорливо усміхнулася і тихенько прошепотіла на вухо:

— Зараз я покажу те, що підніме настрій.

Охоронець простяг мені листок з ім'ям та адресою. Якийсь Торо Роро проживав у шахтах Магікайї і був єдиним офіційним покупцем змійовика за останні п'ятнадцять років. Серце забилося з сильніше — адже це може бути ім'я загадкового майстра!

— Дай сюди! — Мадді сіла на край столу і, повернувши до себе книгу, почала щось шукати. — Подивися, Атіко, хто в нас власник цікавого талісмана.

Погляд зачепився за запис, який повідомляв, що Вініжка є власником талісмана дару польотів.