Кохана майстра смерті - Олеся Лис
Поки наш несподіваний гість віддає належне стравам, а леді Гертруда базікає за чотирьох, особливо не потребуючи співрозмовників, ми з чоловіком свердлимо один одного поглядами. Особисто я всім своїм виглядом показую, в який захват мене приводять подібні гості. Чоловік виблискує очима, відповідаючи, що вибору у нього не було. А для присутності глави королівської гарди є вельми важливі підстави. Я невдоволено насуплююсь, обіцяючи йому більш серйозну розмову, коли ми залишимося наодинці. Некромант же у відповідь багатообіцяюче підіймає брови, показуючи тим самим, як його «лякає» подібна перспектива.
Коли нескінченна вечеря добігає кінця, я вже мало що тямлю від втоми і напруги. Приходжу в себе, коли за Кіаном, який проводить мене до покоїв, закриваються двері, і тільки тоді усвідомлюю, що виявилася, власне, в кімнаті чоловіка.
─ Кіан? ─ запитально округлюю очі.
Він злегка підіймає куточок губ в усмішці:
─ Хочеш продемонструвати нашому дорогому гостеві наскільки ми одружені?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно