💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Олена
Учора у 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Американські боги - Ніл Гейман

Американські боги - Ніл Гейман

Читаємо онлайн Американські боги - Ніл Гейман
його не дивився. Він бачив тільки одну серію, де донька Тренера прийшла до бару — зате бачив її кілька разів. Тінь зауважив, що якщо ти не дивишся якийсь серіал, то завжди натрапляєш на одну й ту саму серію — і між цими натрапляннями можуть минати роки. Певно, думав він, це один із законів природи.

Поліцейська Ліз Б’ют відкинулася на спинку стільця. Не можна було сказати, що вона геть вирубилась, але подрімувала точно. Вона не помітила, коли товариство з серіалу припинило балакати і перекидатися тупими жартиками, а просто витріщилося з екрану на Тінь.

Діана, білявка за баром, яка мала себе за неабияку інтелектуалку, заговорила першою:

— Тіне! Ми так за тебе хвилювались. Ти кудись зник. Незважаючи на те, що ти закований, приємно тебе знову побачити. Але тобі зовсім не личить помаранчевий.

— Я думаю, варто звідти тікати в сезон полювання, коли всі мисливці носять помаранчеве, — докинув місцевий зануда Кліфф.

Тінь не відповів.

— Ага, проковтнув язика, — продовжила Діана. — Що ж, було весело грати з тобою в хованки.

Тінь відвів погляд. Поліцейська Ліз почала тихенько похропувати. Клара, дрібненька офіціантка, втрутилася:

— Ей, ти, тупоголовий. Ми перериваємо наш серіал, аби показати тобі те, що змусить тебе насцяти в твої рагульські штани. Готовий?

Екран блимнув і почорнів. В нижньому лівому кутку заблимала позначка «Пряма трансляція». Приглушений жіночий голос заговорив:

— Ще не запізно перейти на бік переможців. Але свобода залишитись там, де ти зараз, в тебе, звісно, теж є. Ось що воно таке — бути американцем. Це американське диво. Свобода віри означає, що ти можеш вірити в неправильні речі. Так само, як і свобода слова означає, що ти маєш право зберігати мовчання.

Тепер на екрані показували якусь вулицю. Камера наблизилась — незграбно, як наближають кадр ручні камери в документалках.

Екран заповнило зображення чоловіка із залисинами і трохи сумовитим обличчям. Він стояв, притулившись до стіни, і посьорбував каву з пластикової скляночки. Подивився в камеру і заговорив:

— Дуже легко сперечатися про слово «тероризм». Тоді справжні терористи ховаються за різними евфемізмами, скажімо, «борці за свободу». Насправді ж вони просто вбивці і покидьки. От так просто. Це не робить нашу роботу простішою, але принаймні ми знаємо, що долучаємось до змін. Ми ризикуємо життями, аби змінити світ на краще.

Тінь упізнав цей голос. Він був у цього чоловіка в голові. Зсередини голос агента Града лунав глибше і звучніше, але Тінь все одно впізнав безпомилково.

Камера від’їхала, показавши, що агент Град стоїть посеред якогось американського міста, перед входом до цегляної будівлі. Над дверима красувався логотип: літера G в обрамленні кутника та циркуля.

— Ми на місці, — повідомив хтось за кадром.

— Перевірмо, чи працюють камери всередині, — водночас запропонував жіночий голос. То був переконливий голос із телереклами, який намагається продати товари, необхідні тільки таким розумним людям, як ви.

Слова «Пряма трансляція» і далі блимали внизу кадру. Тепер на екрані була невелика зала зі тьмяним освітленням. За столом в дальньому кінці кімнати сиділо двоє. Один — спиною до камери. Кадр наїхав ближче — різко, переривчасто. На мить зображення стало нечітким, тоді знову сфокусувалося. Чоловік, що сидів обличчям до камери, підвівся і почав міряти кімнату кроками туди-сюди, ніби він був прикутий ланцюгом. То був Середа. Він мав вигляд гравця, який зосередився на грі і навіть певною мірою отримує від неї задоволення. Коли камера сфокусувалася, щось клацнуло і ввімкнувся звук.

Чоловік, який сидів спиною до камери, продовжував:

— Ми пропонуємо можливість закінчити це, тут і зараз, і більше не буде кровопролиття, агресії, страждань і смертей. Хіба заради цього не можна трохи поступитися?

Середа припинив крокувати і пильно поглянув на чоловіка. Його ніздрі тремтіли. Він майже гарчав:

— По-перше, ви повинні розуміти, що просите мене говорити від імені всіх нас, за кожну-кожнісіньку особу в моєму становищі, у всій країні. В цьому нема і крихти глузду. Вони робитимуть те, що вважатимуть за потрібне, і я на них ніяк не зможу вплинути. По-друге, якого біса ви думаєте, що я повірю, ніби ви дотримаєте слова?

Чоловік, який сидів спиною до камери, повернув голову:

— Ти несправедливий сам до себе. Без сумніву, у твого народу нема провідника. Але до тебе вони прислухаються. Вони беруть до уваги твою думку, пане Карґо. А щодо того, що я дотримаю слова... Цю розмову записують і транслюють наживо, — він жестом вказав на місце, де висіла камера, — дехто з твоїх дивиться на нас просто зараз. Інші побачать записи. А ще іншим розкажуть ті, кому вони довіряють. Камери не брешуть.

— Брешуть усі.

Тінь впізнав голос чоловіка, який сидів спиною до камери. То був агент Світ, чоловік, який говорив з агентом Градом, поки Тінь був у того в голові.

— Тобто ти не віриш, що ми дотримаємо слова?

— Я думаю, що ти обіцяєш, аби не виконати обіцянки, і клянешся, щоб переступити через свої клятви. Але я дотримаю слова.

— Гарантії безпеки це гарантії безпеки. А ми домовились про мирні переговори. До речі, радий повідомити, що твій юний протеже знову під нашим наглядом.

— Не може бути, — пирхнув Середа.

— Ми обговорювали способи владнати ситуацію зі зміною парадигм, яка на нас насувається. Ми ж не конче повинні ворогувати?

Середа явно спантеличився:

— Я зроблю все, що в моїх силах...

Тінь помітив щось дивне у зображенні Середи на екрані. В його лівому, скляному оці, горіла червона іскорка. Іскорка залишала за собою слідок, який світився, коли Середа рухався. Старий, здавалося, про неї не підозрює.

— Це велика країна, — здавалося, Середа зібрався з думками. Він ворухнув головою, і багряна крапочка сповзла йому на щоку, а тоді знову повернулась до його скляного ока. — Тут досить місця для...

Телевізійні колонки трохи приглушили постріл, який зніс Середі півголови. Його тіло завалилось назад.

Агент Світ підвівся, як і був — спиною до камери, і вийшов з кадру.

— Подивімось ще раз, у сповільненій зйомці, — переконливо оголосив голос дикторки.

Слова «Пряма трансляція» замінилися на «Запис». Крапочка червоного світла ще раз промандрувала доріжкою до скляного ока Середи, половина його обличчя ще раз зникла у хмарі крові. Зображення завмерло.

— Так. Це досі Божа земля, — сказала дикторка таким голосом, яким зазвичай підсумовують історії. — Питання тільки в тому, яким саме богам

Відгуки про книгу Американські боги - Ніл Гейман (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: