Срібні ковзани - Мері Мейпс Додж

рішучість не похитнулася жодного разу. Часом він повторює слова свого доброго старого друга, сказані дуже давно в маленькому будиночку біля Брука: «Медицина — кепська справа», — але в глибині його серця чується відгомін інших, справедливіших слів: «Це справа велика й шляхетна!»

Якби ви сьогодні побували в Амстердамі, то напевне зустріли б знаменитого лікаря Брінкера, коли він їде у своїй чудовій кареті відвідувати пацієнтів; а може, побачили б, як він разом зі своїми синами й доньками ковзає по замерзлому каналу.

Марно вам розпитувати про Анні Боуман, гарненьку щиросерду селянську дівчинку; але Анні Брінкер, дружина знаменитого лікаря, дуже на неї схожа… Тільки, за словами Ганса, вона стала вродливішою, розумнішою і ще більш схожою на добру фею.

Пітер ван Хольп також одружився. Я й раніше могла б вам сказати, що вони з Гільдою пройдуть свій життєвий шлях рука в руку, так само як багато років тому вони пліч-о-пліч ковзали по замерзлому, залитому сонцем каналу.

Раз було, що я мало не натякнула, що й Катрінка заручиться із Карлом. Слава Богові, що чутка про це ще не рознеслася: адже Катрінка передумала й досі незаміжня. Вона вже не така весела, як колись, і, хоч як мені сумно про це говорити, деякі її лункі «дзвіночки» дзенькають не в лад із іншими. Але вона усе ще душа свого оточення. Якби тільки вона хоч трішечки могла бути серйозною… Та ні ж бо, це не в її стилі. Її турботи і прикрощі тільки розладнують дзенькіт її «дзвіночків»; глибшої музики вони породити не здатні.

Душа Ріхі за ці довгі роки сколихнулася до самого дна. Її історія — приклад того, як насіння, посіяне недбало, часом у муках дозріває і як після тяжкого засівання виростає золотий урожай. Можливо, вам у недалекому майбутньому доведеться прочитати письмовий виклад цієї історії, але тільки якщо ви знаєте голландську. В дотепному, але серйозному авторові, чиї твори зараз радо вітають у тисячах голландських родин, лише деякі впізнають гордовиту, легковажну Ріхі, яка колись насміхалася з маленької Гретель.

Ламберт ван Моунен і Людвіг ван Хольп — хороші люди, і неважко помітити, що досить успішні. Обидва живуть в Амстердамі. Але один залишився в старому Амстердамі, а другий перекочував у велике молоде місто, що носить цю назву. Тепер ван Моунен живе неподалік від Центрального парку в Нью-Йорку і каже, що коли ньюйоркці виконають свій обов’язок, парк із часом не поступатиметься прекрасному Босху, що біля Гааги. Ван Моунен частенько згадує Катрінку, якою вона була в дні його юності, але тепер він радий, що Катрінка, подорослішавши, забула про нього. Але ж тоді йому здавалося, що це була найпохмуріша година його життя… Бенова сестра, Дженні, зробила Ламберта таким щасливим, яким він не міг би стати ні з ким іншим у нашому великому світі.

Для Карла Схуммеля життя виявилося непростим. Справи його батька похитнулися, і, оскільки Карл не знайшов собі близьких друзів і, головне, не керувався високими принципами, доля шпурляла його, ніби м’яча, поки не обтріпалося майже все його найкрасивіше пір’я. Тепер він служить бухгалтером у заможному амстердамському торговому домі «Букман і Схіммельпеннінк». Молодший компаньйон, Воостенвальберт, добре поводиться із ним, а Карл, у свою чергу, тепер ставиться дуже шанобливо до «мавпи з довгим ім’ям замість хвоста».

З усіх наших друзів-голландців вже немає на цьому світі тільки Якоба Поота. Він до кінця життя залишився добросердим, щирим і безкорисливим, і його оплакують так само гаряче, як любили й висміювали, поки він жив на землі. Перед смертю він охляв — зробився худішим за Бенджаміна Добса, який тепер став найогряднішим з огрядних.

Рафф Брінкер і його дружина багато років безбідно живуть в Амстердамі. Це вірне подружжя так само безхитрісне й чесне тепер, у щасливі роки, яким воно було в найпохмуріші свої дні. Неподалік від своєї старої хижки вони побудували павільйон і часто вирушають туди з дітьми й онуками погожими літніми днями, коли латаття велично піднімає над водою свої віночки.

Історія Ганса Брінкера була б розказана лише наполовину, якби ми, залишаючи його, не помітили поруч із ним Гретель. Мила, моторна, витривала маленька Гретель! Хто вона тепер? Запитайте старого лікаря Букмана — він скаже, що вона найкраща співачка і найчарівніша жінка в Амстердамі! Запитайте Ганса й Анні — вони запевнять вас, що вона найкраща сестра на світі. Запитаєте її чоловіка — він скаже вам, що вона найвеселіша і найніжніша дружинонька в Голландії. Запитайте тітоньку Брінкер і Раффа — їхні очі заблищать радісними слізьми. Запитаєте бідняків — і повітря задзвенить від їхніх вдячних слів.

Але, якщо ви забули про крихітну фігурку, що тремтіла й плакала на горбку перед будинком Брінкерів, розпитайте ван Глеків: їм, мабуть, довіку не набридне розповідати про милу дівчинку, яка завоювала срібні ковзани.

Примечания
1

Мейнгеєр — пан.

(обратно) 2

Зомергейс — літній будиночок; павільйон, у якому влітку відпочивають, але не живуть.

(обратно) 3

Трексгейти — судна, що плавають по каналах. Деякі трексгейти завдовжки сягають більше тридцяти футів. Вони схожі на теплиці, поставлені на баржі, і тягнуть їх коні, що йдуть берегом каналу. Трексгейти мають два відділення: перший і другий класи, і коли вони не надто перевантажені, пасажири почуваються тут, як удома: чоловіки палять, жінки плетуть або шиють, а діти бавляться на невеличкій верхній палубі. Багато з цих суден ходять під вітрилами — білими, жовтими або шоколадними. Шоколадного кольору вони набувають, коли задля їх більшої міцності тканину просочують настоєм із дубової кори. (Прим. автора.)

(обратно) 4

Бургомістр — міський голова.

(обратно) 5

Стейвер — дрібна мідна монета.

(обратно)