Мудрець Країни Оз - Лаймен Френк Баум
Отже, Злючка-Закарлючка боявся самого себе і боявся всього, що його оточувало. Він знав, що коли яйце торкнеться його, він загине. Крім того, майже кожен звір у лісі легко може роздерти гуску. І тоді настане кінець старому Злючці-Закарлючці.
Однак, помимо цих страхів, гном був сповнений ще й люті до Кікі, якого він мріяв піймати в пастку.
хитрощами виманивши секрет чарівного слова. Хлопець здуру міг зіпсувати все, що старий горбань уже встиг зробити. Але Злючка-Закарлючка догадався, що прибуття Мудреця налякало Кікі, і не шкодував, що хлопець обернув Мудреця та Дороті на безпорадних тварин. Гнома дратувало і сердило тільки власне обернення, і він гасав по лісу, шукаючи Кікі, щоб набрати кращої подоби і схилити хлопця до свого плану підкорення Країни Оз.
Кікі Ару забіг не дуже далеко, бо його самого здивували не менше за інших блискавичні перетворення, і він тепер думав, що робити далі. Гном Злючка-Закарлючка був властолюбний і підступний, і Кікі розумів, що на нього не можна звірятись. Але гном міг складати такі плани і змови, на які в хлопчика-мрійника ніколи б не стало розуму. Тому, коли Кікі, глянувши крізь гілля дерева, побачив унизу гуску й почув, як вона викрикує: «Кікі Ару! Кря-кря! Кікі Ару!», хлопець стиха відповів їй: «Я тут», і перелетів на найнижчу гілку.
Гуска задерла голову й побачила його.
— Ти все зіпсував! — вигукнула гуска. — Навіщо ти це зробив?
— А так мені захотілось,— відповів Кікі. — Ви поводились зі мною, ніби я ваш слуга, от я й показав мешканцям лісу, що я сильніший за вас.
Гуска тихо засичала, але Кікі не почув цього.
Старий Злючка-Закарлючка швидко оволодів собою і пробурмотів під ніс: «У хлопця розуму не більше, як у гуски, хоч поки що мені доводиться ходити в гусячій подобі! Зараз я з ним буду лагідний, зате стану нещадним, коли він опиниться в моїх руках». А вголос гном сказав Кікі:
— Гаразд, відтепер я визнаватиму тебе своїм господарем. Хоча ти й зіпсував усю справу, але ми ще можемо завоювати Країну Оз.
— Як? — запитав хлопчик.
— Перш за все оберни мене знову на Ле-Мав-Ора, а тоді ми поговоримо докладніше, — запропонував гном.
— Гаразд, почекайте тут, — сказав Кікі і подерся вище на дерево. Там він прошепотів чарівне слово, і гуска обернулась на Ле-Мав-Ора.
— Чудово! — задоволено промовив гном, коли Кікі скочив до нього з дерева. — Тепер давай знайдемо затишне місце, де б нас не підслухали звірі.
Вони довго йшли лісом, аж поки натрапили на місцину, де дерева були нижчі й росли рідше, а серед цих розкиданих дерев проглядала галява, хоча й не така велика, як та, що на ній відбувалися збори всіх лісових звірів. Зупинившись на краю галяви, гном і Кікі подивились в її протилежний кінець і побачили на деревах цілу зграю мавп, які галасливо обговорювали пережите на зборах.
Старий гном прошепотів Кікі, що не слід виходити на відкрите місце і попадатися на очі цим мавпам.
— Чому? — спитав хлопчик, відступаючи трохи назад.
— Тому, що оті мавпи стануть нашою армією, армією, яка завоює Країну Оз, — сказав гном. — Сідай, Кікі, отут біля мене і мовчи, а я поясню свій план.
Але ні Кікі Ару, ні Злючка-Закарлючка не помітили, що хитра лисиця весь час бігла за ними аж від того дерева, під яким гуска знову обернулась на Ле-Мав-Ора. І цілком зрозуміло, що лисиця, яка була насправді Мудрецем Країни Оз, бачила обернення гуски. Тепер вона вирішила не спускати із змовників очей і простежити, що вони робитимуть далі.
Лисиця здатна бігти через ліс дуже тихо, не роблячи анінайменшого шуму, і тому вороги Мудреця навіть не підозрювали про його присутність. Та коли вони посідали на краю галяви спиною до Мудреця, той не знав, чи слід йому підповзти ближче і підслухати їхню розмову, ризикуючи тим, що його побачать, чи краще сховатися десь поблизу, доки Ле-Мав-Ори рушать далі.
Обмірковуючи це питання, Мудрець раптом помітив неподалік величезне дерево з дуплом приблизно на висоті трьох футів од землі.
Лисиця-Мудрець вирішив, що найбезпечніше буде сховатися в цьому порожнистому дереві. Він стрибнув у дірку й зігнувся в дуплі так, що визирали тільки його очі, і звідти почав стежити за двома Ле-Мав-Орами.
— План у мене такий, — сказав гном, звертаючись до Кікі і розмовляючи так тихо, що Мудрець чув лише гудіння його голосу. — Оскільки ти можеш обертати кого завгодно у що завгодно, ми зробимо з. цих мавп справжню армію, і з цією армією завоюємо Країну Оз.
— Але з цих мавп не вийде великої армії, — заперечив Кікі.
— Нам треба сильна, а не велика армія, — відповів гном. — Ти обернеш кожну мавпу на людину-велетня, одягнеш в гарну військову форму і вкладеш всім у руки гострі мечі. Там з півсотні мавп, а п’ятдесят велетнів складуть саме таку армію, яка нам потрібна.
— А для чого їм мечі? — запитав Кікі. — Адже ніхто не може вбити людини з Країни Оз.
— Вірно, — сказав Злючка-Закарлючка. — Людей з Країни Оз не можна вбити, але їх можна посікти на дрібні шматочки, і хоч кожен шматочок буде живий, ми розкидаємо їх так, що вони будуть зовсім безпомічні. Отже, люди Країни Оз боятимуться мечів нашої армії і ми легко їх переможемо.
— Думка нібито непогана, — відповів хлопчик схвально. — І в такому разі нам не доведеться більше вовтузитися з іншими мешканцями лісу.
— Авжеж. Ти так налякав звірів, що вони тепер нізащо не погодяться допомогти нам завоювати Країну Оз. Але оті мавпи — страшенно дурні істоти. Отже, коли їх обернути на велетнів, вони робитимуть усе, що ми накажемо. Можеш ти обернути їх усіх за
