Бар «Когут» - Джон Гришем
Марк хотів гигикнути, але не зміг, бо смішного було мало.
— Цікаво, сьогодні вони зайняті?
— Закладаюся, що так, із кимось іще.
— Трясця! — вилаявся Марк і пішов отримувати замовлення. Потім, проходячи повз Тодда, який витирав пивні келихи, сказав: — Здається, це початок кінця.
У НЕДІЛЮ ПІЗНО ввечері Рамона Тейпера зупинили за керування в стані сп’яніння. Його доправили в Центральну тюрму, де він провів ніч у витверезнику. У понеділок зранку приїхала його дівчина. Сидячи в залі очікування, вона познайомилась з таким собі Дарреллом Кромлі, приязним адвокатом, котрий, здавалося, почувався в тюремному залі очікування, як у себе вдома. Він у короткий термін домовився про звільнення Рамона під заставу.
Уже за стінами тюрми, коли Даррелл почав свою стандартну процедуру пояснення про те, що буде далі, Рамон сказав:
— От скажіть мені, чоловіче, я маю адвоката, але він намагається мене окрутити.
— У якій справі адвокат? — радісно вчепився Даррелл.
— У мене серйозна справа у Віргінії, медична недбалість. Моя дитина померла в лікарні пару років тому, і я найняв того пройду Марка Апшо. Чули про такого?
— Ні, але тут повно адвокатів, яким не можна довіряти.
— Ось йому дійсно не можна, це я вам точно кажу. Я б такий, щоб його звільнити, але не можу його знайти. А ви розумієтеся на медичній недбалості?
— Це одна з моїх спеціалізацій. Введіть мене в курс справи.
29
ДВОМА ДНЯМИ ПІЗНІШЕ Марк сидів у залі суду вельмишановної Фіони Далраймпл в очікуванні клієнта, який мав визнати провину за крадіжку в крамниці. Як завжди, він робив вигляд, що вивчає важливий документ, а сам спостерігав за діяльністю адвокатів. Це дійсно був звіринець, яким жорстко керували мавпи. Деякі обличчя були знайомими, якісь він уперше бачив і вкотре вже дивувався численності адвокатів, що підтримують оберти жорен юстиції. Зненацька явилося видіння з минулого у відразливому костюмі й почало пильно оглядати зал суду. Воно зайшло за бар’єр і побалакало з одним із помічників прокурора, який озирнувся, пробіг очима по залу, побачив Марка й кивнув.
Даррел Кромлі підійшов і сів поряд із Марком. Сунувши свою бізнес-картку, вкрадливо промовив:
— Я Даррелл Кромлі, а ви Марк Апшо, чи не так?
«Ми зустрічались раніше, — подумав Марк,— і це погана ознака».
— Так, це я.
— Мене найняв Рамон Тейпер. Давайте вийдемо й поговоримо.
Марк глянув на його бізнес-картку. «Даррелл Кромлі. Особиста шкода». Він точно пам’ятав, що на іншій картці значилося «Даррелл Кромлі. КСС-фахівець». Отже, Даррелл — людина з багатьма талантами.
У коридорі Даррелл діловито озвучив жахливі новини.
— Мою фірму найняв Рамон Тейпер, якому не пощастило бути затриманим за кермом у стані сп’яніння.
Так, ось він, зв’язок. Кромлі завмер і пильно подивився на Марка.
— Ми зустрічалися раніше? У вас справді знайомий вигляд.
— Не мав такого задоволення. Тут крутиться багато адвокатів.
— Так, дійсно, — промовив Кромлі із сумнівом. Він витяг із обшарпаного портфеля якісь формуляри й вручив їх Марку. — Це копія мого договору з паном Тейпером, разом із його заявою щодо припинення вашого представництва. Ми провели останні два дні вивчаючи його справу про медичну недбалість у Віргінії, і все скидається на те, що строк давності збіг. Адже вам це відомо, чи не так?
— Звісно. Ми подивилися справу й віддали доктору на експертизу. Він сказав, що недбалості не було. Безнадійна справа.
У Марка підігнулись коліна й закалатало серце.
— Ще б пак! Зараз справді безнадійна, бо строк давності закінчився. Ви подавали терміновий позов, щоб запобігти настанню строку давності?
— Авжеж ні. Бо немає відповідальності по справі. Позов — марна витрата часу.
Даррелл у відчаї похитав головою, ніби він мав справу з ідіотом. Марк ледь стримався, щоб йому не вмазати. Ветеран вуличної адвокатури штибу Кромлі певно міг за себе постояти.
— Подивимось, — сказав Кромлі суворо, мов такий собі крутий дядько. — По-перше, мені потрібні медичні записи. Я дам їх на розгляд справжньому експерту, і, якщо він там знайде хоч якийсь натяк на відповідальність, тобі капець, приятелю.
— Це безнадійна справа, Даррелле.
— На твоєму місці я б уже звернувся за страхуванням від помилок і пропусків.
— Тобто хочеш засудити іншого адвоката?
— Саме так, чорт забирай, якщо буде за що. Я робив це раніше, зроблю і тепер.
— Із тебе станеться.
— Надішлеш мені записи, ясно?
Цієї миті до них підбігла перелякана жінка й запитала:
— Скажіть, а ви адвокати?
Марку наче відняло мову. А Даррелл, навпаки, швидко взяв бика за роги. Із своєю коронною похмурістю він відповів:
— Безперечно. Якісь неприємності?
Марк позадкував і залишив їх із їхніми справами.
У БАРІ «КОГУТ» компаньйони скупчилися за столиком якнайдалі від передвечірнього натовпу. Марк тільки-но скінчив оповідь про Кромлі, і вони сиділи приголомшені. Зола спитала:
— І що тепер?
— Нумо, припустімо найгірше, — розпочав Марк. — Найімовірніший сценарій такий: Кромлі подивиться записи, які я йому вишлю із затримкою в кілька днів, бо інакше він не відчепиться, а він дасть їх на розгляд якомусь експерту. Якщо з відповідальністю все кришталево ясно, як то казав Кунс, Кромлі зрозуміє, що в Рамона і його колишньої дружини була збіса вигідна справа. Позаяк він тепер не зможе засудити лікарів і лікарню, відповідальними за все він призначить нас. Тож він учинить позов на десять мільйонів доларів проти нашої фірмочки, і тоді пиши пропало. На якомусь етапі — і ми ніяк не зможемо завбачити, коли саме, — нас розкриють. Він перевірить базу Асоціації адвокатів і дізнається правду. Він повідомить суди й почнеться розслідування. Наші імена є на десятках протоколів, тому скласти все до купи багато часу не займе.
— А це буде кримінальне розслідування? — знову запитала Зола.
— Так. Коли ми починали неліцензовану практику, ми знали, що це кримінальний злочин. Не серйозний, але, як не крути, злочин.
— Але кримінальний злочин чи посадовий злочин?
— Кримінальний.
— Там іще одна заковика, Золо, — сказав Тодд. — Ми збиралися тобі розповісти, але якось не склалося.
— То кажіть, — промовила вона. — Послухаємо.
Марк із Тоддом обмінялися поглядами, і Тодд почав:
— Ну, є така гарненька прокурорка в десятому відділі, звати Гедлі Кавінесс. Марк зустрів її в барі кілька тижнів тому, і вони злигалися. Вочевидь, вона багато злигається
