Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Еллрой

— Діку просто не пощастило, — зазначив він. — Я теж був там тієї ночі і міг опинитися на його місці. Дік зробив з мене хорошого поліцейського. Усім, що в мене є, я зобов’язаний йому і не можу примиритися з тим, що з ним сталося. Як і раніше, я вважаю його своїм другом і, думаю, крім мене, у нього залишилося в поліції чимало друзів.

І мабуть, не тільки в поліції. Стенсленд розповів нашому кореспонденту, що після звільнення збирається працювати на Ейбрагама Тайтелбаума, власника «Кошерного Ейба» — відомого ресторану в Західному Лос-Анджелесі. Ми запитали Стенсленда, чи тримає він образу на тих, через кого він опинився у в’язниці.

— Тільки на одного, — відповів він. — Але я занадто законослухняний для того, аби йому мститися.

«Лос-Анджелес Дейлі Ньюс», 6 березня

ЗАВДЯКИ СКАНДАЛОВІ ПОСАДУ ОКРУЖНОГО ПРОКУРОРА ВЗЯТО БЕЗ БОЮ

Як і очікувалося, передвиборча боротьба між нинішнім окружним прокурором Вільямом Макферсоном та його молодим і честолюбним заступником Еллісом Лоу буде нелегкою, бо ж на кону стоїть посада головного захисника правосуддя в Південній Каліфорнії на наступні чотири роки. Обидва кандидати запропонували виборцям свої програми: як ефективніше боротися зі злочинністю та оптимально використовувати державний бюджет. Обидва, як і слід було очікувати, клянуться захищати закон і порядок щосили. У поліції та серед юристів Лос-Анджелеса Макферсон має репутацією занадто ліберального добряка, тому загалом вони більше схиляються до Лоу. Однак колишнього прокурора підтримувала федеральна влада. До того ж Макферсон провадив свою кампанію більш уміло та спокійно, тоді як Лоу своїми різкими заявами радше відштовхував виборців, аніж приваблював їх. До певного моменту кампанія велася хоч і досить жорстко, але джентльменськими методами, поки не вийшов лютневий випуск журналу «Цілком таємно».

Більшість людей не надто довіряє «Цілком таємно» та іншим подібним виданням, проте в період передвиборної кампанії кожне слово, сказане про кандидатів, набирає особливої ваги. У статті стверджувалося, що окружний прокурор Макферсон, щасливо одружений вже двадцять шість років, віддається розпусті з юними негритянками. Сам прокурор проігнорував статтю, яку супроводжувало фото, де він перебуває в товаристві чорношкірої дівчини в одному з нічних клубів південного Лос-Анджелеса. Місіс Макферсон, однак, статтю не проігнорувала — вона негайно подала на розлучення. Утім, Елліс Лоу у своїй передвиборчій кампанії цю статтю не згадував, і становище Макферсона залишалося досить міцним. Але за три дні до виборів до служби шерифа надійшла анонімна інформація про те, що в одному з номерів мотелю «Бузок» на Сансет-Стріп відбувається незаконне любовне побачення. Під час рейду працівники служби шерифа затримали прокурора Макферсона, а також його подругу — 14-річну повію-негритянку Марвелл Вілкінс, що вже має два приводи до Відділу у справах неповнолітніх. Макферсона було затримано за звинуваченням у розбещенні неповнолітньої.

Марвелл Вілкінс розповіла, що Макферсон посадив її до себе в машину на Південно-Західній авеню, запропонував двадцять доларів за годину її часу і привіз до мотелю «Бузок». Макферсон впав на дурника: за його словами, він випив «кілька мартіні» на діловій вечері з виборцями в «Тихому океані», потім сів у машину… і далі нічого не пам’ятає. Решта — уже історія: слідом за службою шерифа до мотелю «Бузок» набилися репортери й фотокореспонденти, ім’я Макферсона опинилося на перших шпальтах усіх газет, і наступного вівторка Лоу майже без боротьби посів місце окружного прокурора.

Однак є у цій історії щось неправильне. Ми в «Дейлі Ньюс» (незважаючи на те, що під час виборчої кампанії підтримували Макферсона) не піддаємо сумніву право «Цілком таємно» і подібних йому бульварних видань публікувати будь-який бруд. Нам не вдалося розшукати Марвелл Вілкінс, оскільки дівча після звільнення з-під варти як крізь землю провалилося. Аби не розкидатися голослівними звинуваченнями, ми, тим не менш, просимо новообраного окружного прокурора Елліса Лоу провести ретельне розслідування цієї справи хоча б для того, щоби початок його каденції не був затьмарений підозрілими справами.

Частина друга

Бійня в «Нічній Сові»

Розділ 14

Уся кімната для інструктажу була в його розпорядженні.

Внизу тривала вечірка на честь виходу на пенсію його колеги — його не запросили. Треба ж комусь вичитати тижневий звіт, скласти рапорт і прикріпити його до дошки оголошень. І всім відомо, що ніхто не зробить цього краще за нього. У газетах тільки й мови про відкриття Дрімленду, а інші копи вже просто задовбали його іграшками-дуділками у вигляді Мучі-Мауса. На вечірці смалить Спейс Кулі; коридорами блукає збоченець «Собачник» Перкінс. Справа йде до півночі, але сну в жодному оці — Ед читає і друкує.

9/4/53: грабіжник-трансвестит обчистив чотири крамниці на Бульварі Голлівуд, поклавши двох продавців, що застигли його на гарячому, прийомами дзюдо. 10/4/53: двоє білих чоловіків посадили на ножі швейцара із китайського ресторану «Ґраумана» після того, як він попросив їх не палити у приміщенні. Підозрюваних досі шукали; лейтенант Реддін заявив, що він занадто недосвідчений для розслідування такого вбивства, і самоусунувся від справи. 11/4/53: ціла гора злочинів — протягом двох останніх тижнів надійшло кілька повідомлень про молодих негрів, що стріляли в повітря з дробовиків у Гріффіт-парку. Особистості не встановлені, їздять містом на фіолетовому «меркурії» 1948—50-хх років випуску. 11/4/53—13/4/53: п’ять грабунків посеред білого дня, у приватних будинках на північ від