Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Еллрой

— Продовжуй, Честере.

— Ну цей хлопець, який робив журнали, дізнався про Енґлеклінґів від Пірса. Ну, що в них є власна друкарня і що вони завжди не проти заробити грошей. Він знайшов посередника, цей посередник прийшов до Енґлеклінґів. Словом, запропонував їм друкувати журнали великими партіями й продавати їх.

Посередник: Дюк Каткарт. Зиґзаґообразні лінії вели від Коена — до братів, від братів — до Петчетта, друга гілка вишикувалася ланцюжком Мікі в тюрмі Мак-Ніл — Ґолдман — Ван Ґелдер. А тепер ще одна ниточка об’єднала порнуху із героїном.

— Честере, а навіщо він тобі все це розповідав?

— Бо я був під кайфом, — засміявся Честер, — і мав бути безпечний. Сам старий — ще той наркот, хіба що не по вені засуває, а нюхає. Він мене сприймав просто як якогось песика, якому можна розповідати всяке лайно.

— Отже, Петчетт із порнухою тепер зав’язав, так? І опікується героїном?

— Нє. Пам’ятаєш, я казав про того типа, у якого зрештою Пірс узяв вісім кіло героїну? То він добряче знається на порнусі. У нього є список всіх цих багатеньких збоченців і купа зв’язків у Південній Америці. Вони спершу роками знімали подібні картинки, потім невідомо звідки приперли нові журнали. Усе це лайно вони тримають на якомусь складі, я не знаю, де саме, і тільки чекають сигналу, аби все запустити в обіг. Думаю, Пірс просто хоче дочекатися, аби все вляглося.

Нічого нового, ніяких підтверджень версій. В Еда у голові крутилася єдина думка: прибуткова справа. Сама по собі торгівля порнухою — це ризик; а ось стільки кілограмів чистого героїну — це означало мільйонні прибутки.

— Я тобі ще дещо скажу, — промовив Йоркін. — У Пірса поруч із будинком є замінований сейф. Ось там він тримає і гроші, і наркотики, і все інше.

«ГРОШІ», — подумав Ед.

— Агов! — скрикнув Йоркін. — Ти живий? Адреса нового складу потрібна? Лінден, Лонґ-Біч, № 8819. Екслі, та скажи вже щось!

— Сідай у камеру, Честере. Тебе охоронятимуть — ти заслужив.

Отже, з’явилися нові ниточки — Ед ознайомився зі звітами Фіска і Клекнера, долучив до них зізнання Мелвесі та Йоркіна.

Між героїном та порнографією — очевидний і міцний зв’язок. Той «хлопець», який виготовляв порнографію, — це і був убивця Сіда Гадженса; його посередника Дюка Кеткарта убив Дін Ван Ґелдер за наказом Дейві Ґолдмана, який дізнався про вигідну справу, підслухавши розмову братів Енґлеклінґів із Мікі Коеном через жучок у камері останнього. І знову Коен — украдений у нього героїн був сполучною ланкою між братами Енґлеклінґами та «хлопцем», який забрав героїн і передав його Петчетту для аналізу — усі вісім кілограмів. Той же «хлопець» знався на порнографії й переконав Петчетта випускати нові журнали за зразками 1953-го року. Інстинктивно Ед Екслі розумів, що в центрі цієї павутини вісім років сидів саме Мікі Коен, який керував усім і з в’язниці, і на волі, але завжди загрібав жар чужими руками. Висновок: вбивці з «Нічної сови» були принаймні напівпрофесіоналами, які намагалися віджати у Петчетта порнографічний і, можливо, героїновий бізнес. Їхньою мішенню тоді був Дюк Кеткарт, який намагався розгорнути мережу розповсюдження порнографії. Чи то він переоцінив свою важливість і розбовкав не тим людям про свої плани? А може, вбивці знали, що Кеткарта вже немає, а його місце посів Ван Ґелдер, і прийшли саме за ним? Усі ниточки вели до організованої злочинності, принаймні на когось, хто хоче нею бути. Тільки ось зараз усі ватажки банд або мертві, або відійшли від справ: Франц Енґлеклінґ із синами — мертві, Дейві Ґолдман перетворився на овоч, Міккі Коен заліг на дно, стурбований метушнею довкола. Іще одне питання: хто замочив Піта і Бакса Енґлеклінґів? І ще одне страшне питання: як цього всього стосується справа Лорена Атертона з 1934 року. Як таке може бути?

У двері постукав Фіск.

— Сер, я привіз Лакса і Ґейслера назад.

— І?

— Ґейслер висунув заздалегідь підготовлену заяву.

— Прочитай.

Фіск дістав аркуш паперу.

— «Щодо моїх стосунків із Пірсом Моргаусом Петчеттом я, Теренс Лакс, доктор медицини, роблю таку нотаріально завірену заяву. Прошу засвідчити: мої відносини із Пірсом Петчеттом мають суто професійний характер, а саме: на його прохання я виконував складні пластичні операції його знайомим як чоловічої, так і жіночої статі задля посилення уже наявної подібності цих людей із відомими акторами і акторками. Ходять чутки про те, що ці молоді люди і дівчата займаються проституцією під керівництвом Петчетта, але особисто я не маю переконливих доказів цього. Присягаюся…» ну і так далі.

— Цього недостатньо, — сказав Ед. — Двейне, візьмися за Йоркіна та Ріту Гейворт. Пособництво і підбурювання — дату затримання поки не став. Дозволь їм зробити по одному дзвінку, а потім рушай за адресою Лонґ-Біч, Лінден, № 8819 і наклади арешт на будинок. Це склад «Флер-де-Ліс». Я впевнений, що Петчетт звідти уже все вивіз, але все одно зроби. Якщо в цьому місці нічого нема — розбий все, що можна, і залиш двері відчиненими.

— Що, сер? — сковтнув