Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Еллрой

Дадлі, усміхнувшись, попрямував до кімнатки № 6.

Проститутки? Це про Лінн? Чи він знає щось і про Джейнвей?

Джо Сіфакіс знову закричав, і чути його було далеко за стінами кімнатки, аж на краю подвір’я мотелю. 

Розділ 50

Боб Ґаллодет приголомшив його новинами: генеральний прокурор ось-ось збирається наполягати на перегляді справи на гроші штату і під його контролем. Елліс Лоу мав намір перехопити ініціативу й розпочати розслідування на рівні Управління поліції. Що ж, настав час усіх зібрати.

Ед сидів у кафе на Ла Брея. Мав підійти Вінсеннс, на столі лежали матеріали стосовно бійні в «Нічній сові» та нотатки у справі Гадженса.

Питання: чи каже той чоловік із Сан-Квентіна правду? Скидається на те, що так — незалежно від його мотивації.

Ще питання: чи пов’язане вбивство братів Енґлеклінґів із бійнею в «Нічній сові»? Тут нічого сказати неможливо, поки не буде детальнішої інформації із округу Марін.

І ще одне питання: що за фіолетова машина була біля «Нічної сови»? Тоді версія така: машина тут ні до чого, але справжні вбивці стежили за пресою, знайшли машину Рея Коутса раніше за поліцію та підкинули туди дробовики. А це було малоймовірно, з огляду на те, що тоді вони повинні були й підкинути стріляні гільзи у Ґріффіт-парку. Архіви в’язниці за 1935— 1955 роки знищено — якщо троє чорних комусь про щось і проговорилися за ґратами, то з’ясувати це тепер було неможливо.

Ед зробив собі позначку доручити Клекнеру та Фіску ретельно дослідити кожну логічну версію, пов’язану із машиною та підкинутою зброєю.

І останнє питання: жертва на ім’я Малкольм Лансфорд, колишній поліцейський, який збухався і працював охоронцем. Чи не міг він бути якось пов’язаний із якимись незаконними справами, наслідками яких стала бійня в «Нічній сові»? Відповідь: малоймовірно — Лансфорд був постійним клієнтом «Нічної сови», який приходив туди ледве не щоночі.

Ед посьорбував каву, міркуючи про значення влади і про те, де межа її зловживання. Відділ внутрішніх розслідувань був абсолютно автономною структурою як всередині, так і поза Управлінням. Фіск та Клекнер уже готувалися до перегляду справи «Нічної сови» — за ініціативою Управління поліції Лос- Анджелесу чи його власною. Вінсеннс визнав, що стежив за Бадом Вайтом, але збрехав про жінку, з якою він часто зустрічався навесні 1953-го — Лінн Брекен. Ед доручив перевірити Лінн Брекен; Фіск щойно приніс звіт.

Подейкували, буцімто ця жінка раніше була проституткою; тепер же вона була співвласницею крамниці одягу у Санта-Моніці. Діловий партнер: Пірс Моргаус Петчетт, 56 років. Клекнер перевірив його фінанси: Петчетт піднявся на вдалих інвестиціях і був відомий тим, що зводить своїх дівчат за викликом із бізнес-партнерами. Цікава деталь: Петчетт був власником багатоквартирного будинку в Голлівуді. У самий розпал розслідування бійні в «Нічній сові» біля цього будинку сталася незрозуміла перестрілка. На місце події тоді прибув якраз Ед Екслі: підозрюваних так і не виявили, а в порожній квартирі на першому поверсі знайшли нашийник із шипами для садо-мазо. За словами управителя будинком, він і гадки не мав, хто знімав це помешкання, бо отримував орендну платню чеками і поштою. Він знав лише ім’я мешканця — «Ламар», «бугай-білявчик». У стрілянині управитель звинуватив Ламара. При цьому, як випливало зі звіту відділка «Голлівуд», після стрілянини Ламар у поле зору поліції не потрапляв. Справу закрито.

Сміттє-Джек запізнювався, і Ед вирішив освіжити в пам’яті матеріали, що стосувалися вбивства Гадженса.

Тіло було страшенно понівечене, очевидних підозрюваних немає, бо Гадженса ненавиділи абсолютно всі. Мляве розслідування зосередилося спочатку на Максові Пелтці та команді серіалу «Жетон честі» — в останньому номері «Цілком таємно» Гадженс добряче пройшовся по Максу та його пристрасті до маленьких дівчат. Пелтц пройшов перевірку на детекторі брехні; решта мала міцне алібі. Між рядків — Паркер вважав убитого покидьком, тому швиденько закрив справу.

Джека досі не було. Ед взявся перечитувати алібі підозрюваних.

Макс Пелтц заявив, що на момент скоєння вбивства був із неповнолітньою, але, мабуть, добряче постарався, щоб не було висунуто обвинувачення. Сценаристка Пенні Фулвейдер перебувала вдома із чоловіком; алібі Біллі Дітерлінґа підтвердив Тіммі Валберн; відповідальний за декорації Девід Мертенс, який страждав на епілепсію, був зі своїм медбратом Джеррі Марсаласом, який ніколи не відступає від нього ні на крок. Зірка серіалу Бретт Чейз — на вечірці; Міллер Стентон — ще одна зірка серіалу — перебував там же. Словом, голяк і глухар, але вбивство Гадженса все ж добряче позначилося на поведінці Вінсеннса навесні 1953-го.

Нарешті з’явився Сміттє-Джек, і, сівши за стіл, без прелюдій спитав:

— Ну що, знову починається?

— Я завтра маю зустріч із Паркером. Упевнений, що він оголосить про початок перегляду справи. — А ти чого такий похмурий? — засміявся Вінсеннс. — Здається, ти цього дуже хотів — так тепер бодай зроби вигляд, що ти щасливий.

Ед виклав на стіл шість відстріляних гільз.

— Три з цих гільз — із твоїх останніх тренувальних стрільб. Інші три — зі сховища речових доказів у відділку «Голлівуд». Усі вони — ідентичні.