Клуб зразкових чоловіків - Олександр Медведєв

— Авжеж, — посміхнувся Алік. — Нам, як і вам, не потрібні були зайві неприємності.

Вони стояли перед дверима розкішного темного дерева. Краєм ока Нержин примітив підвішену під стелею відеокамеру. Ні номера, ні таблички на дверях не було.

Алік подзвонив.

Відкрили негайно.

На порозі стояла П’ята.

Вона усміхнулася Нержину:

— А ми у вас усе-таки не помилилися.

Величезна вітальня, попри значні розміри, дихала незвичним затишком. Одна її стіна була суцільно оповита якоюсь кучерявою рослиною. По кутках стояли кілька зручних крісел, над кожним висіло бра. Ще в кімнаті були високі ажурні полиці з книжками, два журнальні столики, стійка з телевізором, відеомагнітофоном і музичним центром. Вікна закривали легкі пластикові жалюзі. У центрі кімнати знаходився довгий стіл, за яким умостилися і гості, і господарі.

Компанію Нержину складали три жінки. Передавши його Ірі, Алік відразу ж вийшов.

Дівчину, заради якої, власне, Сергій і опинився тут, дійсно звали Іриною Голубєвою. Тільки зараз він зміг розглянути її як слід. Зелені розумні очі, охайно зібране у хвіст волосся, маленький шрам над верхньою губою, що додавав обличчю особливої принадності.

Другою була та сама тітка з телефону, яка відрекомендувалася Маргаритою Литовченко. Її ніяк не можна було назвати молодою, але почувалося, що свого часу вона могла звести з розуму будь-якого чоловіка. Утім, Нержину ніколи не подобалися «фатальні жінки».

І, нарешті, третя назвалася Діаною. Просто Діаною, без прізвища. Вона була явно гарніша за своїх товаришок. Сергій відразу оцінив привабливу плавну лінію її стегон, принадні ваговиті груди та виразні, не притаманні брюнеткам глибокі блакитні очі.

— Отже, Сергію, за останню добу ви показали себе чесною і порядною людиною. Тому наш перший тост — за вас. Що ви будете пити? — поцікавилася Маргарита.

На столі стояли чотири пляшки — текіла, мускат, італійське сухе вино і шампанське «Мадам Кліко». А також дві попільнички, таця з декількома сортами сиру, блюдечко з нарізаним лимоном.

— Я за кермом, на жаль, — розвів руками Нержин.

— Це не біда. Вас відвезе Алік.

— Тоді текілу.

Маргарита налила йому і собі текіли. Іра хлюпнула собі на денце мускату, Діана — повний келих сухого вина.

Задзвенів кришталь. Сергій злизав із тильного боку долоні сіль. Дамські пальчики потяглися по сир.

— По-моєму, треба повторити, — рішуче заявила за мить Маргарита.

Усе це було дуже мило. Нержина бентежило тільки одне — ні про що серйозне з ним говорити поки що не збираються.

— А ви таки терплячий, — сказала Діана після п’ятої чарки. — Сидите, чемно посміхаєтеся, слухаєте наші теревені і при цьому весь час зосереджено міркуєте: куди ж вас затягло?

— Вгадали, — згідно кивнув Нержин.

— Що ж, саме час поговорити. А Іра і Діана займуться кавою.

Маргарита і Нержин перемістилися в затишні крісла.

— По-перше, хочу перепросити за клопіт. Відразу скажу: якщо ви пристанете на наші пропозиції, моральний збиток, якого ви зазнали за останню добу, багаторазово окупиться.

— Дякую, — розгублено промимрив Нержин. — Але, по-моєму, ви занадто квапитеся. Не знаю щодо морального збитку, але я хотів би довідатися, у яку халепу я вскочив.

— Зрозуміло, — кивнула Маргарита. — Можливо, ви не повірите, але всю цю історію було затіяно тільки заради вас. Почалася вона з того, що за п’ять хвилин до вашої появи люди Аліка поклали Іру на тім самім місці, де ви її знайшли. Іра, до речі, сама згодилася на роль.

Нержин починав дещо розуміти.

— Тобто вам було цікаво, що я робитиму, знайшовши пізнього вечора незнайому дівчину?

— Так. Але, як ви розумієте, це був тільки початок нашої перевірки, перший вузловий момент. Потім їх було ще багато. Ви могли не скористатися телефоном, записаним на кисті Ірини. У вас була можливість звернутися в міліцію, чим ви розумно зневажили. Зрештою, після того, як доставили Іру в лікарню, ви могли зі спокійною совістю забути про неї і не піти сьогодні по сліду, що вивів вас на Ольгу Марківну.

— До речі, а що сталося б, якби я викликав міліцію і «швидку допомогу»?

— Нічого, — знизала плечима Маргарита. — Ви показали б себе людиною порядною, але недалекоглядною і, головне, безвідповідальною. А для нас це не мало б ніяких наслідків. Адже немає нічого злочинного в тім, що дівчина вирішила полежати на вулиці після чотирьох таблеток еленіуму.

Повернулися Діана та Іра із запашною кавою. Поставивши чашки перед Маргаритою і Сергієм, вони сіли в крісла на чемній відстані від співрозмовників.

— Не кіно, — криво посміхнувся Нержин. — Але відмінно зрежисована вистава. Чи правильно я розумію, що ваша вчорашня реакція на мій дзвінок і підозріла довірливість Ольги Марківни теж були сплановані заздалегідь?

— Моя реакція, звичайно, була навмисно побудована так, щоб справити на вас неприємне, гнітюче враження. Погодьтеся, такі речі й лякають, й інтригують одночасно. Але одні люди воліють іти стежкою свого страху, а інших веде цікавість. Ви з розряду других, і це нам імпонує. Що ж до Ольги Марківни, то тут експеримент був чистий. Я дзвонила їй через двадцять хвилин після того, як ви від неї пішли, вона розповіла усе, і