Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Еллрой

Де тепер перебувають надсекретні матеріали Сіда Гадженса, настільки скандальні, що він не наважувався публікувати їх навіть у «Цілком таємно»?

Чи правда те, що окружний прокурор Лоу просто пустив розслідування вбивства самоплином, оскільки в останньому номері «Цілком таємно» наш правдоруб Сідстер опублікував інформацію про пристрасть продюсера і режисера серіалу «Жетон честі» Макса Пелтца до неповнолітніх дівчаток? Так-так, того самого Пелтца, який був одним зі спонсорів виборчої кампанії Лоу.

Чи не тому Лоу ігнорує наші благання про справедливість, що надто сильно опікується підготовкою до наступних виборів, які мають відбутися навесні 1957 року? Чи насправді Джек (ми ж не будемо казати «хлопчик на побігеньках», егеж?) Вінсеннс пресує голлівудських знаменитостей, вимагаючи від них вкласти гроші у кампанію свого родича Елліса, і тому в нього просто не вистачає часу на розслідування вбивства нашого Сіда?

До речі, ще трохи про нашого Переможця Джека.

Подейкують, що нашого борця із нарколигами без кінця пиляє дружина — дитя багатих батьків, та ще й набагато молодша за нього, — за те, що він перейшов із Відділу наркотиків до Підрозділу нагляду, хоча вона сама його до цього фактично і змусила.

Є тут над чим поміркувати, шановний читачу, але ми і досі не перестаємо сподіватися на торжество справедливості. Боротьба за правосуддя для Сіда Гадженса триває. Пам’ятайте, дорогі читачі: про це все ви дізналися першими, цілком таємно й цілком конфіденційно.

1956

Журнал «Цілком таємно», розділ «Кримінальна хроніка», випуск від жовтня 1956 року

НЕВДОВЗІ ВИЙДЕ ІЗ В’ЯЗНИЦІ КОЕН. ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ СПЛЕСК ЗЛОЧИННОСТІ ПІСЛЯ ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ?

Ви, дорогий читачу, радше за все є законослухняним громадянином, ознайомленим із темним боком життя нашого міста виключно з випусків «Цілком таємно». Так, наші матеріали бувають цинічні та скандальні, але також вони щирі у своєму прагнені інформувати вас про небезпеку, яку несе в собі світ організованої, та й будь-якої іншої злочинності. Саме тому ми й створили рубрику під назвою «Кримінальна хроніка». Цього місяця у ній ми познайомимо вас із 43-річним Меєром Гаррісом Коеном, відомим також, як Мікстер-Мізантроп та Мікі К.

Мік сидів у федеральній в’язниці на острові Мак-Ніл з листопада 1951 року, і подейкують, що його можуть достроково випустити уже наступного року, тобто до кінця 1957 року. Репутація Мікі відома — це жевжикуватий хлопак, що рулив лос-анджелеським рекетом з 45-го по 51-й рік, поки Дядя Сем не закрив його за несплату податків. Про нього охоче писали газети, це був справжній татко лос-анджелеського злочинного світу, ба більше — він був справжнісіньким його лицарем. Але все-таки його запроторили до камери в Мак-Нілі, де він міг спокійно гратися зі своїм коханим бульдожиком Мікі Коеном-молодшим й теревенити зі своїм бухгалтером Дейві Ґолдманом, який теж гріє шконку у Мак-Нілі за податкові махінації. І — о диво! — відколи Мікі опинився за ґратами, злочинна активність у місті майже стихла, це підтверджують усі наші інсайдерські джерела. І ми, дорогий читачу, маємо теорію, чому так сталося. Слухайте уважно, дорогі читачі: ви дізнаєтеся про це першими. Цілком таємно та цілком конфіденційно.

Отже, листопад 1951-го: бувай, Мікі, не забудь зубну щітку, не забувай писати. Але перш ніж вирушити до Мак-Нілу, Мікі передає повноваження керівника Королівства Коена, кошти якого Мікі вклав у різного роду легальний бізнес, що належить людям, яким він довіряє, своєму заступникові Моррісу Яґєлці. Словом, на момент виходу його із в’язниці мали набігти непогані відсотки, а отже, і непоганий капітал для нового старту. Бачите, Мікі, можливо і жорстокий тип, але місіс Коен виховала його із головою на плечах.

Ну що, вражає, дорогий читачу? Чудово. А тепер слухайте іще уважніше.

Поки Міккі живе і не париться за ґратами, від власників його вкладів крапають відсотки, і гроші тут же переводять на рахунок у швейцарському банку. Тож, як тільки він вийде на волю, він отримає назад своє Королівство Коена. Ось тоді він розкрутить свою імперію зла на повну, і настануть для нього щасливі дні.

Бачите, якою міцною є влада Коена — за роки його відсутності жоден гангстер навіть не рипнувся перехопити керування його Королівством. Навіть Джек «Вишибала» Вейлен — ще той шибайголова — не намагається влізти сюди, бо нічого йому не світить. Вейлен не атакує Королівства Коена — він просто розвивається як конкурент, але в дуже вузькому сегменті — азартних іграх, а тому може не дуже боятися помсти.

До речі, знаєте, як склалася доля найближчого оточення Мікстера? Ну, Мо Яґєлка намагається жити життям добропорядного громадянина і грає на біржі; Дейві Ґолдман разом із босом опинився в тюрмі, вигулює Мікі Коена-молодшого. Ейб Тайтелбаум, один із чільних бойовиків Коена, відкрив ресторанчик, де подають величезні сендвічі, названі на честь голлівудських акторів, а інший бойовик — Лі Вакс — офіційно торгує фармацевтикою. Що ж до нашого улюбленця з оточення Мікі, Джонні Стомпанато (його також називають «Оскаром» за його визначних, за чутками, розмірів член), впадає за Ланою Тернер і повернувся до своєї колишньої професії, опанованої ще до знайомства з Коеном — шантажу та дрібного рекету. Отже, враховуючи, що за весь період відсиджування Коена Вейлен навіть не зазіхав на його територію, виходить, що між гангстерами встановилася тепла й дружня атмосфера взаємопорозуміння, чи не так?

Хоча може бути, що й