Містер Мерседес - Стівен Кінг

стукнутися кулак у кулак, а потім мерщій повертається, щоб підхопити свій

кінець скакалки. Одягнений у шорти й майку Міського коледжу з відірваними

рукавами, Джером сидить на сходинках ґанку та п’є помаранчевий сік. Поряд

з ним Оделл. Хлопець каже Ходжесу, що його батьки поїхали

«крогерингувати»[217], і він тепер сидить тут нянькою, поки вони не

повернуться.

— Не те, щоб їй іще була потрібна нянька. Вона вже набагато тямущіша, ніж

думають наші батьки.

Ходжес сідає поряд з ним.

— Тобі не варто сприймати це цілком доведеним. Просто повір мені, Джероме.

— Про що саме мова?

— Спершу розкажи мені, що ти з’ясував.

Замість відповіді Джером показує на Ходжесову машину, яку той, щоб не

турбувати юних стрибунок, припаркував біля бровки.

— Якого року оте?

— Нуль четвертого. Не хіт сезону, але пального жере мало. Хочеш у мене її

купити?

— Я пас. Ви її замкнули?

— Йо.

Хоча район у них спокійний, і він сидить просто тут, дивлячись на свою

машину. Сила звички.

— Дайте мені ваші ключі.

Порившись у кишені, Ходжес дістає низку. Джером роздивляється ключ-картку

й киває:

— Угу, СПД, — каже він. — Почала використовуватися на машинах у дев’ятсот

дев’яностих, спершу як допоміжний, а від початку нового століття вже як

стандартний прилад. Ви знаєте, що означає ця абревіатура?

Як ведучий детектив у справі Бійні при Міському Центрі (і завдяки частим

допитам Олівії Трелоні) Ходжес, звісно, це знає.

— Система пасивного доступу.

— Правильно. — Джером натискає одну з двох кнопок на ключ-картці. Біля

бровки коротко блимають габарити його «Тойоти». — Тепер вона відкрита. —

Він натискає іншу кнопку. Вогні блимають знову. — Тепер вона замкнута.

Тримайте ваші ключі. — Він тицяє їх у долоню Ходжесу. — У цілості й

безпеці, правильно?

— Судячи з твоєї лекції, мабуть, ні.

— Я знаю кілька хлопців з коледжу, у них свій комп’ютерний клуб. Імен

їхніх я вам не скажу, тож радше й не питайте.

— Навіть і не думав.

— Вони непогані хлопці, але знають різні погані трюки — хакерство, клонування й тирення інформації, всякі такі штуки. Вони мені розказали, що технологія СПД це мало не патент на викрадення. Коли ви натискаєте

кнопку, щоб відімкнути або замкнути свою машину, ключ-картка видає

низькочастотний радіосигнал. Такий собі код. Якби ви могли його почути, він звучав би на кшталт отого писклявого рипіння, яке ви отримуєте, набираючи номер факс-машини. Ви ще зі мною?

— Поки ще так.

На під’їзній алеї дівчатка скандують: «Наша Селлі у провулку», тимчасом

як Барбара Робінсон проворно стрибає через скакалку, зблискують її міцні

коричневі ноги, танцюють її кіски.

— Мої хлопці кажуть, що, якщо ви маєте відповідний гаджет, то дуже легко

перехопити такий код. Для цього можна переробити відкривач гаражних воріт

або дистанційний пульт від телевізора, але з такого роду приладом треба

перебувати дуже близько. Скажімо, в межах двадцяти ярдів. Проте ви можете

збудувати й набагато потужнішу річ. Усі компоненти вільно продаються в

найближчій до вас крамниці електроніки. Загалом це коштуватиме близько

сотні баксів. Радіус дії до ста ярдів[218]. Ви спостерігаєте, як хазяйка

виходить з уподобаного вами автомобіля. Коли вона натискає кнопку, щоб

замкнути машину, ви також натискаєте свою кнопку. Ваш гаджет перехоплює

сигнал і зберігає його в пам’яті. Коли хазяйка йде у своїх справах і

зникає з поля зору, ви натискаєте кнопку знову. Машина відкривається, вона ваша.

Ходжес дивиться на свій ключ, потім на Джерома.

— Це працює?

— Авжеж, працює. Мої друзі кажуть, що зараз стало складніше — виробники

модифікували систему так, що сигнал змінюється з кожним натисканням

кнопки, — але нема нічого неможливого. Будь-яку систему, створену

людським розумом, може хакнути інший людський розум. Я вас не приспав?

Ходжес його ледь чує, але аж ніяк не спить. Він думає про Містера

Мерседеса до того, як той став Містером Мерседесом. Він міг купити собі

якийсь з таких пристроїв, про які йому оце щойно розповів Джером, але так

само ймовірно, що він міг його збудувати й сам. А чи був «мерседес» місіс

Трелоні першим автомобілем, до якого він його застосував? Малоймовірно.

«Я мушу перевірити інформацію про пограбування машин у центрі міста, —

думає він. — Починаючи з… скажімо, з 2007 року й аж до ранньої осені

2009-го».

У нього є подружка в архіві, Марло Еверет, яка йому дечим заборгувала.

Ходжес упевнений, що Марло виконає для нього перевірку, не ставлячи

зайвих запитань. І якщо вона натрапить на кілька рапортів, де слідчий

зробив висновок, що «подавач скарги міг забути замкнути свою машину», вона дасть йому знати.

У глибині душі він уже знає.

— Містере Ходжес? — Джером дивиться на нього трохи непевно.

— Що таке, Джероме?

— Коли ви працювали над справою Міського Центру, хіба ви не перевіряли

версію СПД з копами, які займаються автокрадіжками? Я маю на увазі, що

вони мусять знати про це. Це не нова тема. Мої друзі кажуть, що в цього є

навіть власна назва: «вкрасти писк».

— Ми балакали з головним механіком автосалону «Мерседес», і він сказав

нам, що там було використано ключ, — каже Ходжес. Навіть для його власних

вух таке пояснення звучить слабенькою відмовкою. Гірше того: воно

безпомічне. Що зробив головний механік — що вони всі тоді зробили — це

погодились з тим, що було використано ключ. Ключ, забутий у замку

запалювання безрозсудною пані, яка нікому з них не подобалася.

На юному обличчі Джерома грає химерна й недоречна для його віку цинічна

усмішка.

— Є речі, містере Ходжес, про які люди, що працюють в автомобільному

бізнесі, воліють не розводитися. Себто вони не те щоб брешуть, просто

забороняють собі про це думати. Наприклад, про те, що подушки безпеки

можуть врятувати вам життя, але також і ввігнати ваші ж окуляри вам в

очі, осліпивши навіки. Великий відсоток перекидання у деяких моделей

джипів. Або як легко вкрасти ваш СПД-сигнал. Але автокрадії мусять бути

тямущими, правильно? Я хочу сказати, що вони саме мусять.

Отака брудна правда, якої Ходжес не знав. Мусив би, але не знав. Вони з

Пітом майже безперервно перебували в полі, працюючи по дві зміни, залишаючи собі хіба що годин п’ять для нічного сну. Ще й паперова робота

громадилася. Якщо й була службова записка від відділу автокрадіжок, вона

й досі може лежати десь, у якійсь із