Солдати гріху - Анджей Зем'янський

– Почекайте... – Барський повільно потер скроні. – Щось мені починає розвиднюватись.

– Ти пам’ятаєш щось із минулого?

Потоцька, мабуть, теж щось запідозрила.

– Тихо. Мені все це ще требо упорядкувати. Коли була заснована ця гірничодобувна компанія?

– Інститут? Точно в тисяча дев’ятсот шістдесят третьому, – відповів Майхржак.

– І що з того?

– Хіба ти не бачиш, що це пов'язується? – вигукнув Барський.

– Що, в біса, пов'язується?

Поліцейський знову гарячково обшукав власні кишені, але сигарет не знайшов.

Марчін підвівся, випростовуючи занімілі кістки. Він сперся на широку кам’яну огорожу сходів. Пташки, що щебетали навколо, трохи затихли. Сонце тільки сходило. Його перші промені несміливо проникали крізь верхівки дерев. Спокій цього місця досяг своєї квінтесенції. Шкода тільки, що спокій не мав зв'язку з тим, що творилося в його голові.

– Тоді давайте підсумуємо, – тихо сказав він.

– Рік шістдесят третій: епідемія віспи у Вроцлаві, секретна служба ловить американських агентів у сусідній Легниці, засновано Інститут гірничої хімії, також у Вроцлаві, відбувається перша хвиля вбивств серед лікарів, деякі втікають за кордон і там їх лапають дружні служби. Рік вісімдесят дев'ятий: відбувається політична трансформація, Інститут гірничої хімії перетворюється на приватну фармацевтичну компанію, друга хвиля вбивств серед лікарів.

Потоцька жбурнула палицею в якогось дивного голуба, що сидів на траві поруч. Раптовий напад не вплинув на птаха. Мабуть, він звик, що люди для нього не є загрозою.

– А я б трохи розширила цей список.

– Як? – зацікавився Барський.

– Рік дев'ятсот шестидесятий, травень. Під Свердловськом росіяни збили літак-розвідник Гері Пауерса, взявши його в полон. Міжнародна напруженість зростає в геометричній прогресії. Рік шістдесят перший – товариш Гагарін показує американцям, хто панує в космосі. Шістдесят другий рік – кубинська ракетна криза, ядерна війна на волосині. У тому ж році спецслужба ловить американців біля Легниці, але нікому нічого не говорить.

– А як все це все поєднати? – спитав Майхржак.

– О, це просто. Другою лінією в майбутньому конфлікті була Польща. Перший удар був в НДР, другий – в Росії. Польща була базою радянської армії.

– І що?

– Почалася криза. Ми були на волосину від початку війни. Бог знає, що росіяни доставили в Легніцу, щоб наблизити її до лінії фронту.

– Розумію. І ти вважаєш, що американці цю річ вкрали, а есбеки повернули? Так?

– Щось схоже на це. Якщо вони вбили агентів, і про цю акцію досі ніхто не знає, то, напевно, щось було... – проаналізував Барський.

– Ти заходиш занадто далеко! – підскочив Майхржак.

– Росіяни знали, що у них щось зникло!

– Ну, знали, – продовжив Марчін. – І що? Поляки забрали те, що раніше вкрали американці. І тиша.

– Як що? Мікроби віспи? Тому що відразу ж після цих подій спалахнула епідемія?

– Мікроби віспи були, так би мовити, широко доступними. А ті, що заразили Вроцлав, походили з Індії.

– Хвилинку... – примусила їх замовкнути Потоцька. – Зараз тут відбувається просто сварка. Ти перший, – показала вона пальцем на Майхржака.

– Як ви збираєтеся пов'язувати епідемію віспи з тим, що ми вкрали в американців, зі смертю лікарів і створенням Інституту гірничої хімії? Це ж не має нічого спільного.

– Тепер ти, – Потоцька показала на Барського.

– Поєднується. Лікарі, які мали контакт з віспою, лабораторіями або проводили дослідження з цього приводу, були вбиті. У будь-якому випадку… Я пам’ятаю, що з нульовим пацієнтом було щось дивне.

Майхржак знизав плечима. Потоцька дістала з кишені смартфон.

– Добре, давай перевіримо, – пробурмотіла вона, торкаючись кнопок, що відображалися на екрані.

Барський закусив губу. Він все ще не міг позбутися відчуття шоку. Як можна щось витягти з кишені в парку і мати доступ до всього світу? Переглядайте барвисті картинки, відео, отримуйте дані, інформацію, все, що вам спадає на думку. Майбутній світ, у якому він опинився, здавався технологічним раєм. Але він також відчув подих жаху, коли машина змін увімкнулася і погнала цей світ у велику невідомість, у невідому землю, як це зробила перша енциклопедія кілька століть тому.

– І справді, – підвела голову Потоцька, – тут щось не так.

– Що? – зацікавився Майхржак.

– Нульовий пацієнт був начальником управління кадрів МВС. Він перевіряв свої дипломатичні представництва. Це він привіз віспу з Індії. У нього була дивна, незвичайна форма захворювання, без висипу. Дядька чомусь поклали в госпіталь у Вроцлаві, де у нього виявили малярію. Ніхто з його оточення не захворів. Епідемія в місті почалася з того, що захворіла санітарка, до якої директор навіть не доторкнувся...

– Чорт, – похитав головою Майхржак. – І це офіційні дані з Інтернету?

– Ммм. – дівчина глянула на нього, випинаючи губи. – Але щось витікає назовні, як бачиш.

– Якщо такі дива знаходяться в офіційних публікаціях, нас чекає ще одна ніч... – Майхржак глянув на годинник. День, – виправився він, – на те, щоб проаналізувати те, що було у відкритих публікаціях.

Потоцька скривилася.

– Ти це несерйозно кажеш, правда?

– Полетить швидко. В офіційних джерелах простіше шукати.

– Ми мусимо? Марчіну буде нудно.

Вона намагалася знайти рятівний круг.

– Мені не буде. - Останній рубіж оборони Барського повністю провалився. – Подивлюся на місто.

– Сам? – підозріло глянула на нього дівчина.

– Що з ним може статися? – став на бік друга Майхржак. – Пригадую, як вперше поїхав на Захід за часів ПНР. Мене трохи побили, але я вижив, – розвів він руками.

Проте швидко вирушити в дорогу Барському не вдалося. Травневий ранок і прогулянка замість того, щоб наповнити всіх бадьорістю, швидко приспали весь колектив. Потоцька заснула на великому кріслі перед телевізором. Майхржак на дивані під час якогось складного висновку.

Поснідали вони вже після полудня. Барський прийняв душ, не розуміючи, чому двадцять років тому він не купався так часто. Незважаючи на відсутність всього іншого, була вода і мило. З шампунем вже була проблема. Однак сам він пам'ятав здивування своїх друзів, які дивилися американські фільми зі сценами купання. Чорт! Двох десятиліть вистачило.

Марчін вийшов на вулицю бадьорим і відпочилим, а також, додатково, про всяк випадок озброївшись готівкою, карткою, мобільним телефоном з GPS і списком телефонів таксі. Коли