Зіграй мою наречену - Холод Влада

Сьогодні мені стукнуло тридцять один. Слава богу, не ювілей. Минулого року в ресторані зібралося більше трьох сотен людей. Це було схоже не день народження, а на ділову вечерю одразу з великою кількістю потенційних та існуючих бізнес-партнерів.

Цього року я вирішив приймати вітання на роботі від усіх, хто захоче, десь до четвертої. А потім я планував поїхати додому.

Катя приготує вечерю, приїдуть батьки і Сергій. Останнім часом я відчуваю, що можливо злегка загрався. Авжеж, ми з братом ніколи не були кращими друзями, але й прямої ворожнечі у нас раніше не було. Було просто суперництво, чесне і відкрите.

Коли все змінилося? Можливо, поштовхом стала його афера з Надею, не знаю... Я не планував нікого підставляти і обманювати, однак коли все почало виходити з-під контролю, то я не втримався і втрутився.

Не знаю чому, але саме сьогодні, на своє день народження, я весь час думав про брата.

І в обід він сам зайшов до мене.

— Привіт, є хвилина? — майже дружелюбно сказав він, зазирнувши до мого кабінету.

— Так, проходь, — я кивнув.

Сергій пройшов до мене і сів навпроти. В його руках була якась папка.

— З днем народження, — він якось незвично щиро усміхнувся мені, і простягнув папку, що до того була в його руках.

— Дякую, — я кивнув, забираючи її.

На вигляд звичайна папка з документами... До чого тут моє день народження?

— Відкрий, — він подивився на папку в моїх руках.

Я кивнув і відкрив її.

Там було написано, що Сергій продає мені свою частку родинного бізнесу за одну гривню. Мені залишилося тільки підпис поставити...

Я не міг повірити своїм очам. Сергій так старався забрати мою частку, робив все, щоб очолити фірму самому. Що в біса відбувається???

— Що це означає? — максимально спокійно спитав я.

Напевно, в цьому мав бути якийсь підвох. Якась маленька деталь, яку я поки що не бачу...

— Мій подарунок тобі, — він продовжував усміхатись. — Допоки ми будемо гризтися, наша фірма не буде нормально розвиватися. А так ти нарешті не будеш думати про це все, не будеш переманювати клієнтів і псувати нашу репутацію. Сподіваюся, так ти почнеш думати про те, як вчинити краще для розвитку фірми.

— Це так ти намагаєшся звинуватити мене в тому, що я намагався стати кращим за тебе? Невже мені не можна було навіть намагатися? Я...

— Пробач, можливо, я був надто грубий. Просто я втомився, чесно, — він на секунду змовк, ніби обдумуючи, чи варто казати щось ще, а потім таки продовжив. — Я хочу спробувати все з нуля. Я куплю франшизу у батька і просто відкрию свою мережу в Києві, так як просто працювати разом у нас з тобою, на жаль, не виходить.

Я не розумів, що відбувається. Чому це раптом Сергій вирішив зробити це? Він ніколи раніше не здавався отак просто.

— Невже ти здаєшся? — таки спитав я.

— З чого ти взяв, що я здаюся? — здивовано перепитав він. — Я просто хочу йти власним шляхом.

— Це все через мене, так? Батьки не приймуть такого твого рішення, — я зітхнув. — Хоча, не буду обманювати і казати, що мене такий розклад не влаштовує.

— У батьків не буде вибору, якщо за документами вже буде все вирішено. А допоки в мене є ця частка, я не можу нормально думати щодо розвитку в Києві. Зараз вона як якір, який не дає мені відпливти до нових, незвіданих і прибуткових земель, до нових можливостей. Якщо цього якору не буде, я стану вільним і не буде нічого неможливого.

— Ти змінився, — я усміхнувся. — Але я не прийму це як просто подарунок. Ми маємо оформити це як купівлю-продаж і я заплачу повну ринкову вартість, як і хотів колись. Так у тебе будуть гроші для твоєї задумки. Інакше я не прийму цю долю, пробач. В мене теж є гордість.

— Якщо ти так кажеш, то я не проти. Викликай нашого юриста, будемо оформлюватись...

***

Відчував себе дуже дивно. Так не мало бути. Сергій не мав так вчиняти. Я хотів отримати фірму не так. Став шкодувати про все, що робив. Мій шлях був неправильний. Все моє нутро все ще було проти того, щоб приймати фірму, однак якщо я заплачу за неї повну вартість, то це ж має бути чесно, правда?

Я нікого не обманюю... Я ніким не користуюся. Це вибір самого Сергія, а не мій власний.

Але чому тоді я маю це дивне і неправильне відчуття?....