💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Жіночий роман » Пастка для Бродського - Джулія Ромуш

Пастка для Бродського - Джулія Ромуш

Читаємо онлайн Пастка для Бродського - Джулія Ромуш
Розділ 19

Ох, ти ж, щоб тебе! Мої трусики моментально промокли. Обернувшись, я натрапила на карі очі, точніше на чорнющі, як ніч очі. Я побачила в них — вогонь, бажання, хіть. І з моїх грудей вирвався тихий стогін... Від цього стогону в його очах просто почали метатися блискавки.

Я різко сіпнулася назад, моя шпилька застрягла в місці, де сходяться стулки ліфта ... І я падаю, намагаюся згрупуватися в цей момент і краще б я цього не робила.  

  

І ось я стою раком... Одна моя нога не в природній позі вигинається в бік, бо вона застрягла у ліфті.  

  

Я на колінах, дупою до Вадима  і просто впевнена на сто відсотків, що моя коротка спідниця задерлася так, що Вадим спостерігає зараз те, що мої трусики просто мають цю назву із — за того, що маленькими тонкими смужками тримаються на моїх стегнах. Оскільки я люблю носити стрінги — маленькі, невагомі та які прикривають мінімальну частину моїх чеснот.  

  

Ну так, я стою раком, з голою дупою перед чоловіком, який хотів трахнути мене ще в перший день у своєму кабінеті... А на ділі — має мене кожну ніч у моїх снах.  

  

- Ммм, такого доброго ранку мені ще ніхто не бажав! — Муркоче цей засранець таким голосом, що я вже сама готова його попросити прилаштуватися ззаду.

  

І тут у мене майнула думка в голові — адже сьогодні тільки середа, а він казав, що приїде тільки в суботу. І вся ця ситуація нагадує сцену з порно фільму. Я точно не задрімала у своєму кабінеті?

  

А якщо це сон, то хіба я повинна поводитися як маленька перелякана дівчинка? Адже я можу собі дозволити набагато більше?  

  

- О, мій борець за справедливість, ну, де ж твій жезл? Запали нарешті в мені цей вогонь! Я хочу відчувати, як твій жезл палає всередині мене ... - І чекаю, що зараз він, як зазвичай, у моїх снах - накинеться і буде задовільняти мене до тремтіння в колінах.  

  

І тут до мене починає потроху доходити ... що, ТВОЮ Ж МАТИ, я не сплю!  

  

-Ммм, ще раз Лисенятко повтори, що і куди тобі вставити? - Чую я у себе над вухом. І він як ляпне мене по дупі, що я мимоволі скрикнула.  

  

- Ой, я  не сплю!- Все що змогла вимовити я.  

  

- Так, Олеся Ігорівна, не спиш і зараз більш ніж ризикуєш бути покарана! Ем, як ти там казала? Моїм могутнім жезлом? - Він вже майже заходиться від сміху. Господи, яка ганьба... Олесю, думай, думай! Ні дурепа, не думай про нього, а про те, як унести свою дупу, щоб в неї зараз нічого ненароком не присунули!  

  

І тут бачу перед собою пару чобітків. Зрозумівши, що просто згораю від сорому, підіймаю очі та бачу перед собою чикулю... Бля*ь, і ця соска примчала! Ну все, тепер при будь-яких розкладах, усі будуть думати, що я перед босом дупою кручу в прямому сенсі цього слова!.  

  

- Що тут відбувається??? - Верещить це опудало, — Вадим, це що таке???  

  

- Бля*ь, прикрий свій рот, а то зараз останні мізки вітром віднесе! Не бачиш у дівчини чобіт застряг? Потрібно їй допомогти його розстебнути. - Говорить він і нагинається до мене, щоб допомогти. Я відчуваю його запах, схоже я навіть трохи нагнулася до його шиї, щоб точно зафіксувати в пам'яті цей аромат. Ммм, аромат дивує яскравим вибухом стиглого ананаса, чорної смородини, свіжого бергамота і зеленого яблука. "Серце" аромату підкорює мелодійною симфонією глибоких і насичених нот пряної троянди, жасмину, берези та пачулі. Ах, так ось як пахне мій особистий сорт героїну. Мені вистачає пари секунд, щоб зрозуміти — цей запах віднині й назавжди буде викликати в мені бажання і  будити моїх самих темних демонів. 

  

Чикуля намагається відштовхнути Вадима та сама розстебнути мій чобіт. Їй явно не подобається те, як він близько до мене нахилився. Вадим трохи поступається їй і тепер вона, пихкаючи, до речі, теж на колінах... Господи, якщо зараз ще хтось підійде до нас і подивиться з боку на усю цю картину ... точно подумає, що якась оргія. Ще й ці довбані двері постійно закриваються і б'ють по талії кожну, матір його, хвилину. І коли одна половинка б'є по мені, я мимоволі прогинаюся в спині та впевнена просто на 99,9 відсотка, що вид ззаду стає ще більш відвертим.А чикуля, яку тепер б'є друга половина стулок ліфта, кожен раз постогнує і я, обертаючись бачу, як ЦЕЙ ... чоловік моєї мрії, просто стоїть, склавши руки на грудях і спостерігає всю цю картину.

  

  - Маленькі, ви просто зробили мій день, — чую  ззаду його голос — ну прям Чеширського кота, який потирає лапки від насолоди.

  

  - Жаклін, довго ще там?  - Чую ззаду. Я думаю, що там стояк вже просто рве ширінку на шматки, а по-іншому ніяк  - дві баби раком, одна майже гола, а друга стогне. Ну, бля*ь, прям мрія збоченця. 

 Жаклін? Цю чикулю звати Жаклін??? Напевно, її мама любить всякі закордонні серіальчики. Чикуля нарешті розстібає чобіт і я, діставши свою ногу, нарешті підриваюся і прибираю свій зад від пекучого котла цього чоловіка.Забравши свій чобіт, я швидко його надягаю назад, дякую бабі за порятунок. Вона підтискає свої губки і йде на місце, але по ній видно, що їй явно не подобається залишати нас удвох з Вадимом.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Пастка для Бродського - Джулія Ромуш (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: