Маятник Фуко - Еко Умберто
— Через кілька століть бідолашних безсмертних опановує невиліковна нудьга. Світ монотонний, люди нічому не вчаться і кожне покоління впадає у ті самі помилки та жахіття, події не повторюються, але дуже подібні одна до одної... нема більше новин, здивувань, відкриттів. Тепер, коли нас слухає лише Червоне море, я можу вам зізнатися: моє безсмертя наганяє на мене нудьгу. Земля не має для мене більше таємниць, і я більш не маю надії на подібних до мене".
* * *
— Цікавий персонаж, — прокоментував я. — Ясно, що наш Альє хоче виглядати його втіленням. Аристократ у літах, дещо розніжений, має гріш у кишені, вільний час на подорожі і нахил до надприродного.
— Послідовний реакціонер, який має відвагу бути декадентом. Щиро кажучи, він мені більше до вподоби, ніж буржуа-демократи, — сказала Ампаро.
— Ти все говориш про жіночу солідарність, а досить поцілувати тобі ручку, як ти вже на сьомому небі.
— Ви виховували нас так століттями. Дайте нам поступово звільнитись. Я не сказала, що хотіла б за нього вийти.
— Ще чого не бракувало.
* * *
Наступного тижня Альє зателефонував мені перший. Того вечора нас мали прийняти. на террейру кандомбле. Нас не допустять до ритуалу, бо Ялорішá не довіряє туристам, але вона сама прийме нас перед початком і покаже нам місце, де все відбувається.
Він заїхав по нас автом і повіз крізь нетрища поза пагорб. Будівля, перед якою ми зупинились, мала непоказний вигляд і була схожа на промисловий барак, однак на порозі нас зустрів старий негр і обкурюванням виконав над нами обряд очищення. Далі, у непримітному садку, ми побачили щось на зразок велетенського кошика, зробленого з пальмового листя, де видніли якісь місцеві ласощі, comidas de santo .
Усередині ми побачили велику залу, стіни якої були покриті картинами, мабуть, вотивними дарами, та африканськими масками. Альє пояснив нам розміщення предметів облаштунку: у глибині — лавки для невтаємничених, неподалік від них — поміст для інструментів та стільці для Огá.
— Це люди шановані, не обов'язково вірні, але вони ставляться до культу з повагою. Тут, у Байї, в котромусь террейру одним з Огá є великий Жоржі Амаду. Він був обраний Янсá, повелителькою війни та вітрів...
— Але звідки взялися ці божества? — поспитав я.
— Це довга історія. Насамперед тут проживає суданська гілка, яка з самих початків рабства переважає на Півночі, і від цих племен походить кандомбле орішас, тобто африканських божеств. У південних штатах переважає вплив груп банту, і тут починається цілий ланцюг мішанин. Якщо культи Півночі залишаються вірними оригінальним африканським релігіям, на Півдні примітивна макумба розвивається в умбанду, яка перебуває під впливом європейського католицизму, кардецизму та окультизму...
Отже, до цього вечора тамплієри не причетні.
— Тамплієри були метафорою, У кожному разі, цей вечір їх не стосується. Але синкретизм має дуже тонку механіку. Ви помітили надворі, за дверима, біля comidas de santo, залізну статуетку, щось на зразок чортика з вилами, в ногах якого лежить кілька приобіцяних офір? Це Ешу, всемогутній в умбанді, але не в кандомбле. І все ж кандомбле теж його шанує як духа-посланця, щось на зразок звироднілого Меркурія. В умбанді Ешу вселяється у присутніх, а тут — ні. Одначе про всяк випадок до нього ставляться доброзичливо. Гляньте, тут унизу, на стіні... — Він вказав на поліхромну статую голого індіянина і на статую старого негра-раба, зодягненого в біле, який сидячи палив люльку: — Це caboclo та preto velho , духи померлих, у ритуалах умбанди вони відіграють дуже велику роль. А що ж тут? їм віддають шану, однак їх не використовують, бо кандомбле, заходить у стосунки лише з африканськими орішас, але через це їх, кандомбле не зрікаються.
— Але що ж у них спільного, у всіх цих віросповідань?
— Скажімо, всі афро-бразилійські культи в будь-якому разі характеризуються тим, що під час ритуалу в утаємничених, які владають у транс, вселяється якась вища істота. В кандомбле це — орішас, а в умбанді — духи померлих...
— Я забула свою країну і свою расу, — мовила Ампаро. — Боже мій, трохи Європи і дещиця історичного матеріалізму примусили мене забути все, а ці історії я чула від своєї бабусі,..
— Трохи історичного матеріалізму? — посміхнувся Альє. — Гадаю, я десь чув про нього. Апокаліптичний культ, що зародився коло Тріру, чи не так?
Я стиснув рамено Ампаро.
— No pasaran, кохана.
— Господи, — пробурмотіла вона.
Альє, не втручаючись, слухав наш вимовлений півголосом короткий діалог.
— Можливості синкретизму безконечні, моя люба. Якщо бажаєте, я можу запропонувати вам політичну версію всієї цієї історії. Закони XIX століття повертають свободу рабам, але у спробі скасувати стигмати рабства всі архіви ринку рабів спалюються. Раби стають формально вільними, але без минулого. І тоді вони намагаються відновити колективну ідентичність, не маючи ідентичності родинної. Вони повертаються до свого коріння. Таким трибом вони чинять опір, як це говорите ви, молодь, панівним силам.
— Але ж ви тільки-но сказали, що до цього причетні різні європейські секти... — сказала Ампаро.
— Люба моя, чистота — це розкіш, а раби беруть те, що є. Але вони мстяться. Нині вони заполонили таку кількість білих, що ви собі й уявити не можете. Оригінальним африканським культам була властива слабкість всіх релігій — вони були локальні, етнічні, короткозорі. Зіткнувшись із міфами завойовників, вони повторили давнє чудо: дали нове життя містерійним культам другого і третього століть нашої ери, які виникли у Середземномор'ї, коли Рим, який помалу розпадався, був під впливом хвилювання умів, що походило з Персії, Єгипту, доюдейської Палестини... У століття Нижньої імперії Африка зазнає впливів усіх середземноморських релігій і стає їхнім сховищем, місцем осідання. Європа зіпсована християнством як державною релігією, а Африка зберігає скарби знань, як зберігала і поширювала їх за часів єгиптян, даруючи їх грекам, які їх і знищили.
28
Є тіло, яке огортає всю цілість світу, і зображати його слід у формі кола, адже це форма Всього... Уяви собі тепер, що під колом цього тіла, посередині між загальним колом та колом зодіаку, міститься 36 деканів, розділяючи ці два кола і, так би мовити, окреслюючи зодіак, переносячись уздовж зодіаку на планетах... Зміни царів, піднесення міст, голод, чума, морські відпливи, землетруси — ніщо не може відбутися без упливу цих деканів...
Corpus Hermeticum, Stobaeus, excerptum VI
— Що ж це за знання?
— Ви усвідомлюєте, що становила собою ота доба епоха між другим і третім століттям по Христі? Не через пишноту присмерку імперії, а завдяки всьому тому, що квітло тоді у басейні Середземного моря. У Римі преторіани вирізали своїх імператорів, а в Середземномор'ї квітувала ера Апулея, містерій Ізіди, того великого повернення духовності, яким був неоплатонізм, гноза... Благословенні часи, коли християни ще не захопили влади і не почали посилати єретиків на смерть. Чудова доба, замешкана Нусом, освітлена зблисками екстазу, населена присутностями, еманаціями, демонами та янгольськими когортами. Ці знання розмиті, роз'єднані, стародавні, як світ, вони походять із допіфагорійських часів, від брахманів Індії, євреїв, магів, гімнософістів, ба навіть варварів Крайньої Півночі, друїдів Галлій та Британських островів. Греки вважали варварів варварами, бо ті не вміли висловлюватися, адже їхні мови для занадто освічених грецьких вух звучали, наче гавкання. Але саме в цю добу виявляється, що варвари знають куди більше від еллінів, і саме завдяки своїй незбагненній мові. Гадаєте, ті, хто сьогодні танцюватиме, знають сенс усіх співів та магічних імен, які вони виголошуватимуть? На щастя, ні, адже невідоме ім'я функціонує, як дихальна вправа, як містична вокалізація. Епоха Антонінів... Світ був сповнений чудесних відповідностей, витончених подібностей, слід було проникати в них і давати їм проникати у себе — через сон, оракула, магію, яка дозволяє впливати на природу та її сили, діючи подібним на подібне. Мудрість недоступна, летка, вона зникає при кожній спробі зміряти її. Ось чому в ту добу перемогу здобув бог Гермес, вигадувач усіх хитрощів, бог перехресть, злодіїв, але також творець письма, мистецтва ухиляння і приховування, навігації, яка манить подолати всяку межу, де все зливається на обрії, кранів для підіймання каменів із землі, зброї, яка перетворює життя на смерть, водяних помп, які примушували підійматися важку речовину, філософії, яка створює ілюзії та омани... А знаєте, де зараз Гермес? Тут, я бачив його коло дверей, його зовуть Ешу, він посланець богів, посередник, торгівець, якому невідома різниця між добром та злом.
Він глянув на нас із веселою недовірою.
— Ви гадаєте, я такий самий швидкий у перерозподілі богів, як Гермес у розподілі краму. Гляньте на цю книжечку, яку я придбав сьогодні вранці у дешевій книгарні в Пелуріньйо. Магія і таємниці святого Кипріяна, рецепти чарів, щоб домогтися кохання або призвести до смерті ворога, заклики до ангелів та Пресвятої Діви. Популярна література для чорношкірих містиків. Але йдеться про святого Кипріяна Антіохійського, про якого існує величезна література срібних століть. Його батьки хочуть, щоб він навчився всього і щоб знав про все, що є в землі, повітрі та морській воді, і його посилають у далекі краї, щоб він навчився всіх таємниць, щоб знав про народження і загибель трав та про чесноти рослин і тварин не з погляду природознавства, а у світлі окультної науки, захороненої в глибині архаїчних традицій далеких народів. У Дельфах Кипріян присвячує себе Аполлонові та драматургії змія, пізнає таємниці Мітри; у п'ятнадцять років на горі Олімп він присутній на обрядах викликання Князя Цього Світу під проводом п'ятнадцяти жерців з метою подолати його інтриги; в Арго його втаємничують у містерії Гери, у Фрігії він знайомиться з пророкуванням майбутнього по печінці, і вже не було нічого на землі, морській глибині та повітрі, чого б він не знав, — ні привиду, ні предмета, ані людського виробу, він навіть знав мистецтво чарами міняти почерк. У підземних храмах Менфі він дізнається, як демони спілкуються з земними речами, про місця, які вони ненавидять, про предмети, які люблять, як вони живуть у темряві, яким чином у певних сферах вони здатні чинити опір і яким чином вони вміють вселятись у душі та тіла, як вони вміють користуватися своїми вищими знаннями — впливати на пам'ять, викликати жах, ілюзії, як вони володіють мистецтвом викликати заворушення в землі і впливати на підземні течії...
