О, мій Бос - Ірен Васильєва

Майкл, прокинувшись від шуму, дивився на новоприбулих гостей.

– Куди це він.

Спитав він у Хлої. Та лише знизала плечима.

- Зважаючи на все, - Вона махнула рукою на купу іграшок, - Міняти подарунок.

Елізабет зітхнула.

- Аби він не купив зайця побільше. Вирішивши, що його подарунок замалий в порівнянні з рештою плюшевих звірят що відвідали цю кімнату.

Хлоя здивовано озирнулась і тихо присвиснула.

- Ого. Оце так. Ціла купа хутра.

Вона ближче підійшла, розглядаючи купу навалених іграшок. Вона смикнула за ногу найбільшу, що розміром з мене. І витягла її в перед.

- Ну, нічого собі. І як таке диво сюди потрапило? Вона така величезна. Її як пацієнта сюди доставили, на ношах? Частинами, а вже тут зібрали до купи? - Вона спробувала її підняти. - Яка важка. Знаєш мила не мені вирішувати звичайно. Ну тримала б ти свою дитину подалі від цього плюшевого раю. Бо ще придавити можуть. Не дай Бог.

У кімнату зайшов Том з повним пакетом ароматних булочок і круасанів і склянками кави, що димить. Він простягнув пакет зі смаколиками та стаканчик з чаєм Елізабет.

- Ось. Тримай. Сподіваюся зараз догодив із подарунком.

Та вдячно на нього подивилася.

- Та я готова тебе розпоцілувати.

- Ей. – обурився Майкл.

- А що. Він заслужив. Позбавивши мене чергового плюшевого монстра. До речі, куди ти його дів? - У приймальні дівчинці одній віддав. А її мамі квіти. Хлоя, примруживши очі, дивилася на Тома. Той помітивши її не добрий погляд підняв руки перед собою, показуючи жестом, що нічого такого не планував.

- Сказав, що вони тисячні відвідувачі клініки за тиждень. І вручив їм подарунки для підняття настрою. От і все.

- Ну добре. На перший раз прощаю. Ну тільки спробуй комусь окрім мене ще раз квіти подарувати. Позбавлю сексу на місяць.

Том напружився.

- А чому одразу такі кардинальні методи? А як попередження на перший раз? Ну чи штраф там якись?

- А то, щоб не кортіло шукати неприємності на свою голову. А то будь впевненний я тобі її відкручу.

- Зрозумів. Зрозумів.

Той жартівливо помахав руками немов з переляку від розправи коханої. Хоча сам точно знав, що сама Хлоя місяць не витерпить, щоб до нього не доторкнутися.

Елізабет з Майклом посміхалися, спостерігаючи за їх милою суперечкою.

– Ми так раді за вас. Нарешті ви разом.

- Ага. Раді звісно. Тільки скажи мені друже, чому я про це дізнаюся останнім.

Майкл в удаваному невдоволенні склав руки на грудях.

- Пробач брате, хотів сказати тобі особисто.

- Значить як вибачення дозволяєш мені організувати твій холостяцький вечір?

– Звістно друже, я тільки за.

Вони на знак згоди стукнулися кулаками.

Дівчата переглянувшись лукаво усміхаючьсь.

– Ну, раз так. Значить організація дівич-вечора Хлоі моє завдання.

Задерикувато посміхається Елізабет.

- Е… мила, який дівич-вечір?

- Такий самий, як і холостяцький вечір милий. – відповіла та. Все також лукаво усміхаючись.

- Гаразд, обговоримо це пізніше.

- Неодмінно. Навіть не сумнівайся. Ти і так уже позбавлений двох місяців сексу. Так що краще добре подумай перш ніж погуршувати своє становище.

Майкл глянув на Хлою.

– Ти погано на неї впливаєш.

Та розвела руками в боки.

- Вибач. Більше не буду - Вдавано ніяковіючи відповідає та.

Через деякий час, Майкл з Томом вирушили до кафе за вечерею.  Хлоя з Елізабет залишилися одні, і могли трохи попліткувати.

Хлоя продемонструвавши свою обручку, розповіла подрузі історію не приховуючи нічого. Вони посміялися разом і навіть поплакали. А під час пролиття зліз їх і застукали чоловіки.

Ті тривожно переглянулися між собою і запитали в унісон.

- Що трапилося?

- Що трапилося?

У відповідь дівчата не промовили жодного слова. Лише махнувши на них руками і обнялись.

- Жінки. Що тут скажеш – знизав плечима Майкл.

- Згоден.

Том підморгнув Хлої, привертая увагу коханої.

Спільні посиденьки пішли всім на користь. У невимушеній і легкій компанії, стрес, що накопичився, як рукою зняло.

На дружній нараді було вирішено до якого притулку вирушить плюшевий рай, декількома годинами пізніше. Під суворим керівництвом Майкла ті вирушили за призначенням.

Чим не сказано порадував дівчину.

Притичнувшись до чоловіка, та йому прошепотіла.