О, мій Бос - Ірен Васильєва

- Немає за що.

Декілька хвилин вони сиділи поруч мовчки. Ніхто не наважувався розпочати розмову. Хоча простір навколо них уже починав потріскувати від напруження.

Чоловік не витримав і заговорив першим.

- Звідки ти знаєш Елізабет?

Хлоя зніяковіла.

– Ми познайомилися з нею сьогодні у кафе.

Том здивовано підняв брову.

- Щось мені підказує, ваша зустріч не була випадковою. Я правий?

Дівчина зніяковівши опустила голову і ледь помітно кивнула. Той засміявся.

– Ця дівчинка хоче всім допомогти.

- Тільки не гнівайся на неї. Вона нічого поганого не робила.

Хлоя кинулась захищати подругу.

– Навіть і не думав. Хоч вона й полізла туди, куди не слід.

– Вона просто хотіла поговорити.

- І говорили ви явно про мене!

Він не питав, а стверджував. Хлоя посміхнулася.

- Ну, може, зовсім небагато. А так у нас і без твоєї персони багато тем для обговорення.

Том здивовано підняв брови.

- Ось вона як?

- Ага.

- А ти все такаж язва.

Хлоя відвернулася. Було видно, що вона йому ще багато чого хотіла сказати. Але… в останню мить передумала.

Більше вони не говорили. Лише час від часу по черзі ходили до автомата, купували їжу та каву. Потім просто сиділи в очікуванні новин. І за цей час так більше й не говорилирозмовляли одне з одним.

Було вже далеко за північ. Хлоя заснула. Вона, підібгала під себе ноги, голову закинула на спинку явно не зовсім зручного диванчика. Та так і Але втома взяла свое, і дівчина доволі швидко заснула.

Том бачив, як їй не зручно. Та постійно поверталася. Намагаючись знайти оптимально зручне положення.

Чоловік акуратно підсів поруч, перетягнув її собі на коліна. Хлоя увісні обняла його руками, утикаючись носом йому в шию мирно засопіла.

Йому приємно було відчути її у своїх обіймах. Притискати таке податливе тіло. Вдихати її аромат, такий рідний і ні з чим не схожий. Адже він її кохав. Попри те, що вона зробила. А розлюбити не так просто. Особливо коли ти з цією людиною уявляв своє майбутнє. Але після того, що сталося, сумнівався, чи дорогий він їй. Страшне питання, яке не давало йому спати ночами, крутилося в голові.

Те питання яке він боявся задати. «Чи перетворилася для неї гра на реальність? Чи все, що було між ними, так і залишилося брехнею»? Том так і не наважився тоді в неї це запитати.

І зараз теж не наважувався. Боявся, що її відповідь йому не сподобається. Боявся, втратити те добре, що в них було. Адже він не з'їхав з глузду тільки завдяки тим приємним моментам, що провів поряд з нею.

Хлоя неспокійно закрутилася, щось бурмочучи собі уві сні. Вона когось кликала. Том прислухався. Вона шепотіла і кликала його. Його. Просила не йти. Не залишати її.

Він ніжно провів рукою по її обличчю. Провів пальцями її нижньою губою. Така солодка. Така рідна. Як йому хотілося знову відчути її смак на своїх губах. Притиснути її ближче до тіла. Зруйнувати нарешті всі перешкоди, що вони спорудили між собою.

- Я поруч. І більше тебе нікуди не відпущу. - Він провів рукою вздовж її шиї, опускаючись до ключиці - Більше я тебе не залишу. Ти моя. Чуєш. Тільки моя. Її повіки здригнулися. Вона дивилася на чоловіка заспаними очима. Том повільно опустив голову, бажаючи поцілувати її.

Боявся спротиву. Боявся, що вона його відштовхне. Але... Але спротиву не було. Його ніхто не збирався відштовхувати.

Вони злилися у легкому поцілунку. Він ледве торкнувся губами її губ. Продовжуючи дивитися безперервно у її очі. Зчитуючи всі емоції, що відбилися на її обличчі.

- Я... Я... Я люблю тебе.

Вона промовила зізнання майже пошепки. Але Том чудово все почув.

Цього разу їхній поцілунок назвати пристойним було складно. Вони вчепилися одне в одного. Шалено цілуючись, забуваючи дихати. І не відомо, чим би все це закінчилося, якби їх не перервав нервовий смішок Майкла. Що пролунав зовсім поряд.

Хлоя хотіла відскочити від Тома, але той лише посилив хватку. Не давши цього зробити.

- Радий, що ви у всьому розібралися. Давно пора.

Том кивнув головою.

- А я, як радий.

Хлоя зніяковіла ще більше. Вони підвелися з дивана і підійшли до Майкла ближче.

- Як там Елізабет?

Хлоя дуже хвилювалася за новоспечену подругу.

- Відпочиває.

- І ... Майкл не тягни - Том в очікуванні новин дивився на задоволеного друга

- Я став татком. У мене народився син. Майкл весь світився. - Уявляєш, я тепер тато.

– Вітаємо. Том обійняв щасливого друга.