💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера

Мій найкращий ворог - Ірен Карк

Читаємо онлайн Мій найкращий ворог - Ірен Карк
3

Інга


Підтягнувшись на руках, я вибралася з басейну. Взяла з полиці, що була поруч, рушник і замоталася в махрову тканину. Босяком піднялася до себе в кімнату. Прийнявши душ і одягнувшись, дістала з тумбочки ключі від машини. У гаражі стояла моя красуня Audi. Тато подарував мені її на повноліття.
Вже за двадцять хвилин, я летіла трасою. Трохи зусиль стопи та стрілка спідометра піднялася вгору. Адреналін підскочив. Я обожнюю швидку їзду. Обганяючи одну машину, потім другу, я мчала нічною трасою. Всі машини довкола стали просто мазками. Мене втиснуло в сидіння і повітря вибило з легень! Дорога, швидкість і гучна музика- це все, що мені було зараз потрібно!

«Таємним місцем» називали мисливський будиночок у селі, за сорок кілометрів від міста. Ми завжди їздили туди тільки вдвох. Тато відключав телефон та ми проводили час разом.
Вже незабаром я відчиняла масивні ворота. Загнавши машину на територію, піднялася на сходи і відчинила двері. Поруч із входом була котельня,я підняла язички на лічильнику і загорілося світло, освітлюючи будинок та простір у дворі. Пройшла на кухню і ввімкнула чайник. Поки вода закипала, дістала з шафи улюблену чашку та заварник.
Відчинилися вхідні двері і в будинок увійшов наш сусід дядя Паша, з рушницею на плечі.

-Інга, ти чи що? - На його обличчі засяяла посмішка. - А я дивлюся світло горить, вирішив перевірити хто тут. Ти чого так пізно?

-Доброго дня, дядь Паш.-обняла я його.- Вдома сумно було, ось вирішила сюди приїхати. Ви ж знаєте, як я люблю цей будинок.

- Це так, - насупив він брови,- Приходь завтра, лазню затопимо.До нас онуки на вихідні приїдуть, Костик дорослий став. Одне питає: «Коли Інга приїде?» Він буде радий побачити тебе. Приходь, а? Не треба тобі зараз одній…

-Дякую вам, обов'язково зайду. Я теж дуже скучила.
Зазвичай настирливість людей мене дратувала, але дядько Паша був нам членом сім'ї. Ми часто всі разом ходили на полювання, а потім парились у його лазні. Я була вдячна йому за підтримку та увагу. Але зараз у мене була справа важливіша.

-Дядь Паш, не ображаєтеся, але я піду вже відпочивати. День був важким.

-Звичайно, звичайно, - схаменувся він і пішов у бік дверей. - Ти відпочивай, дочко, а завтра ми тебе чекаємо. Дивись, якщо що потрібно, відразу дзвони і я миттю до тебе.

-Спасибі велике,-я ще раз обійняла його і зачинила вхідні двері. Взяла чашку з чаєм і вмостилася на дивані.
Папа написав «у таємному місці», але не уточнив, де саме сховав флешку. Я озирнулася, прикидаючи де він міг її покласти. Предмет дуже маленький і засунути його можна було в будь-яке місце. Поставивши чашку з незайманим чаєм на журнальний столик, я піднялася і приступила до пошуку. Оглянула камінну полицю, численні вазочки та скриньки. Зазирнула у всі шафки. Нічого не виявивши, піднялася на другий поверх, де розташовувалися наші кімнати. Перевірка цих приміщень зайняла у мене хвилин сорок, я вже почала злитися. Психувала вже і спустилася вниз. Чай давно вже охолонув. Заваривши цього разу вже каву, я з чашкою в руках вийшла на ганок і дістала пачку цигарок. Курити я покинула давно, але останніми днями знову взялася за стару звичку.
Чиркнула запальничкою і мій погляд впав на прибудову до будинку.Ми там зробили щось на зразок закритої тераси. Посередині стояв дубовий стіл, який прикрашав електричний самовар, на стінах було розвішано наші мисливські «трофеї». Великий камін та плита, на якій ми любили готувати у казанах. У кутку стояв сейф із рушницями. Ключі від сейфа були заховані у схованці. У каміні ще давно відвалилася одна цегла, утворивши невеликий простір. Акуратно потягнувши на себе камінь, я просунула руку в отвір. Так і є. Ключі та маленька чорна флешка.
Тепер залишилося вирішити, що з нею робити. Папа сказав «знищити», але якщо я збираюся помститися ублюдку, що вбив його, то мені потрібно знати з чим я матиму справу. Стиснувши в руці маленький прямокутник, я повернулася в будинок. Зачинила двері на ключ і піднялася нагору.
Хоч ми й домовилися забути тут про роботу, але я знала, що тато зберігає тут ноутбук. І вечорами, коли думав, що я сплю, він продовжував працювати. Я ввімкнула гаджет, вставила флешку і почала чекати поки файли завантажаться.
На карті була всього одна папка, відкривши її я дивилася на просто величезну кількість таблиць. Схоже, ніч буде довгою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
Відгуки про книгу Мій найкращий ворог - Ірен Карк (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: