Морок. Повірити у неможливе. - Лія Тан

Не сміло оглянулася. Олександр стояв дуже близько, пригнічений та знервований.

—     Це ви пробачте.

—     Все добре, Олександре. Мені не вистачало вашого мовчання, ерудованості та вихованості. Буду рада якщо ви повернетесь.

—     Дякую! — Здавлено промовив чоловік.

Злата хмикнувши, нарешті посміхнулася, залишивши кабінет начальника безпеки. По дорозі повідомила Сан Санича, що Олександр повертається. На душі стало якось легше, здавалося все знову стало на свої місця.