Мій найкращий ворог - Ірен Карк

Нік

Я сидів широко розставивши ноги і спостерігав як Анжела захоплено смокче мій член.
Останні кілька тижнів видалися пиздець важкими. Ще й цей сука-керуючий набрав шльндр на роботу. Я часто чув останнім часом про те, що ці вівці задовольняють клієнтів прямо у віпках, але коли на власні очі побачив на записах з камер як одну з них натягують двоє в розпал вечора-я реально прихуїв!
Вигнав нахрен усіх того ж вечора, попередньо поговоривши. Виявляється мій керуючий вирішив поверх мого бізнесу свій побудувати. Дівчаток під клієнтів підкладав прямо тут, не відходячи від каси! Забув, сука на кого працює! Розмови з людьми, що проштрафилися, особисто не веду, я в принципі їх не веду. Для цього я маю спеціально навчених людей. Але тут особливий випадок. Людська дурість і недалекоглядність часом навіть смішить. Довелося подати урок, щоб іншим не кортіло. Дав тиждень, щоб повернув усе, що на цьому бізнесі тут заробив і ще двічі стільки зверху. Відправив хлопців доглянути, щоб не спробував втекти. Хай тільки рипнеться, сволота, одразу опиниться в «безвісти зниклих».
Анжела завжди чудово допомагала впоратися з напругою, рот у неї робочий. Але сьогодні вона мене просто дратувала. Поклав їй руку на голову і натиснув, щоб глибше заковтувала. Головка члена вперлася в її горло і вона спробувала забрати мою руку, але мені було похуй. Ще кілька разів повторив і скінчив в її робочий рот, але розрядки не отримав.

-Вільна!-відштовхнув її від себе і підвівся, застібаючи пряжку ременя.

-Нік, тобі сподобалося? Я думала ми продовжимо, я теж хочу розслабитися! - спробувала вона мене обійняти.Різким рухом скинув її наманекюрені пальці з моїх плечей і відповів:

-Мені треба двічі повторювати? Вільна.
Вона ображено надула губи, але швидко ретирувалася з мого кабінету. Походу час її міняти, вона мені вже порядком набридла. Помічницею вона була чудовою, але те, що вже почала охуювати-це факт! Думає, що якщо я останнім часом крім неї не єбу інших баб-це її заслуга. Але по-факту у мене, сука, просто немає часу! Ще й зі смертю Авдєєва проблем побільшало! Строки з постачання горять, а як тепер заміну знайти перевізникам розуму не докладу! Все було збудовано надійно, а зараз пішло піздою!
Задзвонив телефон:

-Блядь! - вилаявся я, адже дзвонив Сідий. Ось цю гниль мені чути зараз найменше хочеться!
Вимкнув звук і схопив зі столу пачку цигарок, але вона виявилася порожньою. Стиснувши порожню пачку в кулаку, запустив у стіну. Доведеться йти в машину, там точно ще одна є. Дорогою набрав Кирила:

-Де тебе носить?-рикнув у трубку.

-Опа ... Сталося чого? - насторожено відповів він. Хоч Кирило і мій друг, але зараз реально бісить!

-А повинно щось трапиться, щоб мій начальник охорони був на робочому місці? - постарався я тримати себе в руках.

-Взагалі-то я вже їду. Ти сам послав мене до Саїда за бабками.

-Блядь, точно. Гаразд ти скоро? - я заплющив очі і стиснув перенісся.

-Якщо не потраплю в пробку, то хвилин сорок, - відповів друг.

-Давай швидше, справ повно. Ще й перегляд цей! От скажи, чому саме я повинен цим займатися? - відкрив машину і взяв з панелі нову пачку.

-Тому, що, друже мій, краще за тебе ніхто не впорається! Новий керуючий буде тільки до кінця тижня, йому потрібно закінчити справи по інших твоїх клубах. Гаразд, я відключаюсь.

Я поклав телефон у кишеню і дістав із пачки сигарету. Прикурив її і відчув, як гіркий дим заповнює легені. Те, що потрібно зараз!
Хотів уже було повернутися до кабінету, але мою увагу привернув рев двигуна. Повернувся на звук і побачив, як на стоянці клубу паркується чорний мотоцикл. За кермом безперечно була дівчина, навіть у такому положенні видно її апетитні форми.
Вона зняла з голови шолом і густе волосся розсипалося по плечах. Ось вона вішає його на ручку байка, перекидає ногу та знімає з себе куртку. Ну так, дівчинка що треба! Чорні лосини обтягують ноги як друга шкіра, пружні сідниці, струнка фігурка і класні цицьки - повний комплект. Правда зріст у неї невеликий. Але я підвис, спостерігаючи за нею.
Вона з сумнівом дивиться на натовп, що зібрався біля клубу, потім поправивши волосся прямує у бік входу. Бачу, що охорона не планує її пропускати, ну так, за моїми вказівками потрапити можуть не всі. Поставив певні критерії. Але побачити цю лялечку ближче все-таки хочеться. Макс швидко глянув на мене і я схвально кивнув.

-Скоро побачимося, дівчинко.- сказав у порожнечу, докурив сигарету і вирушив до кабінету.
Тільки встиг влаштуватися за столом, як двері без стуку відчинилися і влетіла розлючена Анжела.

-Я не зрозуміла, а з якого часу ти схвалюєш персонал один, не порадившись зі мною? - з порога почала вона. - Мені Макс сказав, що ти особисто схвалив якусь пігалицю!

-Анжела,-навмисно ласкаво почав я,- А ти часом не охуіла? Хто дав тобі право без стуку вриватись до кабінету ще й розмовляти зі мною в такому тоні? Взагалі береги поплутала? Я тобі швидко нагадаю твоє місце, віддавши на пару днів своїм хлопцям. Вони зараз саме голодні під час навчання!
З кожною фразою агресії в мені додалося. За час роботи вона навчилася зчитувати мій настрій, опустила голову і спробувала зробити крок у мій бік зі словами:

-Нік, я ж не ...
Але я її зупинив:

-Микита Михайлович! Чи ти забула, як до начальника звертатися треба?

-Микито Михайлович, - відразу виправилася вона. - Вибачте, я просто звикла, що ми все обговорюємо разом, а тут Максим сказав ...

-Все, закінчуй базар!-знову перебив я її, мене вона дратувала вже конкретно. Тепер ще шукати нову помічницю тому, що якщо я ще раз почую її неприємний голос, задушу на місці. Потрібно буде дати Кирилові завдання знайти заміну. ​​- Усі зібралися?

-Так,-тихо відповіла вона,-чекають у залі.
Я підвівся з крісла і попрямував у бік караокезалу. Швидко розгрібу з усім і поїду, ще пара зустрічей попереду.
Різко відчинив двері зали, в якій сиділи дівчата і пройшов усередину. Обвів усіх пильним поглядом. Затримав погляд на дівчині з мотоцикла. Вона сиділа за столиком у дальньому кінці з якоюсь білявкою. Добре, залишимо її на десерт.
Влаштувавшись за столом, заговорив звертаючись до всіх