Зіграємо в сім'ю, сестричко? - Соломія Даймонд
*Мія
Після останньої пари ми з Євою попрямували на пошту, щоб відправити запрошення на мінівечірку мами. Алекс мав якісь справи, тому я вирішила піти з подругою. Єві постійно хтось надзвонював, а вона не брала трубки. Я запитально глянула на неї й вона обернула до мене свій смартфон. На екрані висвітлилось: «Джеремі».
— Чому ти не візьмеш трубки? — поцікавилась я.
— Бо в мене немає жодного бажання з ним розмовляти, — відповіла Єва, знизуючи плечима. В її очах я помітила сум. Між нею та Джеремі явно щось є, хоч вони це й заперечують.
— І як Джеремі Лорен завинив перед тобою? Я думала, що ви вже давно зустрічаєтесь, — призналась я. Вони виглядали неначе закохані.
Ми якраз підійшли до поштового ящика, тому я відкрила свою сумку й кинула всі листи всередину. Надіюсь, що всі запрошені отримають їх вчасно. Єва, мабуть, надіялась, що я відстану від неї, але я так просто не здамся. По ній видно, що їй потрібно виговоритися.
— Пропоную перекусити в одному з кафе, а тоді відправитись на шопінг. Впевнена, що це підніме тобі настрій, — промовила я, беручи Єву під руку, щоб вона часом не втекла від мене.
— Гаразд, — змирилась вона.
Ми замовили собі овочевий суп та морозиво на десерт, бо сьогодні було доволі спекотно й хотілось чогось свіжого. Я ласувала своїм ванільним ріжком, поки Єва задумано дивилась через панорамне вікно.
— Якщо ти зараз же не почнеш їсти свою порцію, то я заберу твоє морозиво й поласую ним сама, — жартома пригрозила я, проте, Єва лише криво мені усміхнулась. Було зрозуміло, що їй зараз не до морозива.
— Єво, що між вами трапилось? Я бачу, що тебе щось тривожить. Ми знайомі не дуже давно, але ти можеш мені довіряти. Я нікому нічого не розповім, але з радістю вислухаю тебе й постараюсь допомогти хоча б порадою, — щиро промовила я, поклавши свою руку поверх її. Вона натягнуто посміхнулась мені, роздумуючи над чимось.
— Наші з Джеремі стосунки схожі на американські гірки. Знаєш, я закохана в нього з самого дитинства. Мабуть, ще від того моменту, коли ми з ним вперше каталися на гойдалці в саді Лоренів. Проте, він ніколи не сприймав мене як потенційну дівчину, лише як подругу сестри. Для нього я завжди була маленькою дівчинкою, з якою його можуть пов’язувати лише дружні відносини. Я думала, що після від’їзду Лоренів я забуду про нього, але навіть довга розлука нічого не змінила. Коли знову зустріла його, то моє серце почало битись сильніше. Я пробувала протистояти власним почуттям, але нічого не вийшло. Джей теж вже більше не бачив в мені тієї маленької дівчинки, яка любила гратись з ним в хованки та разом малювати динозаврів. Проте, він не одразу це визнав. Нас поєднали сварки й декілька гарячих поцілунків, коли ми обоє плювали на власні заборони. В кінці він сказав, що нічого не вийде й він не хоче, щоб Евеліна потім розривалась між мною та ним, якщо ми розстанемось. Я б теж цього не хотіла, але вчора я побачила його з іншою в клубі. Вони цілувалися й він виглядав доволі щасливим. Коли побачив мене, то спробував наздогнати, але я втекла. Знаєш, я справді думала, що він щось відчуває до мене й не хоче зіпсувати стосунки з Елею, але виявляється, що це все була якась дешева відмазка й він просто позбувся мене. Стало так боляче… — Єва не витримала й з її очей покотилися сльози. Я підсунулась до неї ближче й міцно її обійняла.
— Але ти все ще кохаєш його, тому тобі так боляче. — Подруга схвально кивнула на мої слова. — І скільки разів він вже дзвонив тобі?
— Близько 30 сьогодні й стільки ж вчора. В соціальних мережах я його заблокувала, — призналась Єва.
— Це серйозно. Можливо, вам таки слід поговорити? — запропонувала я.
— А який сенс в наших розмовах? Думаю, що він вже сказав все, що хотів. Більше я не хочу чути. Він сам відмовився від мене.
— Але ти не готова відмовитись від нього! — зауважила я.
— Це вже мої проблеми, бо йому на мене байдуже. Він вже знайшов мені заміну.
— Якби йому було байдуже, то він би не надзвонював тобі. Можливо, все не настільки очевидно, як тобі здається? — Єва витерла сльози й поклала голову мені на плече.
— Можливо й так, але зараз я не маю жодного бажання з ним розмовляти, тому що він зробив мені боляче. — В чомусь вона таки мала рацію, тому що зараз їхня розмова могла ще більше все ускладнити.
— Гаразд, це твій вибір, але тоді ми можемо зробити дещо інше…
— І що саме? — В очах Єви я нарешті побачила зацікавленість.
— Ми можемо влаштувати Джею провідувати й дізнатись чи справді він закоханий в тебе, — запропонувала я.
— І як ми це зробимо?
Я відклала своє морозиво й почала все пояснювати все подрузі. Вона уважно слухала мене й вносила корективи в наш план «ПДЛ» або повністю «Перевірка Джеремі Лорена». Як ви зрозуміли, з назвою ми довго не заморожувались, тим паче, що суть полягала в іншому. В кінцевому результаті ми все продумали до найменших деталей та відправились на шопінг. Вже через декілька годин Єва почувала себе набагато краще. Її настрій покращився і я вважаю це невеличкою перемогою.
— Спасибі тобі, Міє. Наша зустріч пішла мені на користь, — промовила Єва, а тоді відклала свої пакети в бік та міцно мене обійняла.
— Коли він побачить тебе в тій шикарній атласній сукні, то не зможе встояти. Ти в ній просто незрівнянна, — сказала я, підморгуючи.
— Спасибі. Надіюсь, що все вдасться. — Я схвально кивнула.
Наші таксі приїхали, тому ми ще раз обійнялися на прощання й поїхали додому.
Алекс зустрів мене біля порогу. Здається, він куховарив, тому що від нього приємно пахло якоюсь випічкою. Він витер руки об рушник, що висів на його лікті й міцно мене обійняв. Я поцілувала його в щоку й відсторонилася. Мій хлопець одразу почав заглядати в мої пакети, але я закрила їх від нього.
— Ти щось приховуєш від мене? — запитав Алекс, прискіпливо оглядаючи мене з ніг до голови.
— Всього лише мій образ на вечірку. Не хочу, щоб ти побачив його завчасно, — з хитринкою відповіла я. Трішечки інтриги нам не завадить.
