Чорнобильська комедія - Сергій Вікторович Мирний
ЛЮБА: Ой… (сковтує) Ой… ти ж… ой (сковтує) уже з Чорнобиля — ой!., повернувся! А говорили… (сковтує) ой! що ти… ой!., (нарешті придумала) будеш там дуже довго!
СЕРГІЙ: Чутки були перебільшені.
ЛЮБА: Ой… (ковтає) Ой! (ковтає) Ой! І яка там ситуація?
СЕРГІЙ: Значно краще. Ой.
ЛЮБА: Ой… (ковтає) Тобто?
СЕРГІЙ: Тобто (широко посміхається) «там добре, де нас нема»… Слухай, Люб, там з моєї військової частини повинен на роботу лист прийти — «Керівництву»… Зроби так, щоб він прямо до мене потрапив, а?
ЛЮБА: Ой… (сковтує) Були неприємності? На роботу напишуть[29]?
СЕРГІЙ (жартує): По-дя-ка… Ой. (виразно дивиться на неї) За Чорнобиль — усім же подяки пишуть, правда?
…Військовим табором, залитим сонцем, у широкому проході між наметів — іде Сергій: бувалий, тертий, битий командир взводу чорнобильської радіаційної розвідки. Стирчить з кепі перо сойки. Всі його знають, і він тут знає всіх… Лине з репродукторів тонізуюча музика ModernTalking. З намету вигулькує молодий капітан — командир іншої роти розвідки.
МОЛОДИЙ КАПІТАН (здивований): Ти ще тут?! (жартує) Особовий склад собою опромінюєш?! (дружньо потискають руки) А мені казали, ти на розвідці вчора 25 рентген набрав — і — привіт!
СЕРГІЙ: На розвідці — набрав. А в таборі — ще ні…
МОЛОДИЙ КАПІТАН (здивовано): Тобто?
СЕРГІЙ (з прикрістю): У мене більше 25-ти вийшло…
МОЛОДИЙ КАПІТАН (розуміюче): A-а, чорт! І начальство тепер…
Над табором — мажорна, тонізуюча музика Modern Talking.
У порожній, прохолодній Ленкімнаті — ротний командир Сергія вперше упріває над журналом доз. Невміло розбирається, гортає сторінки…
Перед ним стоять «струнко» два розвідники-новачки.
РОТНИЙ (не піднімаючи голови від журналу): Водій хто?
ВОДІЙ: Я.
РОТНИЙ (до другого бійця): А ти був дозиметристом екіпажу?
ЛІТНІЙ ДОЗИМЕТРИСТ: Так точно.
РОТНИЙ (зраділо — зметикував!): A-а! А він же командир екіпажу! Значить, з машини не вилазив! А в бронику рівень у 3 рази менше зовнішнього!! Ділимо його дозу за вчора на 3 — і нема вже в нього не те що переопромінення, а йому ще й до 25 рентген — ого-го-го! Він у мене в таборі ще Родіне послужить! Я йому останній рентген на 50 діб розтягну — по 20 мілірентген — «0,02 р» — за день! Він і мене ще тут переслужить, шустрий такий! (щасливо потирає короткопалі руки) Точно ж? (дозиметристу) Ти ж сам міряв!
ЛІТНІЙ ДОЗИМЕТРИСТ: Нікак нєт. Ми удвох вилазили, він мені маршрут, точки показував… А де рівні вище були — там узагалі сам вилазив, я тільки зверху дивився… Сказав: «Ти придивляйсь поки. Точки запам’ятовуй. А то будеш на високих рівнях з приладом возитись, зайвий час опромінюватись»…
ВОДІЙ: Так точно. Він сам вилазив, міряв…
З репродукторів звучить мажорна, тонізуюча музика ModernTalking…
РОТНИЙ (винувато доповідає начальнику штабу): Товариш майор… Він сам вилазив, міряв…
Звучить мажорна, тонізуюча музика ModernTalking…
НАЧАЛЬНИК ШТАБУ (з досадою доповідає комбату): Товариш полковник… Він сам міряв, вилазив з БРДМа…
Мажорна, тонізуюча музика ModernTalking…
Пауза. Думають…
…Ротний-капітан…
…Начштабу-майор…
…Комбат-підполковник…
Над табором — мажорна, тонізуюча музика ModernTalking.
Сергій входить до намету штабу свого батальйону. Від подиву зупиняється: «Ого!»
Такого натовпу тут ніколи не бувало! — офіцери
