Молоко з медом - Іоанна Ягелло
— Наталіє, — промовив він. — Боже мій, ходімо кудись, чому нам немає куди піти?
— Перестань. Куди нам іти?
— Послухай, не думай про мене погано. Я знаю, що Лінка точно тобі наговорила…
— Може й так. То тепер ти розкажи.
— Окей, я не завжди поводився порядно. Вона мене страшенно дістала. Розумієш, Лінка не хотіла зі мною співпрацювати, відразу планувала все своє… Але я не поганий…
Наталія закрила йому вуста поцілунком.
— Не думай, — щось його мов штовхало, примушувало говорити, не припиняти цієї розмови, щоб пояснити їй. — Що я тільки… що мені йдеться лише про… я… здається… закохався в тебе.
Запала тиша. Він чекав, що Наталія щось скаже, але дівчина мовчала.
То вона… вона його не любить? Це тільки його почуття? Лише його?
— Ходімо вже, — тільки й мовила Наталія. — Я змерзла.
І вони пішли. Азор — додому. А Наталія — до Лінки.
— Слухай, — видихнула вона просто з порога. — Я цілувалася з Азором.
— Ти що! Ні, не вірю, — відповіла Лінка. — Господи, дай спокій, він жахлива людина!
— Ну, не знаю. Схоже, він у мене закохався. І мені теж здається… Ну, розумієш, він хороший…
— Хороший? Гівнюк, а не хороший. Він прикидався іншою людиною, писав мені на блозі огидні пости, весь час заздрив, розумієш, він завжди хоче бути першим. Зузу мало не до божевілля довів…
— Та я розумію. Але це сильніше за мене. Знаєш, із Марціном у мене ніколи не було так.
— Як?
— Ну, так. Слухай, кожна клітина мого тіла каже, що це саме він…
— Ну, то переспи з ним і забудь, до біса!
— Ти ж знаєш, що я ніколи ні з ким не була. І це вперше відчуваю щось таке!
Лінка зітхнула. Вона б воліла, аби це був хтось інший. Не Азор, хай йому чорт! Але що тут удієш? Будь-які посади будуть марними, і вона це добре знала. Лінка не збиралася переконувати подругу. Можна хіба сподіватися, що в неї це минеться. Азор залишиться таким, як і був, він точно не зміниться. А Наталія… Вона ж сильна. Мабуть, зможе розчавити його як комара. Якби ж то! Ось, як би мало бути! Він має в неї закохатися, а вона його покине! Прожене, як собаку!
Цікаво, що до Азора Лінка відчувала таку ненависть. Набагато сильнішу, ніж до будь-кого іншого. Навіть до Адріана. А це ж його вона б мала ненавидіти.
— Ти маєш записатися до школи для вагітних, — сказала їй увечері мама.
— До школи для вагітних? А це точно обов’язково?
— Тобі це знадобиться. Ось, я переписала для тебе номери телефонів.
— Мамо… Нам і так бракує грошей. А тут ще й ця школа для вагітних?
— Це відшкодовує Національний фонд охорони здоров’я. Тобто платити не потрібно.
Лінка зателефонувала за кількома номерами, нехай уже. Але в школах або не було місць, або заняття відбувалися в незручний час. Зрештою вона знайшла школу на вулиці Мадалінського, на Мокотові. Не дуже далеко, можна доїхати трамваєм. Лінка записалася. Нехай! А тоді зайшла в групу. Лаура народила! Їй таки зробили кесарів розтин. Хух, пощастило, у неї вже все позаду!
Грудень
З мобільного додатка для вагітних
27-й тиждень вагітності
Помело, 900 грамів, 36 см
Дитина має брови й вії, відростає волосся. Мозок розвивається, формуються звивини. Більшість часу малюк спить (близько 15 годин на добу).
28-й тиждень вагітності
Кабачок, 950 грамів, 37 см
Легені дитини починають виробляти спеціальну речовину, сурфактант, необхідний для процесу дихання. У животі робиться дедалі тісніше, міміка маляти стає чимраз виразнішою, з’являється активна фаза сну.
29-й тиждень вагітності
Пекінська капустина, 1,05 кг, 38 см
Малюк уже бачить сни й відчуває біль. Дитина активно накопичує жирову тканину. Ти можеш відчувати, як дитина активно штовхається. На цьому етапі швидко росте голова й збільшується мозок.
30-й тиждень вагітності
Салат «айсберг», 1,25 кг, 40 см
Мозок переймає функцію регулювання температури тіла, кістковий мозок починає виробляти еритроцити, дитина швидко набирає вагу, навіть до 200 грамів на тиждень.
31-й тиждень вагітності
Диня-канталупа, 1,5 кг, 41 см
Дитина змінює положення із сідничного на головне. Вага зростає, шкіра починає напинатися. Приготуй речі, які візьмеш із собою до пологового будинку.
Коли Лінка ввійшла до школи для вагітних у лікарні на Мадалінського, їй відразу зробилося ніяково. У залі вже було шість пар: жінки на великих термінах вагітності та їхні чоловіки чи партнери. І тільки вона була сама. Блін. Про це вона й не подумала. Лінка не переймалася цим занадто, та коли почалися парні вправи — ледь не розплакалася. «У першому періоді пологів масажуємо дружині спину… Рахуємо перейми. Будь ласка, одна особа із секундоміром, це чоловік, а дружина дихає… так, це перейми. Коли вони минають, треба розслабитися. Займіться дружиною».
Блі-і-ін. З неї досить. Немає в неї жодного чоловіка, який би нею зайнявся. Вправи з Лінкою виконувала акушерка, але це було не одне й те саме. Лінка відчувала приниження.
— І як усе було? — запиталася мама, коли Лінка повернулася.
— Жахливо, — лише тут Лінка дозволила собі розплакатися. — Усі дівчата із чоловіками. Тільки я сама.
— Я піду з тобою наступного разу, гаразд? — сказала мама. — Зрештою… мабуть, я буду з тобою під час пологів, хіба ні?
— Мабуть, що так? — відповіла Лінка. — Хто ж іще?
Ні, вона нізащо не хотіла бути самою.
Наталія не знаходила собі місця. Так страшенно за ним сумувала. Того разу вони з Азором розсталися в парку, він без кінця до неї писав, а вона знала, чого прагне. От тільки як усе це влаштувати? А може…
«Може, прогуляємо школу? — написала вона йому. — І завітаєш до мене на каву, та?»
«Завтра?»
«Так, — відповіла Наталія. — Завтра».
Зрештою, мама йшла на роботу. Хата була вільна. А вона хотіла… Зрозуміло, чого саме. І відчувала, що це добре. Що це нарешті має статися. Пішла до «Россманна» й купила презервативи, бо ніколи не знаєш… Вона не збиралася опинитися в Лінчиній ситуації. Оце вже ні, вона подбає, щоб усе було безпечно.
Уранці встала, ніби до школи, помила голову, поголила ноги й
