Я, ти, наша ненависть - Ельма Кіраз

Минулого разу, коли Марта тут була, то ніжність і ласки Дмитра зводили її з розуму. Ніч, яку вони провели востаннє вдвох могла бути незабутньою. Але зараз тіло дівчини було наче наелектризовано. І коли Дмитро поцілував її в оголене плече, вона сіпнулась і накрилась ковдрою по вуха. 

— Не зрозумів… що таке? — здивовано спитав чоловік.

— Я втомилась. Болить голова. Нічого не хочу, — пробурмотіла Марта.

— Що? Невже ти зараз мене хочеш відшити такою банальщиною?

— А що мене справді не може щось боліти? — Марта косо подивилась на нього через плече і відвернула голову назад.

— Люба, що сталося, — він провів пальцями по її волоссю і цей жест дівчина ледь витримала.

— Нічого. Я просто хочу спати, насправді дуже втомлена.

— Так що може бути кращим, ніж…

— Я сказала досить! — вона крикнула і різко сіла на ліжку.

— Що з тобою… — Дмтро дивився на неї переляканими очима.

Марта лиш з якоюсь огидою кинула погляд на чоловіка, а потім одягнувши халат, пішла зі спальні до вітальні. Сівши в темряві на диван, дівчина сховала обличчя у долонях, впершись ліктями об коліна. Вперше в житті їй шалено хотілось плакати. Вперше в житті всередині щось так сильно пекло, що не давало сили зробити вдих. Якісь незрозумілі емоції наринули на дівчину і у неї вже не було сили їм протистояти.

— Марто, що сталося? Ти нічого не хочеш мені сказати? — Дмитро зʼявився у вітальні і так само не вмикав світла.

— Ні, — вона шморгнула носом і відвернула обличчя до вікна, — все нормально.

— Як же нормально, якщо ти плачеш. Втекла від мене… я якось тебе образив? Зробив щось не так? — він присів біля дівчини і поклав долоні їй на коліна.

— Ні…— простогнала Марта і поклала свої руки на його, — я більше так не можу…

— Що таке? — Дмитро намагався зловити її погляд і для цього поклав дололю на щоку.

— Я… я… — заїкаючись, почала говорити дівчина, — ми… — вона підірвалась з місця і підійшла до великого вікна, за яким не було нічого, лише темний ліс та місячне світло. Витираючи сльози, Марта продовжила, — ми не можемо бути разом.

— Що? — принснув сміхом Дмитро, — ти це зараз жартуєш, правда?

— Ні, — крижаним тоном відповіла дівчина.

— Як же!? — чоловік розізлився і пішов увімкнути світло, щоб бачити кохану, — що це все означає?

— Означає, що ми не можемо бути разом. Що тут незрозумілого? — у неї знов потекли сльози.

— З якого це дива? Я щось не можу зрозуміти.

— А хіба треба розуміти? — врешті Марта повернулась заплаканою до Дмитра, — давай завершимо все на хорошій ноті, — вона хотіла пройти повз, але чоловік зупинив її.

— Стій-стій, — він тримав її вище ліктя, — ти хочеш отак просто втекти? Нічого не пояснити? І все-таки мені здається, що ти просто розігруєш мене.

— Для чого? — беземоційно запитала Марта.

— Ну бо… — Дмитро задумався, — я так довго намагався привернути твою увагу, а коли нарешті це зробив, ти так само довго вагалася. І коли нарешті у нас все вийшло, я з тобою став такий щасливий ти хочеш все закінчити?

— Ти щасливий… а я? Ти питав мене чи щаслива я?

— Для чого ж тоді ти на все це погоджувалась?

— А хіба ти давав мені шанс!? — крикнула дівчина, — постійно навʼязував себе і свою увагу.

— Ти серйозно? — Дмитро зробив великі очі.

— У мене був складний період, я розлучалась… а тут зʼявився ти. Я не хотіла ніяких стосунків з тобою через Риту, але потім… 

— Що? Потім… що? — чоловік почав нервувати.

— Я боролась сама з собою. Але врешті мені захотілося відчути, як це, коли тебе кохає такий чоловік, як ти. Захотілось почуттів. Я хотіла якось змінити своє життя в кращий бік.

— Так і ти це зробила, — Дмитро схвильовано взяв Марту за руки, — я обіцяю тобі, що ти будеш щасливою. 

— Але я не кохаю тебе, — вона забрала руки і сховала їх за спину, — не кохаю і не зможу покохати. Ніколи.

— Чому? — тихо спитав Дмитро.

— Я-я…я думала, що зможу. Думала, але… Ти зробив дуже неприємну річ для мене. Я до останнього сподівалась, що ти не опустишся до такого, а ти…

— Це ти зараз про свого колишнього? — істерично засміявся чоловік, — чого ж я зразу про це не подумав.

Марта промовчала, лише уважно вдивляючись Дмитру в очі. Вона почувала себе жахливо. Але водночас якась легкість зʼявилась в душі, ніби вона зробила те, про що не наважувалась все життя. Дмитро зціпив губи і теж просто дивився на Марту. Він не міг до кінця усвідомити, що саме зараз відбувається. Так сильно ця дівчина запала йому в серце, він вже збудував в своїй голові мільйон планів на життя. Коли вона погодилась бути з ним, то навіть не міг декілька днів у це повірити. А тепер вона просто йде. Каже, що він розчарував її. Можливо…

— Я помічала за тобою неприязнь до Назара. Але думала, може це спочатку лише мені здається. Але ти звільнив його… він так мріяв про цю роботу, так чекав на підвищення. Я впевнена, важко працював для цього. А ти з дурної ревності зіпсував йому життя.

— То ти захищаєш його? — відверто здивувався Дмитро, — я просто не вірю своїм вухам.

— Що тут дивного? — вона схрестила руки на грудях.

— Тому що він відвертий невдаха. Не розумію, як ви могли бути разом. І тепер, коли ти могла отримати життя, на яке точоно заслуговуєш, знову вертаєшся назад? 

— Щойно ти сам дав відповідь на власне питання. Знову принижуєш Назара.

— Марто, послухай…

— Досить! — вона відійшла, — це вже все. Я йду. Проводжати мене не треба.

Дівчина швидко пішла одягатися і викликала таксі. Виходячи з будинку, вона навіть не глянула на Дмтитра. Він же зробив так само. Відкорковуючи пляшку міцного алкоголю, чоловік дивився у вікно. Так як вже було пізно, то авто прибуло швидко. Сидячи в теплій автівці, Марта на секунду спіймала себе на думці, що їй шкода Дмитра. Але потім зрозуміла, що весь час, який вони проводили разом, вона не почувала себе вільно. Хай би як їй добре з ним не було, повністю розслабитись дівчина не могла. Так, він вродливий і багатий, але хіба це так важливо, якщо не можеш повністю відкрити свої почуття та показати всі емоції. Зайшовши до квартири, Марта навіть не вмикала світло. Навпомацки в темряві роздяглась і залізла під холодну ковдру. Спочатку її трусило, але чи то від холоду, чи від емоцій. Але Марта була такою виснаженою, що відразу заснула. Наступного дня до неї переїжджала Рита, але сестру дівчина зустрічала в халаті та з неохайним пучком на голові.