Комедії - Арістофан
Коли б ти хутче, замість свідків кликати,
1440 Купив пов'язку, — більше було б користі».
Позовник
Глузуй, знущайся, поки в суд не кликали!
(Виходить).
Бделіклеон
(до Філоклеона)
Деметрою клянуся, тут не лишишся!
Візьму, на плечі скину…
Філоклеон
Ну, та й що?
Бделіклеон
Та й що?
Та й віднесу додому, бо, як бачу я,
Не вистачить і свідків для позовників.
Філоклеон
Езопа раз дельфійці…
Бделіклеон
Я начхав на це!
Філоклеон
Обмовили, що келех, мов, у храмі взяв,
Тоді він і повів їм, як-то жук, було…
Бделіклеон
З жуками тими пропади ти пропадом!
(Бере батька на плечі й виносить).
СТРОФА VII
Перша половина хору
1450 на твіи талан заздрять усі.
Зустрів ти щастя, діду!
Минувся злиднів час, турбот,
І ти пізнав світле життя.
Тепер тебе потягне
На легкий хліб, ситий шматок.
А може, ні! Може, й не так?
Нелегко нам збутися вад,
Що в нас ввійшли з кров'ю батьків.
Проте і так часто бува,
1460 що добрий вплив інших людей
Переміняє вдачу в нас.
АНТИСТРОФА VII
Друга половина хору
Тобі хвала, шана тобі
Від нас і всіх, хто мудрий.
За те, що ти — батькові друг,
За розум твій славим тебе,
Філоклеона сину!
Такі, як ти, де вони є?
Ласкава річ, чемність твоя
До тебе всіх ваблять серця.
1470 Ти добре знав, що ти робив,
Коли ставав з батьком на прю.
Одна мета в тебе була:
Щоб твій старий спокійно жив!
ЕКСОД
Ксантій
(вбігає)
О Діонісе, от діла нечувані!
В господу нашу демон прикотив якийсь!
Старий господар довго пив та й пив вино,
А опісля, зачувши флейту, так зрадів,
Що цілу ніч танцює безперестанку
Давно забуті танці, ще Феспідові,
1480 Трагіків сучасних називаючи
Сміттям і дрантям, кличе на змагання їх.
З'являється Філоклеон, украй п'яний.
Філоклеон
(співає)
«Хто це тут біля брами надвірної сів?»
Ксантій
От іде вже, іде наше лихо сюди!
Філоклеон
Відчиняйтесь, запори, спадайте, замки,
Розпочався танець!
(Танцює).
Ксантій
Розпочалися дурощі, краще скажи!
Філоклеон
(танцюючи)
У швидких поворотах звивається стан,
Роздимаючись, ніздрі шумлять, аж ревуть,
Затріщали хребці!
Ксантій
Чемериці напийсь!
Філоклеон
(танцюючи)
1490 І біснується Фрініх, мов півень який…
Ксантій
Ти зачепиш мене!
Філоклеон
(танцюючи)
До небес підкидаючи стегна!
Ксантій
Роззявляється зад…
Філоклеон
(танцюючи)
За собою дивись!
І так легко, так вільно всі члени у нас
Обертаються в чашках суглобів.
Входить Бделіклеон.
Філоклеон
Що, гарно?
Бделіклеон
Препогано! Ти збезумився.
Філоклеон
Стривай, от зараз викличу суперників!
Гей, вийди, хто з трагедів за танцівника
Себе вважає, — будемо змагатися!
1500 Ну; є охочі чи нема?
Входить 1-й танцюрист.
Бделіклеон
Один лише.
Філоклеон
Хто ж він, нещасний?
Бделіклеон
Хто він? Середущий син
Каркіна-рака.
Філоклеон
Ну, цього я вмить ковтну!
На місці «танцем кулака» вколошкаю, —
Цього не тямить зовсім він.
Виходить 2-й танцюрист.
Бделіклеон
Нещасний ти!
Дивися, другий рачок наближається,
Брат першого.
Філоклеон
Чудово! Буде закуска!
Виходить 3-й танцюрист.
Бделіклеон
О Зевсе! Що це? Ось і знову рак повзе!
І це вже третій із синів Каркінових!
Філоклеон
Та що це, справді? Краб чи павучок якийсь?
Бделіклеон
1510 А це таке дрібненьке раченя, воно
За всіх найменше. Пише все трагедії.
Філоклеон
Щасливий ти, Каркіне, дітьми! Глянь лише:
Пташата сунуть цілою навалою!
Ну що ж, іду я з ними позмагатися.
А ти до них підливу приготуй мені.
Танець.
Корифей
Відійдімо ж і осторонь станьмо усі!
Поступімо танцюючим місця,
Щоб вони без завади стрибати могли
і в переверти йти перед нами.
СТРОФА VIII
Перша половина хору
Виходьте, уславлені діти
Водяного бога!
1520 Веселі скачіть по піску,
Там, де хлюпає моря прибій,
Рачаче поріддя!
АНТИСТРОФА VIII
Друга половина хору
Стрибайте, вертіться чимдуж!
Як бувало Фрініх,
Брикайте; нехай глядачі,
Побачивши ноги вгорі,
Охкають і стогнуть!
Хор
Крутись, виступаючи влад,
в живіт руками бийся,
До неба стопу підкидай,
вертись, немов та дзиґа!
1530 Великий правитель морів,
сам рачий батько лізе,
Потрійним нащадком своїм
пишається, щасливий.
(До танцюристів).
Як любите нас, то тепер
веселим хороводом
За двері хутчій проведіть!
Ще досі не бувало,
Щоб хор комедійних співців
з орхестри вийшов з танцем.
Хор і актори, танцюючи, покидають сцену.
МИР
ДІЙОВІ ОСОБИ
Трігей, виноградар.
Перший раб Трігея.
Другий раб Трігея.
Дівчинка, дочка Трігея.
Гермес, бог винаходів і торгівлі.
Полемос, бог війни.
Пострах, слуга Полемоса.
Гієрокл, віщун.
Зброяр.
Коваль.
Син Ламаха.
Син Клеоніма.
Корифей хору.
Торгівці зброєю.
Хор хліборобів.
Особи без слів
богиня Миру та її подруги —
Достача і Веселість
ПРОЛОГ
У дворі, перед домом виноградаря Трігея, двоє рабів готують їжу для жука-гнойовика.
Перший раб
Давай, давай жукові тих плескачиків!
Другий раб
Ось на, припрошуй гнояка триклятого!
Солодших страв до скону хай не нюхає!
Перший раб
Подай ще коржик із лайна ослячого!
Другий раб
Встигай лиш брати. Гей, та що це діється?
Вже й ті змолов?
Перший раб
Аякже! він ще й нас готов, —
Клянуся Зевсом, — перем'яти лапами.
Отож вимішуй туго та й ліпи мерщій.
Другий раб
О гноярі, благаю, пособіть мені!
10 Не дайте задихнутись в тому смороді!
Перший раб
Тепер ліпи з посліду від розпусника —
Хлопчини: попоївши, хоче ласощів.
Другий раб
Ось на.
(До глядачів).
Єдина в цій роботі вигода:
Не скажуть, що при кухні дещо й сам лизну.
Перший раб
Ой-ой! Давай, давай же! Ще і ще давай!
І ще замішуй!
Другий раб
Годі. У гноївці тій,
Клянуся Аполлоном, я втоплюсь-таки.
Перший раб
А що, коли корито притягти йому?
Другий раб
Та хай вам грець! Ізгиньте — він і ти за ним!
(До глядачів).
20 Чи хтось, бува, не знає, у кого б мені
Купить такого носа, щоб дірок не мав?
Ото робота! Краще вже на муки йти,
Ніж готувати їжу цьому виродку.
Свиня чи то собака, як нагидить хто, —
Зжеруть одразу. Він же, гнойовик отой,
То їсть, то крутить
