Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію - Ерленд Лу
Компост, подумав я. Навесні багато хто починає думати про компост. Я в самій гущі цього запаху, тому не можу про нього не думати. Люди звозять сюди своє садове сміття, а забирають землю, хороший перегній, що вийшов з торішнього сміття, це кругообіг і кругообертання, не вічний, аж ніяк не вічний, проте існує все ж кругообіг, який продовжуватиметься і в найближчому майбутньому. Рослини в саду обрізають і все зрізане звозять сюди, тут це перетворюється на землю, яка знову потрапляє в сад, і на ній знову щось виростає, щоб знову перетворитися на землю. Так би мовити, із землі — в землю. Весна — найщиріша пора року і найбільш незрозуміла, адже хто знає, що з’явиться на поверхні, коли зійде сніг, перетворившись на воду, — всяке може з’явитися. Весна все змінює, а сьогодні я опинився у самому центрі; навколо мене ніч і весна, і от я в самому центрі. Я прихопив із собою ліхтар, який кріпиться на голові, це дозволяє писати, інакше час буде тягнутися нудно і довго, поки ти, залізши в спальний мішок, чекаєш, коли, нарешті, певна людина прийде на роботу. Я роблю деякі замітки про Фінляндію. Про фінські ліси. Мені раптом згадалося, що у Фінляндії багато лісів. Там мало перепадів висоти і багато лісу. Одвічне прагнення природи привести все до плаского стану втілилося тут більшою мірою, ніж у багатьох інших країнах, записую я для пам’яті. Плоска рівнина і ліси, — отже, ідеальна країна для тих відпочиваючих, які люблять рівнинність і ліс. Якщо, наприклад, ви не раз проводили відпустку в Данії, а хто ж туди не їздив — усі норвежці їздили, особливо ті, у кого маленькі діти, тому що в Данії до дітей особливе ставлення, і взагалі там добре; так-от, якщо ви не раз там бували і зрозуміли, що вам подобається рівнина і не вистачає лише лісу, тоді Фінляндія для вас — ідеальне альтернативне рішення, записую я.
Всі, кого вабить у рівнинні ліси, спокійно можуть обрати Фінляндію, продовжую я далі, вони не будуть розчаровані. У Фінляндії ростуть усі основні породи хвойних дерев — ялина, наприклад, і благородна ялина, модрина і сосна, а крім того, там є дрізд, і чижик, і шпак, про яких я згадував вище в іншому контексті, записую я із задоволенням, тому що, як мені здається, доречно вставляючи в різних місцях брошури пасажі про пташок, я впливаю на свідомому чи підсвідомому рівні на прихованого в душі читача любителя пташок, вони будуть миготіти, як миттєві спалахи: майнули пташки — і нема, знову майнули і знову немає, навіть не встигнеш помітити, звідки що взялося, та чомусь раптом піймаєш себе на тому, що ти сповнений любові до птахів; а вся справа у технології реклами та маркетингу в їх найцинічнішому прояві, думаю я, сидячи в своєму спальному мішку, і це вже межує зі зловмисним використанням можливостей, властивих засобам масової інформації, та якщо вже я володію цими можливостями, то чому б мені не скористатися ними на всю котушку, як користуються всі інші; і цей прийом миготливих коротких вставок про пташок, який я застосовую, нічим не відрізняється від того, який був застосований у кліпі гурту «Пінк Флойд» «The Wall»,[9] де повторюється вставний кадр із зображенням страхітливої голови, що нагадує череп: лише один кадр, що мигтить зі швидкістю однієї двадцять четвертої частки секунди, тому що кінострічка, як мені розповідали в університеті, крутиться зі швидкістю двадцять чотири кадри в секунду — до речі, у відеофільмах у секунду проходять двадцять п’ять кадрів, — та чорт з ним, з відео, я зараз кажу про кіно; стрічка кадр за кадром прокручується через проекційний апарат за допомогою хитрої штуковини, яка називається мальтійським хрестом: він подає один кадр, потім стоп, подає наступний — і стоп, тому насправді в проміжках між кадрами ми бачимо суцільну темряву, але наш мозок цього не помічає, а кажуть же, що наш мозок — найточніший інструмент, та, вочевидь, це неправда, якщо його може обдурити мальтійський хрест, тоді як мозок сам заповнює світлом і кольором мигаючі проміжки темряви, а на одному з кадрів у пінкфлойдівському кліпі «The Wall» показана огидна голова, подібно до того, як один чи два кадри в моїй брошурі показують пташок, твоя свідомість не встигає їх реєструвати, але мозок сприймає і передає імпульс у ту частину кори, яка любить птахів відтоді, як люди і птахи вперше подружилися одне з одним і ця дружба стала для них необхідною умовою виживання; дурненький, та все ж щасливий час, коли все ще не потекло, як тепер, коли багато чого міцно стояло на місці, коли вода не підступала так близько, ідеальний час; можливо, найкращий з усіх часів, записую я.
Грошова одиниця Фінляндії — марка, записую я згодом. І врахуйте, що фінська і німецька марка — це не одне і те саме, роблю я наступну помітку, це стане вам у нагоді, коли перед від’їздом ви мінятимете гроші. Подбайте про те, щоб запастися в дорогу фінськими, а не німецькими марками, бо німецькі — це не те, що вам буде потрібно у Фінляндії. Тут мимоволі виникає бажання розкритикувати фінів за ту бідність уяви, з якою вони здерли з німців назву своїх грошей, але не варто, відзначаю я з цього приводу, не нам кидати камінці у їхній город, адже наші крони теж не чисто норвезький винахід; є багато країн, де також користуються кронами, причому
