Уран - Микола Якович Зарудний

Прилітають...

«Кру, кру»,— над самою головою Сашка Мостового, у синьому піднебессі пролітав чорний ключ...

Сашко провів їх поглядом, а може, тільки останньою думкою й упав на теплу сиру землю, в смерть...

* * *

Поховали Олександра Мостового на Видубі. Так побажала Галина, бо збиралася переїхати в стару батьківську хату.

Насипали високу могилу, і на ній чорним полум'ям мармуру рветься в синє небо пам'ятник.

Шумлять пружні вітри, б'ється десь внизу в береги Русавське море, цвітуть у Сосонці сади, й двигтить земля від гуркоту машин, що вгризаються відвалами бульдозерів і ковшами екскаваторів в її надра.

Вгризаються люди напругою мислі і м'язів, щоб добути з Видубецьких гір сріблясту руду, яку на «Факелі» й у Сосонці називають усі просто ураном...

Тягнуться до сонця квіти на могилі Сашка Мостового, зеленіє трава — люди завжди прагнуть ствердити чимось живим свою перевагу над смертю. І тому галасують на вулицях і в сквериках Видуба діти, їздить на своїй лінійці полями зажурений Ничипір Сніп і вечорами співають дівчата.

Життя...

* * *

Вранці вийшла газета зі звітом про пленум райкому партії. Люди прочитали після зірочок:

«Пленум розглянув організаційне питання. У зв'язку зі смертю Мостового О. І. першим секретарем Косопільського РК КП України одноголосно обрано Гайворона Платона Андрійовича».

Життя...

1967—1970

Науково-дослідний інститут естетики, самообслуговування, реклами та механізації торговельних закладів. У місті три роки ходили чутки, що його мають закрити.