Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon)

— Ти мене взагалі чуєш? Ці двоє уявили себе всемогутніми та вирішили власноруч влаштувати чужу долю?

Я якось забула, що дві години тому ми з тією сучкою перекидалися на підлозі і вона хотіла забити мене битою. Навіть не дивлячись на це, Карина не заслуговує на «реальну божевільню» або як там висловився Влад?

Реальна божевільня в моїй уяві — це ґратчасті вікна та щоденна, обов'язкова процедура подібна еклектичному стільцю.

Чорт забирай, чи це вид страти? Щось я зовсім заплуталася.

— Алісо, та що з тобою? Чому ти мовчиш? Чому ми загалом прийшли сюди?

— Мені байдуже, що з нею буде, зрозуміло? — різко вимовляє дівчисько. — Якщо Аріс так каже, то вона цього заслужила. Мені важливо, щоб Влад залишився собою.

— Як ти можеш так казати? — знесилено опускаю руки розуміючи, що мені нема від кого чекати підтримки.

— Дуже просто. Ти не знаєш, що нам довелося пережити того року. Настя злетіла з котушок. Вона трохи Карпа не посадила, хоч він відстоював честь. До півсмерті побив її ґвалтівника. А Карина лише підливала олії у вогонь… Влад тоді зі шкіри ліз, щоб витягти Карпа з в'язниці… — Аліса різко замовкає та прислухається. Завмираю і я, але мені нічого не вдається почути.

— Знаєш, що найстрашніше? — прикривши очі тихо вимовляє дівчина. — Я бачу, як у такі моменти починають блищати його очі. Саме тоді я розумію, що нічого не скінчено. Десь усередині нього сидить той Влад під тим безглуздим ніком «Червоний квадрат» і прагне крові. — Блакитні очі розплющуються і гострим поглядом встромляються в мене. — Люди не змінюються, Софіє. Чим більше перед ними з'являється спокус, що нагадують, як  було добре у минулому, тим більше вони хочуть це повторити. — Замовкає. Підіймається та йде до невисокого комода. — Дуже шкода, що вічні супутники кохання — біль та страх. І як би ти не кохав, за коханням вічною безшумною тінню марить біль, змушуючи спотикатися об страх. Подумай про це добре, поки ви з Арісом на початку шляху. Можу забігти наперед і сказати, що воно того варте. Але воно того варте, тільки якщо ти божевільна чи сильна духом. Ти мене звичайно вибач Софіє, але я сумніваюся, що ти сильна духом.

Для мене ця дівчина тільки-но відкрилася з зовсім іншого боку. За її простатою та наївним поглядом, ховається справжнісінька зріла мудрість. Ось тільки…

— Що Влад зробив з тобою? — ледве шепочу пересохлими губами. Розумію, що такими стають лише ті, хто достатньо сьорбнув «життя».

— Нічого. — Виймає з ящика пластмасову бульбашку і з гучним бахканням приземляє її на гладку поверхню комода. — Отже, фолієва кислота. Чи чула про неї щось? — киває на пігулки які тільки що дістала. 
 

_______________
Я виправляюся та намагаюся публікувати великі глави кожен день. Сподіваюся на вашу підтримку. Підписуйтеся на мене, якщо подобаються мої твори.

І ще в мене питання: чи хотіли б ви почути історію Влада та Аліси? Через що їм прийшлось пройти, щоб стати тим ким вони є. Бажаєте дізнатися?