Хочу тебе кохати - Олена Тодорова

Мама, звісно, дивується, що я звільнилася раніше обумовленого часу. Але, слава Богу, зайвих запитань не ставить.

- Мамо, ти не метушись. Я і сама можу з'їздити в лікарню. Точніше, з Чарушиним. Він уже чекає.

- Ти впевнена?

- Ну, так. Адже це просто планова діагностика.

Насправді я ухвалюю екстрене рішення, крім запланованих фахівців, відвідати гінеколога. Ясна річ, при мамі я не ризикну звернутися за консультацією. Хоча, чим вона мені допоможе? Як кажуть, мертвому припарка, але я все одно на щось сподіваюся.

- Артеме, а те, що базікають про Бойка, правда? - пристаю до Чари дорогою із запитаннями.

- Що саме? - як завжди, спокійно відгукується той.

- Ну, що він зовсім без гальм став... Що зв'язався з якимись поганими людьми... Усе це... Чим він займається?

Артем окидає мене дивним поглядом і якось поспішно відводить його.

- Не можу сказати.

- Чому?

- Бо не маю права про таке тріпатися.

- Ти мене лякаєш, - видихаю я. - Це щось кримінальне?

Киває, дивлячись на дорогу.

- Щось дуже погане?

Невизначено знизує плечима.

- Для тебе, напевно, так.

Мене аж перетрушує.

- Не скажеш? - запитую ще раз зі слабкою надією.

Мотає головою.

- А дівчина в нього є?

Ну ось, не хотіла це запитання ставити! Якось так виходить... Сама не знаю, як!

- Може, і є, - неохоче бурмоче Артем. - Останнім часом він мало чим ділиться, - пояснює свою відповідь.

Але мені все одно нічого незрозуміло. Я знову ревную, хоча не повинна. Згадую, як учора вона його кликала, і всередині все закипає.

Боже, я, напевно, божеволію!

Консультація гінеколога не рятує. Хоч я і пред'являю лікарю всі свої виписки, вона спокійно проводить огляд за своїм профілем і не знаходить у мене протипоказань для початку статевого життя.

- Якщо переживаєш, що буде боляче, можна використовувати гель-змазку зі знеболюючим. Зараз тобі напишу.

Так, гаразд... Я насилу дихаю, але гаразд. Усе нормально.

- Якщо буде щось турбувати після, одразу приходь.

І ось... Я тільки сильніше хвилююся.

- Дякую. До побачення, - видаю замість потоку нервової мови.

На ватних ногах марширую до виходу. У голові все ще шум стоїть. Поглядом натикаюся на Чарушина, що стоїть біля машини, і мене, немов блискавка, вражає ідея.

Щоб Бойко від мене відстав, я маю переспати з кимось іншим.

_________

Прошу вибачення за затримку❤️❤️❤️